- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Вузьке вікно можливостей: весна обіцяє Україні перспективи експорту електроенергії
У березні-травні 2024 року Україна, за різними оцінками, здатна експортувати від 300 ГВт·год до 2 ТВт·год електроенергії. Та, якщо не проґавить цей шанс, зможе заробити на експорті від €60 млн. Усе залежатиме від бойової активності сусідньої країни, цінової кон'юнктури та погоди.
Протягом минулого тижня Україна наростила обсяги експорту електроенергії до Молдови та відновила – до Польщі, Румунії та Словаччини. До цього востаннє у Польщу постачання ресурсу здійснювалося 7 червня 2023 року, до Румунії та Словаччини – 6 січня 2024 року. За даними Energy Map, загальний обсяг експорту з 5 по 11 лютого 2024 року збільшився до 10,2 тис. МВт·год. Це майже у сім разів більше за показник попереднього тижня.
Загалом протягом останніх тижнів українська енергосистема працює бездефіцитно. В останній місяць зими через потепління споживання електроенергії в країні тримається на досить низькому, як для цього періоду, рівні.
Зазвичай навесні в Україні утворюється профіцит електроенергії, яку можна постачати на зовнішні ринки. Цьому, з одного боку, сприяє зменшення споживання електроенергії в країні внаслідок потепління. З іншого боку – збільшення кількості сонячних днів дозволяє сонячним електростанціям нарощувати генерацію, а весняне водопілля змушує гідроенергетиків працювати на повну потужність.
Вода і сонце мають створити експортні обсяги
Екс-очільниця Міненерго Ольга Буславець оцінює мінімальний прогнозний обсяг експорту за період весняного профіциту в 300 млн кВт·год. Це засновано на песимістичній оцінці, що експорт становитиме в середньому 100 млн кВт·год на місяць.
В цілому прогноз на експорт перебуває в досить широкому коридорі, адже зовнішньоекономічна активність вітчизняної енергетики залежить від багатьох факторів. Зокрема – від темпів розширення дозволених потужностей на експорт – від 550 МВт (до вже погоджених з Європейською мережею операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E 400 МВт найближчим часом обіцяють додати ще 150 МВт) до 1500 МВт. А також – від обсягів профіциту електроенергії та кількості годин для експорту.
"При оптимістичному сценарії обсяги експорту за період весняного профіциту можуть зрости до 2 млрд кВт·год"
За її розрахунками, у разі успішної експортної кампанії Україна здатна заробити лише за три місяці весни щонайменше €60 млн.
На думку експертки, профіцит та експорт електроенергії можливі саме за рахунок активності гідрогенерації в період весняного водопілля та сонячної генерації в денні години.
З екс-міністеркою згодний і експерт енергетичного ринку Віктор Відзіговський.
"Встановлена потужність українських гідроелектростанцій складає приблизно 3,7 ГВт. В середньому по року ГЕС працюють десь на 1 ГВт. Але під час водопілля їм часто потрібно 24/7 працювати с потужністю 2-3 ГВт, аби впоратися з потоками води. І це може бути місяць-два. Зараз, за непрямими даними, вода вже є".
Його слова підтверджують в компанії "Укргідроенерго", яка керує всіма гідроелектростанції країни.
"Попри значне спрацювання під час пікових навантажень у листопаді, грудні, січні, коли нам було необхідно працювати, як у пік паводків, природа допомагає відновити достатній рівень води у водосховищах по Дніпру і Дністру. Поки спостерігаємо суттєве потепління".
Профіцит може не бути значним
Невеличкі обсяги електроенергії знов почали експортуватися у перші вихідні лютого. Але обсяги постачань не дозволяють говорити про налагодження системного процесу.
Як вважає Директор енергетичних програм в Центрі Разумкова Володимир Омельченко, хоча тепла погода й збільшення сонячних днів навесні утворять деякий профіцит, він не буде надто великим.
"Значна кількість блоків ТЕС і ТЕЦ у нас знаходиться в аварійному стані, тож вони будуть виводитися в ремонт. Атомні блоки також цієї зими працювали повним складом і теж будуть ремонтуватися. Тож великого потенціалу експорту я не бачу. Максимум 500 МВт·год. Зараз просто немає надлишкових потужностей. За два роки війни Україна втратила 16 ГВт, тож звідки взятися цьому потенціалу?"
Скептицизм щодо експортних потужностей поділяє й експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. Крім потреби у ремонті енергоблоків, він звертає увагу на інші фактори.
"По-перше, ми ризикуємо бути ще більше обмеженими в своїх потужностях, адже ворог активніше почав обстрілювати інфраструктуру в кінця січня. По-друге, коли в нас буде зростати сонячна генерація й в енергосистемі виникатиме профіцит, теж саме буде й в Європі. Тож далеко не весь денний профіцит ми зможемо експортувати"
Звідки беруться шалені гроші
В 2022 році, поки Україна ще не втратила свої енергетичні потужності внаслідок масованих обстрілів, їй вдалось направити на європейський ринок 2574,6 тис. МВт·год електроенергії. Тоді експорт приніс країні $589,2 млн. Посприяла цьому велика маржа між цінами на електроенергію в Європі та Україні. У той період ціни на європейському ринку сягали $400/МВт·год, в Україні – $89/МВт·год.
Через російські ракетні обстріли енергетичних об'єктів, з жовтня 2022 року Україна призупинила експорт електроенергії, а відновила його в значно менших обсягах лише у квітні 2023 року. В 2023 році загальний обсяг експорту електроенергії зменшився у 7 разів порівняно з 2022 роком та склав 366,5 тис. МВт·год. Це принесло лише $99,3 млн. Цінова кон'юнктура восені минулого року вже не була такою привабливою, як у 2022 році. Європі на той час вже вдалося подолати дефіцит газу, тож ціни на енергію впали до $115-130/МВт⋅год.
Як зазначав голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький у жовтні 2023 року, на відміну від попередніх періодів, експорт електроенергії вже не є фактором економічної стабільності, а його обсяги зовсім незначні.
"Енергосистема ще не відновилася до того рівня, коли здатна виробити великі обсяги електроенергії, які можна експортувати за кордон. Те, що ми спостерігали в 2023 році з вересня та на початку жовтня – це ситуативне та сезоне явище. Маємо незначні вільні обсяги для експорту переважно у денні години доби через високу активність сонячних електростанцій. Тож є дуже невеликий надлишок, який можна експортувати".
І хоча потенціал 2024 року теж не обіцяє бути занадто великим, навіть незначні обсяги можуть бути зовсім не зайвими для країни, яка більше двох років знаходиться в стані війни та залежить від закордонної допомоги. За словами Володимира Кудрицького, у 2022 році через різницю у цінах між українським і європейським ринками експорт електроенергії дозволив державній компанії залучити додатково близько 6 млрд грн.
"Ми спрямували ці кошти на виплату боргів на ринку електроенергії. Таким чином також надали суттєву підтримку виробникам електроенергії перед минулим опалювальним сезоном", – пояснив Володимир Кудрицький.
Що заважає торгівлі електронами
Головною перешкодою на шляху експорту електроенергії, на думку експертів, можуть стати ворожі обстріли енергетичної інфраструктури.
"Це такий фактор, який неможливо передбачити, а через те неможливо дати релевантний прогноз про обсяги експорту та доходи від нього", – зауважив Андріан Прокіп.
Інші чинники, що можуть завадити, цілком передбачувані. Ольга Буславець називає серед них збереження експортних ПСО, яке погіршує економіку трейдерів і конкурентність української електроенергії. А також можливе продовження зниження ціни на електроенергію на європейських ринках, що зробить експорт нерентабельним для більшості вітчизняної генерації.
"Відміна експортного ПСО та прийняття європейських прайс-кепів, навпаки, можуть стимулювати зовнішньо-економічну діяльність українських виробників та трейдерів", – зауважила екс-міністерка.
Своєю чергою, Віктор Відзіговський звертає увагу на технічні можливості енергетичної системи.
"Дозволена європейцями технічна можливість інтерконекторів для експорту у нас зараз навіть більше, ніж була торік – 400 МВт. Хоча зараз у нас немає настільки великих вільних об’ємів електроенергії, яку можна продати на зовнішніх ринках, під час водопілля нам може знадобитися більший обсяг", – зазначив він.
Загалом, всі експерти згодні, що в майбутньому експортні спроможності України будуть розширюватись. Але це залежатиме від стану безпеки та темпів відновлення української генерації.