3 млрд грн склав "дохід" українських шахраїв у 2023 році – дослідження

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через інтернет – 83% випадків від загальної кількості. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (PoS-термінали у торговельних мережах, банкомати, пристрої самообслуговування). Переважна більшість випадків шахрайства сталася через розголошення особистих даних самими постраждалими. 80% суми всіх збитків, завданих зловмисниками у 2023 році, припало на соціальну інженерію. Для порівняння у 2022 році цей показник складав 53%.

Дохід шахраїв у 2023 році виріс на 201%, порівнюючи з 2022 роком і вперше перевищив позначку у мільярд. 2,9 млрд шахраї заробили саме на соціальній інженерії.

Такий вид заробітку не лише незаконний, а й небезпечний. Адже після таких махінацій і продажів своїх даних – банки відмовляють клієнтам в обслуговуванні. А якщо це виявить кіберполіція, то людина вважатиметься співучасником злочину. 

Денис Гавриков, начальник управління транзакційних продуктів Юнекс Банку, говорить, що наведена Нацбанком статистика доволі тривожна. Проте це не виключно українська проблема. Зловмисники постійно вдосконалюють схеми, вигадують нові. З кожним роком вони стають все менш технологічними з точки зору інновацій, але все більш вишуканими психологічно. Тому потрапити на гачок шахраїв може будь-хто.

За тією ж статистикою НБУ, минулого року близько 80% випадків шахрайства з картками українських банків були побудовані на схемах соціальної інженерії. Тобто зловмисники отримували гроші або доступ до рахунку за допомогою психологічного впливу на жертв у різноманітний спосіб. Все спрямовано на те, щоб змусити жертву самостійно віддати або чутливі дані картки, або доступ до фінансового номера телефону, або навіть просто перерахувати гроші шахраям.

"Можна розділити всі подібні схеми на два підходи: заманювання потенційних жертв спокусливими пропозиціями легкого заробітку, неймовірно низьких цін чи грошової допомоги. Та різноманітні загрози втратити акаунт в соцмережах, загублену через некоректну адресу доставки посилку, погрози переслідування силовими органами тощо. Але в усіх цих випадках найперша мета зловмисників – викликати в жертви відчуття катастрофічного браку часу для ухвалення рішення. Тому саме такі спроби мають викликати автоматичне занепокоєння та підвищену увагу", – каже Гавриков.