Круте піке небанківського фінринку. Чому зникають страхові компанії, ломбарди та кредитні спілки

У жовтні, згідно з даними НБУ, нові гравці на ринку небанківських фінансових послуг не з'явилися, водночас 20 учасників залишили його. Відтак, за підсумками жовтня кількість учасників небанківського фінансового ринку скоротилася з 1 592 до 1 572. Таким чином, у розрізі напрямів діяльності, на кінець жовтня на небанківському ринку працювали:

• 124 страховики non-life (у вересні їх було 126) та 13 life-страховиків (кількість не змінилася);
• 190 ломбардів (було 191);
• 173 кредитні спілки (було 179);
• 104 лізингові компанії (було 106);
• 839 фінансових компаній (було 848);
• 62 страхові брокери (кількість не змінилася);
• 67 колекторських компаній (кількість не змінилася).

Хтось йде сам, комусь вказують на двері

Протягом жовтня добровільно із реєстру було виключено сім фінансових компаній, п'ять кредитних спілок та одна лізингова компанія (вони самі написали заяви), а два страховики, дві фінансові компанії, ломбард, кредитна спілка та лізингова компанія – примусово. Але Нацбанк не тільки анулює ліцензії, а й призупиняє, продовжуючи їх, якщо компанія виконає вимоги та усуне порушення.

Наприклад, упродовж жовтня зупинено дію ліцензій 16 учасникам ринку небанківських фінансових послуг – 11 фінансовим компаніям та п'яти ломбардам. Водночас поновлено дію ліцензій 13 небанківським фінансовим установам – 11 фінансовим компаніям, одному страховику та одному ломбарду.

Також вже є деякі дані за поточний місяць. Своїм рішенням від 9 листопада Нацбанк анулював (відкликав) всі ліцензії на надання фінансових послуг одному ломбарду та 13 фінансовим компаніям, одній фінкомпанії дію всіх ліцензій призупинив.

Що ж стосується усього періоду з початку широкомасштабного вторгнення РФ, то в Україні чітко окреслились дві тенденції (за березень-жовтень включно). По-перше, за увесь цей час на ринку з'явились тільки два нових гравці, а пішли з нього 276 установ (для порівняння, за весь лютий в Україні з'явилось пять НФО). По-друге, зникали вони в основному у березні (за цей місяць згорнули діяльність 165 гравців).

Як зазначила у розмові з Delo.ua перша замголови НБУ Катерина Рожкова, на сьогоднішній день усім цим компаніям дійсно нелегко, й у кожному сегменті свої проблеми.

"Що стосується НФО (небанківських фінансових організацій – ред.), чий профіль – споживче кредитування, то у них якість портфелів з відомих причин впала. Є у них і складнощі з видачею нових кредитів, оскільки ризики наразі оцінити вкрай непросто. Страхові компанії також втрачають свої позиції, оскільки попит на страхові послуги падає: у споживачів на тлі війни змінились пріоритети", – зазначає вона.

Cтрахові компанії не здаються

Катерина Рожкова говорить, що зараз по суті у страховому сегменті найбільш стабільна ситуація у сегменті обов‘язкового страхування (ОСЦПВ, “Зелена картка” та ін.). Втім, великий рівень міграції, який пов’язаний з масовим виїздом біженців за межі країни, разом з падінням платоспроможності населення призводить до падіння обсягів платежів, які отримують страховики, що загрожує їх операційній ефективності.

Крім того, як зауважує керівник аналітичного відділу Міжнародної академії біржової торгівлі Андрій Шевчишин, страхові компанії фіксують великі збитки. 

"У страховиків була велика кількість відкритих операцій, по яких різко закрились платежі або відбулись страхові події. На їх покриття в багатьох компаній не вистачає коштів, вони не можуть компенсувати збитки клієнтам своєчасно і в повному обсязі. Інакше кажучи, ринок страхування не працює нормально, тому деякі з таких компаній, спираючись на форс-мажорні обставини, приймають рішення про закриття", – каже експерт. Зокрема, починаючи з 24 лютого з ринку пішло вісім страховиків.

У той же час голова правління страхової компанії "Арсенал-Страхування" Сергій Авдєєв, коментуючи ситуацію на страховому ринку, не вважає, що страховикам найважче. Страхові компанії у більшості своїй мають можливості для скорочення своїх витрат, що дозволяє їм стримувати скорочення бізнесу. Крім того, військові ризики безпосередньо на діяльність страхових компаній не впливають, на відміну від багатьох інших галузей економіки. 

"Вони (страховики – ред.) покривали тільки ті страхові випадки, які підпадають під договори страхування. У той же час, події, пов’язані з війною, до таких випадків не відносяться. Це – винятки у виплатах відшкодувань. Наприклад, якщо снаряд влучає у застрахований автомобіль (повне КАСКО), то це не є страховим випадком. Якщо ж машина врізалась у танк, то це вже є страховим випадком", – акцентує Авдєєв.

Ломбардам і кредитним спілкам найважче

Ситуація на ринку ломбардів також тривожна. Хоча Андрій Шевчишин наголошує, що, з одного боку, вони наразі мають почуватися непогано, оскільки населення потребує коштів, будучи готовим нести в такі компанії своє майно у заставу. Інакше кажучи, попит на послуги ломбардів є, але це їх не рятує.

"Згадаймо перші місяці війни, коли банки урізали фізособам кредитні ліміти. Ломбард був непоганим виходом з ситуації безгрошів’я. Тому люди готові здавати речі в обмін на гроші, але ломбардам сьогодні розпродати заставне майно не так легко, як до війни. Тому і ставки за позиками ломбардів дуже високі", – підкреслив він.

Примітно, що у березні, коли з небанківського фінринку пішло 165 учасників, 62 з них були саме ломбарди. Всього ж за період війни зникло 69 ломбардів. Єдиний сегмент, які не продемонстрував жодних кількісних змін, то це колекторський бізнес. За підсумком березня як було 67 колекторських компаній, так і лишилось по цей день.

Втім, у найгіршому становищі знаходяться не страховики і не ломбарди, а кредитні спілки – у березні-жовтні включно з цього сегменту пішло 102 гравці. Як слушно зауважує Сергій Авдєєв, припинення діяльності багатьох НФО пов’язане не лише з війною і спровокованим нею падінням якості кредитних портфелів, а й високі стандарти та вимоги, які Національний встановив ще у мирний час. 

"Ще перед повномасштабною війною в Україні було прийнято ряд нормативних актів, які сприяли очищенню ринку. Тому НФО нерідко залишають ринок лише з тієї причини, оскільки "не вписуються" у норми законодавства та не виконують вимоги регулятора", – додає Авдєєв.

Як приклад: у кожному повідомленні про анулювання чи призупинення ліцензії НФО Національний банк публікує підстави свого рішення. Останнього разу НБУ анулював ліцензії 13 фінустановам, оскільки ті "не виконали рішення регулятора і не усунули порушення ліцензійних умов".