- Категорія
- Фінанси
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Гетманцев виправдовує рішення про оподаткування надприбутків банків "заднім числом" винятковою ситуацією
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що ухвалення рішення про запровадження податку на надприбутки банків "заднім числом" виправдано винятковою ситуацією.
Про це пише "Укрінформ".
Гетманцев нагадав, що за сім місяців цього року банки отримали 120 мільярдів гривень чистого прибутку, що є найкращим показником за всю історію України.
"І більше 50% цього прибутку – це прибуток від так званих депозитних сертифікатів. Вони є безризиковими фінансовими інструментами, на них нараховується непоганий відсоток доходу, який залежить від облікової ставки НБУ", - зазначив нардеп.
Він підкреслив, що наразі зазначені прибутки є основним джерелом доходів банків, оскільки держава надає банківським установам можливість заробляти на непритаманних для їхньої діяльності джерелах, а саме від самої ж держави.
Тому, на думку Гетманцева, частину цих відсотків доцільно повернути в державу і спрямувати на армію, як це вже було зроблено в 2023 році.
Крім того, нардеп виправдовує прийняття рішення "заднім числом" винятковою ситуацією.
Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада з другої спроби підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт №11416-д, який передбачає підвищення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд грн у наступному. Зокрема, у 2024 році передбачено встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%. Також пропонують встановити ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.
Як повідомляв народний депутат Ярослав Железняк, Міністерство фінансів пропонуватиме підвищення податків «заднім числом» з 1 жовтня, а прийняти законопроєкт в цілому планують в середині жовтня.
Але Національний банк України (НБУ) вбачає ризики у черговому підвищення податку на прибуток банків до 50% і планує оголосити пакет рішень, який забезпечить розширення покриття банками дефіциту бюджету через купівлю облігацій внутрішньої держпозики, уникаючи емісії.