"Банки навчилися відбивати десятки кібератак за день, і це вважається нормою", - Ростислав Дюк, голова UAFIC

Побудуйте ефективну HR-стратегію вашого бізнесу HR Wisdom Summit від Delo.ua та Ekonomika+

17 липня HR-лідери OLX Робота, Shell, ArcelorMittal та ще понад 30 великих компаній поділяться найкращими практиками адаптації ветеранів у робоче середовище, підтримання ментального здоров’я команди, наймання в умовах кадрового голоду та використання інновацій в HR

Забронювати участь

• Про основні проблеми та тенденції у фінтех-галузі
• Про замовників фінтех послуг та схеми роботи
• Про ризики використання штучного інтелекту
• Про захист фінтех-продуктів та ризики соцінженерії
• Про складнощі та перспективи євроінтеграції фінтеху
• Про інвестиції та масштабування фінтех-проєктів за кордоном 

Про основні проблеми та тенденції у фінтех-галузі

Розкажіть, які основні тренди наразі спостерігаються в українському фінтеху? Які проблеми мають вирішувати компанії та які перспективи бачать команди?

- Насамперед, війна суттєво вплинула на український ринок і ледь не вбила усю стартап-індустрію. Але фінтех активно підключився до проєктів, які допомагали в протистоянні агресору, це допомогло вижити. А зараз, на третьому році повномасштабного вторгення, такий ритм життя, де присутня війна, став частиною нормальної бізнес-стратегії. Ті, хто не зміг це зрозуміти, вийшли з ринку або виїхали в інші країни.

Також треба зазначити, що до війни десь до 50% фінтех-ринку цілеспрямовано займалося експортом, а ще 50% думало, потрібно їм масштабуватися чи ні. Зараз понад 70% галузі розуміє, що без експорту не побудувати нормально працюючий бізнес. Причини прості: 

• в Україні зжався B2B ринок в силу втрати території, закриття бізнесу, зниження економічної активності. 
•  в країні став значно менше В2С ринок, оскільки за кордон виїхали біля 6 млн українців.
  

Зауважте, під час війни у фінтеху стали дуже актуальними застосунки чи послуги, пов’язані із волонтерством. Це логічно, адже клієнти потребували прості та зрозумілі послуги в цьому напрямку переказів.  

Також війна сильно вдарила по інвестиційних можливостях фінтех-галузі, тому що важно залучати гроші в країну, де йде війна. Не всі фонди чи янголи готові брати на себе ризики та інвестувати в стартапи. 

Ще один важливий момент полягає у тому, що під час війни інноваційними лідерами на фінтех-ринку стали банки. Вони почали активно впроваджувати нові продукти та розширювати інфраструктуру. Тож багато стартапів змогли отримати фінансову підтримку саме від банків. 

Зараз фінтех зосередився на практичних кейсах. Зокрема, це кібербезпека. Під час війни середні українські банки навчилися відбивати за день десятки, а то й сотні кібератак – і це вважається нормою, а не чимось екстраординарним. 

Окрема тема – це штучний інтелект. Він покращує ефективність та здешевлює рутинні процеси. ШІ може вирішувати математичні задачі, програмувати, писати тексти. Це велика допомога в прискоренні виконання завдань.

Що ще впливає на ринок? Зараз складніше стало залучати клієнтів на нові контракти. Під час війни в командах одна частина виїхала та працює за кордоном, а інша - вчиться жити в Україні в умовах війни. Тож зараз багато команд у фінтеху працюють в режимі аутсорс-програмування. Це гарний підхід, який дозволяє зберегти фахівців, заробляти гроші та розширювати портфоліо. 

Тут залишається питання: як шукати контракти за кордоном, коли із України складно виїхати у відрядження? Тому зараз наша асоціація разом із ЄС та Світовим банком працює над створенням платформи, яка допоможе залучати контракти для українських фінтех-розробників. Це дозволить підтримати технологічну галузь не грантами, а контрактами.

Болючим питанням залишаються кадри у фінтеху, тому що хтось виїхав за кордон, хтось воює у складі ЗСУ. Це нормальний процес під час війни. Але проблема полягає в тому, що механізм бронювання повністю не відпрацьований. І це болюче для бізнесу, який втрачає ключових співробітників. Особливо складно виживати маленьким командам. Тож треба думати, як вирішити цю проблему. 

Загалом уся ця ситуація стала серйозним викликом для української економіки, адже ми розуміємо, що на сході знищено багато заводів, іншої інфраструктури, тож наша країна пройде через суттєву трансформацію. Як результат, Україна має активніше переходити в малий і середній бізнес, в тому числі в ІТ-секторі. Але невеликі бізнеси вразливі, зокрема, через мобілізацію, тож ці ризики якось треба знижувати. 

Про замовників фінтех послуг та схеми роботи

Розкажіть, в яких напрямках сьогодні найбільш затребувана розробка фінтех-продуктів в Україні? Яких послуг ще не вистачає українцям?

- До війни почав розвиватися ринок wealth management. Тоді деякі банки діджеталізували питання управління особистими фінансами. Зокрема, мова йде про купівлю акцій. На ці продукти був шалений попит. Всі шукали моделі, що дозволять працювати з американським ринком акцій, бо в Україні немає ринку акцій. Але розпочалась повномасштабна війна і НБУ закрив ці можливості, щоб не було витоку капіталу за кордон. Тобто, сегмент знаходиться у заморозці.

Зараз можна придбати лише ОВДП. Тож банки добавили цю функцію для клієнтів, тому що це єдиний працюючий інструмент для інвестицій, окрім депозитів. Умовно безризиковий та з хорошою дохідністю.

Тож, думаю, українцям не вистачає саме можливості спокійно та зручно інвествувати гроші в іноземні акції. 

Наскільки активно сьогодні банки розвивають свої фінтех-продукти? Чи достатньо в них коштів для впровадження інновацій?

- Під час війни саме банки мали достатньо прибутковості, щоб впроваджувати інновації та розвивати технологічну інфраструктуру. Це стало можливим й завдяки своєчасним діям НБУ, який правильно вводив обмеження, публікував рекомендації, надавав послаблення. Такий підхід підтримав фінансовий сектор.

Чому банки вирішили розвивати фінтех у власних продуктах? Справа в тому, що в перший рік повномасштабної війни фінсистема втратила до 15% фізичних відділень, банкоматів. Також десь на 30% стало менше клієнтів -  через внутрішню та зовнішню міграцію. Все це стало болючим ударом для банків. 

Виникло питання: як можна виправити ситуацію. Відповідь логічна: необхідно підтримувати цифрову інфраструктуру, яку не можуть знищити ракетнів атаки і яка може працювати навіть в умовах блекаутів. Більш того, технологічні послуги можуть використовувати мігранти, тож інновації вирішують проблему збереження клієнтської бази. 

Тому банки почали агресивно рухатись в напрямку розвитку фінтех-технологій. Вони розвивають нові продукти та послуги. І це добре, бо такий тренд закладає фундамент для колаборації із фінтех-компаніями, особливо у післявоєнний період.

Як саме банки розвивають свою діджитал-інфраструктуру: замовляють розробку на аутсорс фінтех-компаніям чи розширюють власні команди розробників?

- Зараз банки працюють на трьох моделях: 

• своя розробка.
• гібридний формат в поєднанні власної розробки та аутсорсу. Це дає можливість вирішувати проблеми термінових задач або пікової нагрузки тощо.
  
• придбання готових рішень та їх інтеграція.
  

Всі ці моделі добре живуть та іноді комфортно вживаються на одному поверсі.

Про ризики використання штучного інтелекту

Зараз фінтех-галузь активно використовує ШІ в різних напрямках: чатботи, автоматизовані збір даних та аналітика та ін. Але штучний інтелект може нести й певні загрози. Де саме варто використовувати ШІ обережно?

- ШІ може бути другом та ворогом. В чому друг? ШІ активно допомагає людям в роботі. Зокрема, він збільшує на 40% ефективність будь-яких процесів. Також він здешевлює вартість праці. ШІ можна застосовувати будь-де: взаємодія з клієнтами в цифрових каналах, онбордінг, оцінка кредитних ризиків, боротьба з шахрайством тощо. Усюди співпраця із ШІ дає хороші результати і це не весь потенціал використання смарт-технологій у фінтеху. 

Дє штучний інтелект може стати ворогом? Існує безліч ризиків. Зокрема, ШІ може створювати якісні діпфейки, які можуть обійти систему онбордінгу. Якщо зловмисники мають безмежний доступ до інструментів зі створення діпфейків, це може зламати систему онбордінгу в будь-якій компанії. Зараз всі думають, як вирішити це питання. 

Загалом шахраї постійно використовують ШІ у своїх злочинах, удосконалюють програмне забезпечення, експерементують зі шахрайськими схемами. Тож тут виникає постійне питання: яка команда - синя чи червона – переможе в черговому раунді. Радує те, що у світі компанії постійно вдосконалюють захист продуктів та інфраструктури. Також посилюється регулювання, а правоохоронці розкривають злочинні схеми та ловлять кіберзлочинців. Тож в цьому напряму йде постійна та жорстка боротьба, але ризики використання ШІ кіберзлочинцями не варто ігнорувати.  

Окрема тема – це використання в Україні ШІ західного походження. Поки немає популярних українських смарт-моделей. Небезпека полягає в тому, що популярні моделі ШІ розроблені на американських даних. Тобто, американські розробники мають свій підхід та гіпотези, як розвивати ШІ. І ці моделі не включають особливості менталитету, наприклад, українців. Це значить, що відповідь таких ШІ для громадян України може бути не найкращою, а, можливо, й шкідливою. Це як один з прикладів. А таких недоліків може бути багато. Цією проблемою поки ніхто не займається, але в якийсь момент її буде потрібно вирішити. 

Спірним питанням залишається й використання ШІ у бізнесі з точки зору авторського права. Проблема полягає в тому, що в будь-який момент власник ШІ може прийти до підприємця і сказати: ви маєте заплатити такий-то чек за використання смарт-моделі в таких-то послугах чи продуктах. А сучасне законодавство щодо авторського права, на мій погляд, недостатньо зрозуміло пояснює процеси використання ШІ у бізнес-процесах. Тож такі проблеми в майбутньому також можуть виникнути, оскільки це питання недостатньо  врегульовано.

І нарешті проблема використання біометрії. ЄС першим ввів закон про обмеження використання ШІ в частині роботи з біометричними даними. В першу чергу, це законодавство потрібно, щоб боротися з діпфейками. Але загалом ця проблема не врегульована глобально в світі, тож країни мають вирішити це питання, щоб викорінити проблему.

Про захист фінтех-продуктів та ризики соцінженерії

Під час війни розробники особливу увагу приділяють питанням безпеки фінтех-продуктів. Окрім штучного інтелекту, які ще ризики стоять перед фінтех-індустрією з точки зору кібербезпеки? 

- Найбільший ризик в будь-якій системі – це людина, особливо якщо вона безграмотна. Справа в тому, що у світі є поняття цифрової грамотності. Мова йде про вміння використовувати той чи інший сервіс, розуміти наслідки своїх дій та ін. Чому це важливо? Наприклад, людина може неправильно поставити галочку щодо розкриття особистих даних та отримати певні проблеми. 

У фінтех-галузі загалом немає проблем в цьому напрямку, оскільки команди розробників мають високу технологічну грамотність, тому фахівці закривають більшу частку проблем, що можуть виникнути в діджитал-продуктах.  

Варто зазначити, що багато хто з українських фінтехів-компаній використовує хмари. У світі є топ-3 компанії, що пропонують хмари для корпоративних потреб. Це Amazon, Microsoft, Google. Вони розуміють, що для розробників продуктів питання кібербезпеки найважливіші. Тож світові гіганти сфокусовані на безпеці їх хмарного сервісу. Інакше б клієнти – техкомпанії, банки, інші розробники, – не використовували хмарні сховища для своїх даних. Тому в безпеці промислових хмар український фінтех не сумнівається.

Наша фінсистема також сконцентрована на питаннях кібербезпеки. Свого часу НБУ наполіг на тому, щоб в банках ввели ISO-стандарти по кібербезпеці. Тобто, це всесвітньо прийняті рішення, в межах яких мають діяти фахівці з кібербезпеки компанії. І якщо команда компетентна та працює правильно, тоді складно зламати корпоративну систему. 

А чи залишається загрозою соціальна інженерія? Часто люди можуть самостійно надавати закриті дані шахраям через необізнаність, неуважність тощо. Як ці проблеми вирішують фінтех-компанії зі своїми клієнтами?

- Люди дійсно через цифрову неграмотність стають жертвами шахраїв, які крадуть гроші чи особисті дані. Це навіть може спровокувати кібератаки на компанії. На щастя, в Україні вміють швидко локалізовувати такі проблеми. Треба віддати належне кіберполіції, СБУ, які відслідковують такі кейси та допомагають підприємцям. 

Ситуацію може змінити просвітницька діяльність в напрямку цифрової грамотності. Цим питанням частково займається Мінцифри. Відповідні знання можна отримати на веб-порталі "Дія.Освіта". Але думаю, що ті українці, що однією ногою все ще знаходяться в аналоговому світі, вони мало що знають про цифрову грамотність. Тому для цієї частки населення варто запропонувати якісь інші можливості для навчання. 

Також можу зазначити, що питаннями цифрової грамотності займаються й фінтех-компанії, які проводять навчання для співробітників та клієнтів. Тому цю практику варто масштабувати на всі вікові категорії, тому що освіта – це дешевий та дієвий спосіб вирішити будь-які проблеми.

Про складнощі та перспективи євроінтеграції фінтеху

Поговоримо про євроінтеграцію. Україна має запровадити масиви стандартів у різних галузях, щоб через певний час стати членом ЄС. Якщо говорити про український фінтех, шлях євроінтеграції є складним чи простим для галузі? 

- В ЄС створено дуже детальне законодавче поле, яке чітко прописано та його треба знати і виконувати. І в Європі набагато краще захищений споживач, у всіх сенсах, навіть в цифровому. 

Тому Україна має багато чого ще впроваджувати, щоб відповідати європейським стандартам. Умовно, наша країна вже багато чого зробила в напрямку платіжного законодавства, але залишається багато роботи з підзаконними актами, оподаткуванням, іншими процесами.

Загалом фінтех-система України більш готова до євроінтеграції, ніж, наприклад, агро чи інші традиційні галузі. Це зрозуміло, адже наші продукти затребувані на іноземних ринках, вже працюють за кордоном. Тобто, українські розробники створюють універсальний продукт, який можна продавати у всьому світі та адаптовувати до різних регуляцій. Тому євроінтеграція фінтех-галузі України пройде простіше, ніж інших секторів економіки.  

Чому ми маємо повчитися у ЄС, чи навпаки Європа має вчитися в наших фінтех-компаній? 

- Світ став глобальним, тож говорити, що хтось володіє якоюсь унікальною інформацією, несправедливо. Просто хтось більше інвестує в якісь напрямки, хтось - менше. Наприклад, США та Китай активніше розвивають ШІ, а ЄС пробує їх наздогнати.

При цьому зараз Європа сфокусована на розвитку deep-tech технологій та намагається сформувати відповідну екосистему для запуску перспективних стартапів. 

Україна може використати ці тренди на свою користь. Зокрема, наша країна за традицією готує висококласних математиків, тож можна зробити фокус на розвиток ШІ, але не вистачає інвестицій. Що робити? Наприклад, можна об’єднати зусилля з європейськими компаніями та вченими та створити спільний ШІ-кластер. Ми не боїмося складних рішень, тому за невеликі бюджети можемо створювати круті та цікаві продукти. Впевнений, ЄС зацікавлена в технологічному потенціалі України та може багато в чому повчитися в наших команд.

В рамках законодавчих новацій українська фінтех-індустрія постійно говорить про необхідність запуску відкритого банкінгу. На якому етапі знаходиться ця реформа? Які можливості опен банкінг надасть банкам та компаніям, що займаються розробкою фінтех-продуктів?

- З 2025 року опен банкінг має стартувати в Україні. НБУ та учасники ринку ведуть роботу в цьому напрямку. Але є проблема. Поки незрозуміло, який буде тариф на обов'язкові апі. Цей челендж ще доведеться вирішити українським банкам. Загалом впевнений, що галузь буде готова до запуску цієї реформи в озвучені терміни, навіть під час війни.

Думаю, що наступний бум у розвитку фінтеху настане, коли запрацює опен банкінг. OpenBanking якраз стане платформою для взаємодії фінтеху, банків на основі відкритого банку, відкритої архітектури, відкритих API. Це майбутнє взагалі фінансового сектора, ринок готується до цих змін. 

Про інвестиції та масштабування фінтех-проєктів за кордоном 

Чи складно українським компаніям виводити свої фінтех-розробки на ринки інших країн під час війни? 

- Наші проєкти машстабуються через стратегічне партнерство з іншими країнами. Створення таких партнерств дозволяє розширювати систему дистрибуції наших послуг та продуктів за кордоном під час війни. Таких партнерств багато, вони ефективні. Можу відмітити декілька таких проєктів, де Україна працює разом з Великою Британією, Польщею, Чехією тощо.

Інвестиції в фінтех-продукти – це традиційне питання. Під час війни є інвестори, хто готові вкладати гроші в нашу країні, незважаючи на ризики, а є й такі, хто чекають на перемогу. Які тренди інвестування ви спостерігаєте у фінтеху? 

- На початку повномасштабної війни усе фінансування стартапів було заморожено, адже гроші йшли на захист країни. Зараз основним інвестором залишається Український фонд стартапів. Добре, що існує таке фінансування під час війни, бо серед нових стартапів дійсно можуть з’являтися важливі ідеї.  

Важливо відмітити, що зараз Україна сконцентрована на підтримці стартапів в напрямку miltech типу кластеру Brave1. Нам зараз потрібно зосередитися на розробці смарт-рішень подвійного призначення, бо це актуально та може користуватися попитом не тільки в нашій країні, а й за кордоном. 

Якщо говорити про фінансування з боку класичних венчурних фондів, цей напрямок інвестування працює недостатньо, адже в нашій країні йде війна. Ситуацію могло б виправити відповідне законодавство, але Україна не встигла запровадити необхідну регуляторну базу, оскільки розпочалось повномасштабне вторгнення. Тобто, це питання застопорилося, тож великі фонди не можуть заходити в нашу країну із інвестиціями, але вони й не спішать це робити через ризики війни. Хоча певні приватні венчурні фонди або янгольські інвестори готові навіть зараз вкладати гроші в українські стартапи, але такі рішення кожен інвестор приймає самостійно. 

Тобто, у світі є гроші, але інвестиції майже не доходять до України. А який сенс в цьому? Краще інвестувати, наприклад, в Польщу. Тож не дивно, що українські команди, коли була можливість, виїзджали працювати за кордон. Це серйозна та довгострокова проблема, яку Україна повинна буде вирішити, щоб зберегти конкурентну перевагу.