Вузьке вікно можливостей: весна обіцяє Україні перспективи експорту електроенергії

Протягом минулого тижня Україна наростила обсяги експорту електроенергії до Молдови та відновила – до Польщі, Румунії та Словаччини. До цього востаннє у Польщу постачання ресурсу здійснювалося 7 червня 2023 року, до Румунії та Словаччини – 6 січня 2024 року. За даними Energy Map, загальний обсяг експорту з 5 по 11 лютого 2024 року збільшився до 10,2 тис. МВт·год. Це майже у сім разів більше за показник попереднього тижня.

Загалом протягом останніх тижнів українська енергосистема працює бездефіцитно. В останній місяць зими через потепління споживання електроенергії в країні тримається на досить низькому, як для цього періоду, рівні.

Зазвичай навесні в Україні утворюється профіцит електроенергії, яку можна постачати на зовнішні ринки. Цьому, з одного боку, сприяє зменшення споживання електроенергії в країні внаслідок потепління. З іншого боку – збільшення кількості сонячних днів дозволяє сонячним електростанціям нарощувати генерацію, а весняне водопілля змушує гідроенергетиків працювати на повну потужність.

Вода і сонце мають створити експортні обсяги

Екс-очільниця Міненерго Ольга Буславець оцінює мінімальний прогнозний обсяг експорту за період весняного профіциту в 300 млн кВт·год. Це засновано на песимістичній оцінці, що експорт становитиме в середньому 100 млн кВт·год на місяць.

В цілому прогноз на експорт перебуває в досить широкому коридорі, адже зовнішньоекономічна активність вітчизняної енергетики залежить від багатьох факторів. Зокрема – від темпів розширення дозволених потужностей на експорт – від 550 МВт (до вже погоджених з  Європейською мережею операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E 400 МВт найближчим часом обіцяють додати ще 150 МВт) до 1500 МВт. А також – від обсягів профіциту електроенергії та кількості годин для експорту.

За її розрахунками, у разі успішної експортної кампанії Україна здатна заробити лише за три місяці весни щонайменше €60 млн.

На думку експертки, профіцит та експорт електроенергії можливі саме за рахунок активності гідрогенерації в період весняного водопілля та сонячної генерації в денні години.

З екс-міністеркою згодний і експерт енергетичного ринку Віктор Відзіговський.

Його слова підтверджують в компанії "Укргідроенерго", яка керує всіма гідроелектростанції країни.

Профіцит може не бути значним

Невеличкі обсяги електроенергії знов почали експортуватися у перші вихідні лютого. Але обсяги постачань не дозволяють говорити про налагодження системного процесу.

Як вважає Директор енергетичних програм в Центрі Разумкова Володимир Омельченко, хоча тепла погода й збільшення сонячних днів навесні утворять деякий профіцит, він не буде надто великим.

Скептицизм щодо експортних потужностей поділяє й експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. Крім потреби у ремонті енергоблоків, він звертає увагу на інші фактори.

Звідки беруться шалені гроші

В 2022 році, поки Україна ще не втратила свої енергетичні потужності внаслідок масованих обстрілів, їй вдалось направити на європейський ринок 2574,6 тис. МВт·год електроенергії. Тоді експорт приніс країні $589,2 млн. Посприяла цьому велика маржа між цінами на електроенергію в Європі та Україні. У той період ціни на європейському ринку сягали $400/МВт·год, в Україні – $89/МВт·год.

Через російські ракетні обстріли енергетичних об'єктів, з жовтня 2022 року Україна призупинила експорт електроенергії, а відновила його в значно менших обсягах лише у квітні 2023 року. В 2023 році загальний обсяг експорту електроенергії зменшився у 7 разів порівняно з 2022 роком та склав 366,5 тис. МВт·год. Це принесло лише $99,3 млн. Цінова кон'юнктура восені минулого року вже не була такою привабливою, як у 2022 році. Європі на той час вже вдалося подолати дефіцит газу, тож ціни на енергію впали до $115-130/МВт⋅год.

Як зазначав голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький у жовтні 2023 року, на відміну від попередніх періодів, експорт електроенергії вже не є фактором економічної стабільності, а його обсяги зовсім незначні.

І хоча потенціал 2024 року теж не обіцяє бути занадто великим, навіть незначні обсяги можуть бути зовсім не зайвими для країни, яка більше двох років знаходиться в стані війни та залежить від закордонної допомоги. За словами Володимира Кудрицького, у 2022 році через різницю у цінах між українським і європейським ринками експорт електроенергії дозволив державній компанії залучити додатково близько 6 млрд грн.

"Ми спрямували ці кошти на виплату боргів на ринку електроенергії. Таким чином також надали суттєву підтримку виробникам електроенергії перед минулим опалювальним сезоном", – пояснив Володимир Кудрицький.

Що заважає торгівлі електронами

Головною перешкодою на шляху експорту електроенергії, на думку експертів, можуть стати ворожі обстріли енергетичної інфраструктури.

"Це такий фактор, який неможливо передбачити, а через те неможливо дати релевантний прогноз про обсяги експорту та доходи від нього", – зауважив Андріан Прокіп.

Інші чинники, що можуть завадити, цілком передбачувані. Ольга Буславець називає серед них збереження експортних ПСО, яке погіршує економіку трейдерів і конкурентність української електроенергії. А також можливе продовження зниження ціни на електроенергію на європейських ринках, що зробить експорт нерентабельним для більшості вітчизняної генерації.

"Відміна експортного ПСО та прийняття європейських прайс-кепів, навпаки, можуть стимулювати зовнішньо-економічну діяльність українських виробників та трейдерів", – зауважила екс-міністерка.

Своєю чергою, Віктор Відзіговський звертає увагу на технічні можливості енергетичної системи.

"Дозволена європейцями технічна можливість інтерконекторів для експорту у нас зараз навіть більше, ніж була торік – 400 МВт. Хоча зараз у нас немає настільки великих вільних об’ємів електроенергії, яку можна продати на зовнішніх ринках, під час водопілля нам може знадобитися більший обсяг", – зазначив він.

Загалом, всі експерти згодні, що в майбутньому експортні спроможності України будуть розширюватись. Але це залежатиме від стану безпеки та темпів відновлення української генерації.