НБУ не розглядає криптовалюту як законний засіб платежу

Про це заявив глава НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна". 

"Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо", - наголосив очільник регулятора.

Пишний повідомив, що Міжнародний валютний фонд (МВФ),вивчає різний досвід і напрацьовує комплексні пропозиції щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які врахували б європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.

Очільник НБУ переконаний, що із запровадженням ліміту на P2P-перекази у 150 тис. грн на місяць із 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте.

"Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні в частині мандата Національного банку, ми маємо створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку", - підкреслив Пишний.

На його думку, сьогодні ринок віртуальних активів - це те, що "насподі" і здебільшого обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.

"Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов’язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів", - зауважив голова Нацбанку.

Пишний також констатував, що зараз немає готового рішення про законодавче врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк.

"Тож маємо разом з колегами з інших інституцій критично переосмислити цю ситуацію і, проаналізувавши вже напрацьоване, сфокусуватися над пошуком оптимальних рішень для оновлення законодавства. Робота над цим також триває", - наголосив голова НБУ.

Він додав, що ухвалення в цілому 8 жовтня закону №11043 про вдосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг дасть змогу Нацбанку ще краще налаштувати його механізми регулювання для попередження зловживань у платіжних операціях.

Легалізація криптовалюти

Зауважимо, Україна зазнала значних економічних втрат через відсутність регулювання криптосфери, а саме: 48,8 мільярдів доларів доходів населення та компаній, а також 4 мільярдів доларів податкових надходжень. Рішенням цього питання повинен стати законопроєкт №10225-1, розроблений Мінцифрою спільно з бізнесом. Він був зареєстрований у Верховній Раді у вересні 2024 року.

Законопроєкт №10225-1 передбачає:

• пільгове оподаткування доходів від операцій з криптою для фізичних осіб на 8 років: 5% у перші 3 роки, 9% у наступні 5 років і 18% після 8 років; 
•  податок на прибуток для криптопровайдерів збережеться на рівні 18% або 9% податку на виведений капітал за умови використання спеціального режиму Дія.City.

Водночас законопроєкт створить значні можливості для розвитку криптобізнесу:

• відновлення роботи крипто-гривневих шлюзів; 
• відкриття банківських рахунків для компаній та розвиток глобальної e-commerce; 
• судовий захист учасників крипторинку та страхування криптоінвестицій; 
•  створення нових компаній та робочих місць.

Більше про ситуацію з регулюванням ринку криптовалют в Україні читайте в матеріалі Delo.ua.