Менше клієнтів та скорочений робочий день: Банкір розповів, як масовані ракетні атаки впливають на роботу банків

Про це говорить Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС Банку. Він зазначив, що проблеми з енергопостачанням, спричинені ракетним терором, варто сприймати як тимчасові, адже, понад 2/3 всіх банківських відділень приєднані до системи Power Banking, що передбачає безперебійне енергоживлення, безперешкодний доступ до інтернету, здійснення необхідних банківських операцій, посилений кіберзахист від хакерського втручання, загальне безпечне перебування громадян у відділенні тощо.

"Зараз більшість банківських операцій можна здійснювати дистанційно — через банківські застосунки: від найпростіших переказів до оформлення розтермінування, відкриття депозиту, банківської карти, перерахунку коштів на картки закордонних банків з мінімальною комісією, отримання кредиту тощо", – каже Мамедов. 

Експерт додав, що березні в зазначених містах кількість офлайн-звернень до банківських відділень скоротилася в середньому на 15%, при цьому кількість онлайн-звернень через банківський застосунок збільшилася в середньому на 25%. Крім того, робочий час відділень, дотримуючись загальних вимог до безпеки громадян (наприклад, у випадку повітряної тривоги), зменшився в середньому на 1,5 години.

Щодо загрози масового відтоку клієнтів через загострення на фронті та можливий повторний наступ агресора, а також про пов’язану з цим невпевненість громадян у стабільності національної валюти, Сергій Мамедов зазначив, що станом на середину квітня потенційні ризики для української банківської системи є досить контрольованими. 

"Проте спровокувати відтік клієнтів чи згортання банківського кредитування та депозитних програм може ризик недоотримання вкрай необхідної для держбюджету макрофінансової допомоги, зокрема від США", — наголосив фахівець.

Допомога, яку вже отримала Україні в цьому році, повністю покриває 3-місячну потребу (із січня по березень включно) в зовнішньому фінансуванні. Водночас Україна очікує потужний пакет від США — понад 61 млрд дол., з яких 9,6 млрд дол. буде спрямовано на економічну підтримку. 

"Без цієї допомоги українському уряду доведеться залучати гроші від нових-старих "донорів" або ж, наприклад, скоротити річні видатки держбюджету на понад 380 млрд грн (13,4% від загальної видаткової частини), що є вкрай небажаним в умовах війни", — акцентував банкір.