Нові правила гри на крипторинку: що регламент МіСА змінить в Європі та Україні?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Які саме зміни чекають на криптоіндустрію

Регламент створить прозоре та передбачуване регуляторне середовище для розвитку технології блокчейн і криптоактивів в регіоні. 

Також документ зменшить ризики регуляторного арбітражу. Це коли компанії обирають юрисдикції з "простішим" режимом регулювання, що може призвести до зниження конкуренції та незбалансованих ринків.

МіСА врегульовує фундаментальні аспекти функціонування ринку криптоактивів. Зокрема:

• уніфікована класифікація типів криптоактивів (e-money токени, asset-referenced токени та utility токени);
• уніфіковані послуги з криптоактивами (8 основних типів послуг);
• встановлені вимоги до надавачів послуг з криптоактивами, тому в більшості випадків з’являється необхідність отримувати ліцензії та реєструвати офіси в ЄС.

МіСА має на меті також врахувати динаміку крипторинку останнього року. Цей період характеризувався карколомними падіннями одних із найвідоміших криптопроєктів, починаючи від алгоритмічного стейблкоїна Terra Luna та закінчуючи сумнозвісною крипобіржею FTX. 

Також регламент збалансує права постачальників послуг та інвесторів. Так, документ встановлює вимоги до мінімального статутного капіталу, корпоративного управління, страхування та розкриття  інформації постачальниками криптопослуг. 

Що не менш важливо, MiCA впроваджує заборони та обмеження щодо зловживання і маніпулювання ринком, що притаманні сфері традиційних фінансів за регламентом ЄС про зловживання на ринку (Market Abuse Regulation), хоча і у спрощеному вигляді.

Як регламент МіСА вплине на Україну 

Гармонізація правового режиму криптоактивів в Україні та ЄС є ключовою умовою для розвитку українського крипторинку. Це особливо важливо в контексті євроінтеграційних планів України та масштабності національного крипторинку. Як наслідок, поточна версія національного закону "Про віртуальні активи" має бути адаптована під вимоги MICA і, зі слів регулятора, відповідна робота вже ведеться.

У той же час імплементація стандартів MICA в національному законі не знімає питання оподаткування ринку віртуальних активів або навіть звільнення від такого оподаткування, що є ключовим для його належного функціонування. Таким чином, зміни в національний закон мають бути синхронізовані із відповідними новаціями в Податковий кодекс України.

Які нюанси має враховувати українське законодавство

Національний закон має врахувати високі стандарти регламенту МіСА для регулювання українського крипторинку. Однак варто пам’ятати, що МіСА не врегульовує та не має на меті врегулювати абсолютно всі типи активів, що створені та функціонують із застосуванням технології розподіленого реєстру (DLT), як це характерно, наприклад, для поточного закону "Про віртуальні активи". 

Зокрема, МіСА не торкається питань регулювання криптоактивів, які класифікуються як фінансові інструменти та підпадають під окрему директиву ЄС "Про ринки фінансових інструментів ІІ" (MiFID II). 

Також регламент МіСА передбачає специфічне регулювання e-money токенів. Це фактично електронні гроші на основі блокчейн. В даному випадку для регулювання існує окрема директиви ЄС "Про електронні гроші 2" (EMD2). 

Згадані інструменти мають специфічні правові режими й на рівні українського законодавства. Як наслідок, повна гармонізація законодавства України та ЄС у сфері віртуальних активів вимагатиме додаткової уваги регулятора та законодавців до галузевої специфіки регулювання окремих віртуальних активів в ЄС. 

Водночас слід пам’ятати, що застосування технології розподіленого реєстру (DLT) дозволило створити галузь децентралізованого фінансування. Це коли немає єдиного центру емісії грошових знаків або інших інструментів для обміну. Тому ефективне регулювання в цій сфері також повинно виходити не із централізації вимог, а з фіксації децентралізованого характеру таких інструментів.