Чому українські компанії випускають корпоративні облігації під час війни - оцінки експерта

"Під час війни банки кредитували компанії в основному через державні програми, наприклад, 5-7-9. В таких пропозиціях уряд здешевлював кредитну ставку для бізнесу. Тобто, бізнес міг взяти гроші в кредит під 5-7-9% річних. А деякі компанії, наприклад, з агросектору, могли залучати кошти навіть під 0%", - говорить Тарас Козак.

Здається, що умови мають бути доволі цікавими для бізнесу. Але виявилося, що бажаючих отримати таке доступне фінансування дуже багато. Як результат, в бюджеті було недостатньо коштів для компенсації відсотків, уряд затримуває виплати банкам. Взагалі виникала небезпека, що компанії, які брали кредити по програмі 5-7-9, будуть вимушені платити усі відсотки по кредитах, а це на рівні 18-20%.

Окрім цього, державні кредитні програми виявилися незручними для бізнесу тому, що такими можливостями могли скористатися підприємці лише з пріоритетних сегментів економіки. Мова йде про агросектор, будівництво інфраструктури та ін. Таким чином, велика кількість бізнесу – фінансові, факторингові, лізингові компанії - не могла приймати участь в державних кредитних програмах.

"Але український бізнес має плани розвитку навіть в умовах війни. Наприклад, зараз "Нова пошта" будує величезні логістичні центри. Такі проєкти дороговартісні. Тому у 2023 році компанія випустила корпоративні облігації та залучила від інвесторів 1,6 млрд грн", - говорить експерт.

Таким шляхом йдуть й інші системні компанії. Бізнес випускає корпоративні облігації з ринковою дохідністю та залучає кошти від інвесторів. Українці впевнені, що великий бізнес отримає дохід та виплатить усі гроші. І поки що проблем з виплатами не було. Тому компанії обрали саме такий шлях розвитку та залучення грошей під час війни.

"Загалом у всьому світі залучення коштів через випуск облігацій залишається для бізнесу одним з основних варіантів розвитку. Такий шлях часто є дешевшим та зручнішим, ніж отримання кредиту в банках, яким ще треба надати заставу під кредитні кошти та безліч підтверджуючих документів. Тому, думаю, в Україні й надалі буде розвиватися практика випуску корпоративних облігацій", - вважає Тарас Козак.

Як українці можуть купувати корпоративні облігації

Українці можуть купувати такі папери онлайн через інвестиційні фірми, пояснює Тарас Козак. Згідно з новим законом України №738-ІХ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", зараз всі торгівці цінними паперами змінили назву та стали інвестиційними фірмами. В Україні працює 5-6 таких організацій, серед яких УНІВЕР, ICU, БTC, Kінто та ін. Аналогічні послуги пропонують клієнтам банки Приватбанк, Monobank (Universalbank), ОТП Банк, Sense bank, "Укргазбанк" та ін.

"Інвестори можуть придбати ОВДП та інші облігації як в інвестфірмах, так і банках. Процедура проводиться онлайн - через додатки або кабінети на сайтах. Підтвердження операції, як правило, організовано через Diia. Все це дуже зручно для людей, ще 2-3 роки тому не було таких можливостей", - каже Козак.

В результаті людина може купити папери від однієї штуки. Вартість облігації – 1000 грн. Коли ж інвестор отримує гроші, він може реінвестувати дохід в нові папери.  

Також українці можуть купувати різні інструменти через інвестфонди, якими управляють українські компанії з управління активами (КУА). В Україні працює біля 20 таких організацій, які пропонують інвестувати в сертифікати чи акції фондів широкому загалу інвесторів. Серед таких фондів -  Inzhur, "Твоє коло", "Ґрунтовно", які вкладають кошти інвесторів у нерухомість та землю. Також фонди під управлінням КУА УНІВЕР, ОТП Капітал, Кінто вкладають залучені кошти в українські облігації чи інші фінансові інструменти.

Більше про можливості та ризики інвестицій у фінансові інструменти в Україні під час війни, читайте в інтерв’ю Тараса Козака виданню Delo.ua.