Гроші мають дешевшати. Як скорочення облікової ставки змінить вартість кредитів та дохідність депозитів

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Облікова ставка НБУ у 25% протрималась більше року. Правління центробанку ухвалило рішення підвищити її відразу з 10% до 25% річних ще у червні 2021-го.

Коли Пишний нещодавно оголошував про скорочення ставки, то відмітив, що знизити її дозволили два фактори:

• стрімке сповільнення інфляції; 
• стійка ситуація на валютному ринку. 

Пишний оголосив про початок цілого циклу зниження ставки. Він обійшовся без конкретики, але підкреслив, що НБУ орієнтуватиметься на поточну ситуацію.

"Також правління НБУ знизило ставку за депозитними сертифікатами овернайт (депозити, за якими банки заробляють в НБУ, – ред.) з 20% до 18% річних, а за кредитами рефінансування (кредити, які НБУ видає банкам, – ред.) до 24% річних. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці", – повідомив Пишний.

Як справедливо зазначили опитані Delo.ua фінансові експерти, скорочення ставки всього лише на 3 в.п. не спровокувало якоїсь відчутної зміни настроїв на дотичних ринках. Але деякі тенденції все ж можна зафіксувати вже зараз.

Депозитні ставки вже почали переглядати, але не всі

Перший і найбільш видимий наслідок від зміни ключової ставки – зниження ставок за депозитами в низці банків. Банки за межами ТОП-30 дуже швидко почали переглядати дохідність нових вкладів для населення, деякі – навіть у день ухвалення рішення по обліковій ставці.

Це цілком очевидно, зважаючи те, що разом з обліковою ставкою автоматично було знижено дохідність тримісячних депсертифікатів, справедливо звертає увагу в коментарі Delo.ua голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

"Банки, що пропонували вкладникам найвищі ставки, поблизу стелі економічної доцільності (іноді навіть – до 20%, – ред.), вимушені були піти на такий крок. Великі системні банки не мали таких високих ставок (через високий рівень ліквідності, – ред.), тож і потреби у таких різких змінах у них немає", – каже він.

Але експерт все ж переконаний, що поступово дохідність вкладів у гривні трохи знизиться по всій системі. Для прикладу: той же Юнекс Банк наступного дня після скорочення ключової ставки знизив депозитні ставки з 20,25% – до 18,25%. Акордбанк – з 20,25% до 17,75%.

Однак, низка дрібних банків поки все ще тримає високі депозитні ставки. Скажімо, Банк Кредит Дніпро пропонує 20%, а Укрбудінвестбанк – 20,5% – найвищу ставку на сьогоднішній день. Фінансовий експерт Андрій Шевчишин у бесіді з нами висловив переконання, що будь-яке скорочення ставок не перевищить 3 в.п. Словом, того відсотка, на який і було урізано Нацбанком ключову ставку.

Ставки по кредитах також поступово почнуть спадати

Зменшення кредитних ставок варто очікувати пізніше – у найближчі місяці. До того ж це скорочення буде дуже помірним. Цю думку поділяє і голова правління Юнекс Банку.

"Решта змін, якщо не брати до уваги скорочення депозитних ставок, будуть не настільки швидкими. Мають відкоригуватися в сторону зменшення й ставки за ОВДП. Нацбанк дав сигнал ринку – гроші мають дешевшати. І він відзначив, що очікує на збереження цього тренду надалі", – каже Світек.

Андрій Шевчишин переконаний, що скорочення ключової ставки не призведе до видимого збільшення кредитування через скорочення ставок у банках, оскільки банки сьогодні дуже обережні з клієнтами при видачі позик. Падіння облікової ставки не призведе до витоку банківської ліквідності на ринок через збільшення обсягів кредитування.

"На ринку зараз для банків небагато способів заробітку, тому вони триматимуть кошти у ОВДП та депсертифікатах, хоча ставки по них НБУ дещо скоротив. Тим паче, головним кредитором бізнесу зараз по факту виступає держава зі своїми програмами з фіксованими низькими ставками, тому позичальники тут ефекту від зміни ставки не відчують", – нагадує він.

Що ж стосується ставок по кредитах для фізосіб, то як засвідчують опитані нами експерти, скорочення може відбутись хіба в межах 1-1,5 в.п.

Чи не спізнився Нацбанк із зниженням ставки?

Навіть будучи очікуваним, скорочення ключової ставки Нацбанком не обійшлося без критики з боку експертного середовища. Деякі фінансові аналітики цілком обґрунтовано наполягають, що ставку необхідно було скорочувати ще кілька місяців тому. Ба більше, якщо вже й скорочувати, то не на 3 в.п., а щонайменше – на 5в.п.

Наприклад, фінансовий аналітик і колишній член Ради НБУ Віталій Шапран опісля рішення регулятора протокольно написав: "Те, що ставку НБУ знизив, звичайно, добре, але рішення запізніле на 3-6 місяців, як мінімум, та й темп зниження замалий. Збитки нанесені бюджету від цієї сумнівної діяльності ніхто не відшкодує, принаймні протягом цього року".

Головні засади критики Шапраном політики НБУ по збереженню високої ключової ставки відомі. Щонайменше, на думку експерта, зависока ставка аж ніяк не є рятівним колом у боротьбі з інфляцією, основні причини якої аж ніяк не в монетарній політиці регулятора, а, попри війну, у високих цінах на зовнішніх ринках. Тому ріст цін "грошовим голодом" не пригасити.

На його думку, через зависоку ключову ставку держбюджет недоотримав від НБУ, по-перше, 10-15 млрд грн прибутку. І логіка аналітика цілком зрозуміла. Йдеться про прив’язку дохідності депсертифікатів НБУ до ключової ставки. Чим ставка вища, тим більша по сертифікатах дохідність, а з тим – і більший удар по "гаманцю" Національного банку.

Підвищення ключової ставки до 25% щонайменше призвело до того, що наприкінці минулого року заборгованість по депсертифікатах НБУ зросла до 457 млрд грн.

"Це призвело до того, що з прибутку НБУ, який мав перерахуватись до держбюджету, було вирахувано більше резервів, бо сума прибутку, яку Нацбанк спрямовує до держбюджету, зменшується на 10% від обсягу його зобов’язань", – говорить експерт.

Як наслідок, за його підрахунками, ефект від високої ставки і призвів до скорочення прибутку, який був перерахований до держбюджету, приблизно на згадані 10-15 млрд грн. По-друге, минулого року держбюджет, на думку Віталія Шапрана, від явно завищеної облікової ставки недоотримав ще й приблизно 15-20 млрд грн, які пішли до кишені банків.

Маються на увазі зависокі процентні витрати НБУ минулого року в майже 47 млрд грн.

Позицію Шапрана в дечому повторює й фінансовий експерт Євген Дубогриз. Незадовго до оголошення рішення НБУ він у себе в Facebook написав наступне: "Багато хто, я в тому числі, вважає, що ставку варто знизити більш радикально, на 5 в.п.". Але, як додав Дубогриз, НБУ видніше, оскільки він має в розпорядженні суттєво більше інформації.

Фінансовий експерт Андрій Шевчишин у коментарі нам також зауважив, що, на його думку, облікова ставка НБУ спричинить відчутний ефект і почне явно впливати на скорочення кредитних ставок для населення у банках, якщо її опустити нижче 20%. Але додає експерт, НБУ минулого року, підвищуючи її аж до 25% з 10% діяв у ситуації об’єктивної невизначеності.

Тепер же ситуація роз'яснилася і з'явилась можливість будувати чіткіші прогнози, а разом із тим – і вибудовувати краще бачення стосовно чи то збереження, чи то скорочення ключової ставки у регулятора. І як бачимо, перший крок від "грошового голоду" центробанк зробив.