Подвійне оподаткування: що робити українцям у Польщі

Для цього Конвенція між Україною та Польщею передбачає два механізми:

• В Україні застосовується виключно метод податкового кредиту (зарахування). Це означає, що сума податку, вже сплачена вами у Польщі, віднімається від суми податкових зобов'язань, розрахованих в Україні. Українські податкові органи обмежують можливість такого зарахування лише ПДФО та вимагають сплату військового збору окремо (така позиція є дуже спірною з точки зору дотримання Україною положень Конвенції).
• У Польщі застосовуються два підходи залежно від типу доходу: метод звільнення (наприклад, для зарплати з України – дохід декларується, але звільняється від польського податку, впливаючи лише на розрахунок прогресивної ставки) або метод кредиту (зарахування) (наприклад, для дивідендів чи відсотків).

Щоб податкова (польська чи українська) застосувала ці механізми під час подання вашої річної декларації, вам точно знадобляться офіційні довідки про суми отриманих доходів та утриманих/сплачених податків. Утім ситуація дистанційної роботи на українського роботодавця може бути складнішою через практику українських податкових органів.

Правила і процедури сплати податків українськими біженцями в Польщі

Внутрішнє польське законодавство має безліч нюансів, тому з цими та іншими питаннями необхідно обов'язково звертатися до польських податкових консультантів (doradca podatkowy). Проте, спираючись на наше розуміння, можемо окреслити базовий теоретичний алгоритм того, як це має працювати для українця, котрий став польським резидентом і працює дистанційно на українського наймача:

Щомісячні аванси та річна звітність. Ви зобов'язані самостійно розраховувати та сплачувати авансові внески з податку на доходи (PIT) до 20-го числа місяця, наступного за місяцем отримання доходу. А вже за підсумками року, до 30 квітня, необхідно подати річну декларацію за формою PIT-36 (якби український роботодавець мав постійне представництво у Польщі, обов'язок утримувати податки лежав би на ньому).

Декларування перехідного періоду (перші 183 дні). У річній декларації потрібно відобразити абсолютно всі доходи за рік, включно з тими, що були отримані протягом перших 183 днів вашого перебування в Польщі (до набуття податкової резидентності). Проте є важливий нюанс: податок сплачується лише з тих доходів, які були отримані вже після набуття вами статусу польського податкового резидента. Доходи, зароблені протягом перших 183 днів (з яких утримувалися податки в Україні), підлягають відображенню в декларації, але очікувано повинні звільняютися від оподаткування в Польщі на підставі ст. 24 Конвенції.

Ставки податку. Оподаткування доходів від роботи за наймом у Польщі здійснюється за загальною податковою шкалою:

• 12% – для річного доходу до 120 000 злотих.
• 32% – для частини доходу, що перевищує 120 000 злотих.
• Податок солідарності: якщо ваш річний дохід перевищить 1 мільйон злотих, на суму перевищення додатково нарахують 4% (danina solidarnościowa).

Відповідальність фізичних осіб за порушення податкового законодавства

В Україні система фінансових санкцій побудована таким чином, що покарання залежить від виду порушення та наявності умислу. Базові штрафи виглядають наступним чином.

Найперше, з чим може зіткнутися платник – це штраф за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації. За кожне таке неподання доведеться заплатити 340 гривень. Якщо ж ви вже отримували такий штраф, і протягом року знову забули подати звітність, сума санкції зростає до 1020 гривень.

Серйозніші наслідки настають тоді, коли українська податкова (наприклад, завдяки автоматичному обміну банківською інформацією) самостійно виявляє ваші незадекларовані доходи і донараховує податки. У такому разі на вас накладуть штраф у розмірі 10 відсотків від суми несплаченого податкового зобов'язання. Але якщо інспектори вважатимуть, що ви приховали доходи умисно, штраф миттєво зростає до 25 відсотків. Ба більше, якщо протягом наступних трьох років (1095 днів) ви повторно попадетеся на умисному заниженні податків, штраф становитиме вже 50 відсотків від суми боргу. І не забувайте, що сплата цих штрафів не звільняє від необхідності погасити саму суму податку, а також нараховану пеню за кожен день прострочення.

Проте варто чітко розуміти: наведені вище суми – це лише базові штрафи для звичайних фізичних осіб. Залежно від вашої життєвої ситуації наслідки можуть бути більш катастрофічними. Наприклад, якщо ви, перебуваючи за кордоном, відкрили іноземну компанію (наприклад, популярну в Польщі Spółka z o.o.) або стали власником частки в іноземному бізнесі, ви (як резидент України) автоматично підпадаєте під дію українських правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). У цьому випадку неподання повідомлення про відкриття такої компанії або неподання щорічного звіту про КІК в Україні тягне за собою накладення штрафів, які вимірюються вже не сотнями, а сотнями тисяч гривень.

Як працює автоматичний обмін даними (CRS)

Сьогодні і Польща, і Україна є повноправними учасниками міжнародного стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS). Україна здійснила перший такий обмін восени 2024 року (передавши та отримавши дані за 2023 рік).

Механізм працює автоматично, українські банки збирають дані про рахунки осіб, які ідентифіковані як податкові резиденти інших країн (наприклад, Польщі), і передають їх до української Державної податкової служби. Далі наша ДПС формує захищені файли та відправляє їх до польської податкової адміністрації (KAS). Абсолютно дзеркальний процес відбувається у зворотному напрямку: польські банки звітують про рахунки українців, і ці дані летять до Києва.

Податкові органи бачать не кожну транзакцію (хто і за що вам скинув 500 гривень), але вони отримують найголовніше: загальні залишки на рахунках станом на кінець року, а також загальні суми надходжень у вигляді відсотків, дивідендів чи доходів від продажу фінансових активів. Якщо ви офіційно задекларували в Україні нульовий дохід, але польська податкова передала інформацію про те, що на ваших рахунках у Варшаві лежать десятки тисяч євро, в українського інспектора гарантовано виникнуть запитання щодо джерела походження цих коштів.

Як Польща бачить ваші доходи в Україні

Якщо ви отримуєте офіційну зарплату або "неофіційні" перекази за фріланс на українську картку, польська податкова не має прямого доступу до виписок вашого рахунку в режимі реального часу. Однак, окрім системи CRS, є інші індикатори.

Будь-які перекази з українських карток на польські або регулярні оплати українськими картками великих покупок у Польщі залишають цифровий слід у європейській банківській системі. Якщо ви, резидент Польщі (живете там понад 183 дні) і вирішуєте купити автомобіль чи нерухомість, польські органи фінансового моніторингу обов'язково запитають: "Звідки у вас ці кошти?". І якщо ви покажете виписки з українських банків (де лежать ваші незадекларовані в Польщі українські доходи), це може стати прямим доказом ухилення від сплати податків у країні вашого проживання.

Як Україна дізнається про ваші польські доходи та соцвиплати

Українська ДПС завдяки стандарту CRS отримує інформацію про залишки на ваших польських банківських рахунках. Це вже достатня підстава, щоб запитати у вас про походження грошей і нагадати про обов'язок подати річну декларацію в Україні.

Обмін інформацією на запит

Проте найголовніше, про що варто пам'ятати: окрім автоматичного обміну даними (CRS), який дає лише загальну картину (залишки на кінець року), існує набагато глибший і суворіший інструмент – обмін інформацією за запитом. Якщо українська ДПС або польська KAS зверне на вас увагу, запідозрить невідповідність способу життя задекларованим доходам і розпочне індивідуальну перевірку, інспектор має повне право надіслати офіційний точковий запит своїм колегам по той бік кордону І ось у цьому випадку відбувається те, що простою мовою можна назвати "повним розкриттям". На такий запит податкова іншої держави надасть не просто суху цифру залишку на рахунку, а повну інформацію про роботодавців, нараховані доходи, зареєстровані ФОПи, нерухомість та автомобілі.

Практичні рекомендації щодо мінімізації ризиків подвійного оподаткування

Кожна ситуація є абсолютно індивідуальною, але головна рекомендація залишається незмінною: не затягувати час і зайняти максимально проактивну позицію.

На жаль, сьогодні основна складність полягає не у відсутності міжнародних правил, а в фіскальній та часто необґрунтованій позиції українських податкових органів. На практиці вони намагаються оподатковувати біженців всупереч нормам Конвенції. Навіть якщо ви роками фізично не перебували в Україні, маєте польську довідку про податкову резидентність та повністю обґрунтовану позицію щодо перенесення центру життєвих інтересів до Польщі, українські податківці часто продовжують формально вважати вас своїм резидентом та наполягати на оподаткуванні незалежно від того, отримуєте ви дохід як найманий працівник чи як незалежний підрядник, включаючи польський ФОП. При цьому основна проблема виникає у разі отримання доходів з України. Як тільки є згадка про "громадянина України" інтерпретація йде в русло "треба оподатковувати".

Тому стратегія пасивного очікування можу бути програшною. Щоб захистити себе, ви маєте завчасно:

• Визначити та задокументувати статус: самостійно чесно визначити свій фактичний податковий статус та зібрати "захисну документацію" (договори оренди, квитанції, довідки зі школи дітей, довідки про утримані податки та щорічні сертифікати резидентства).
• Переглянути структуру найму: якщо група компаній, на яку ви працюєте дистанційно з Польщі, має іноземні юридичні особи, варто розглянути можливість переоформлення вашого контракту саме на іноземну компанію. Це дозволить позбутися українського податкового агента та отримати більш зрозумілий режим оподаткування. 
• Оптимізувати власну діяльність: у разі потреби варто закрити український ФОП і переоформити діяльність через місцеві польські інструменти, обережно підходячи до створення юридичних осіб (через ризик застосування українських правил оподаткування КІК як до податкового резидента України).

Маючи заздалегідь підготовлену позицію та оптимізовані джерела доходу, ви зможете ефективно відстояти свої права та уникнути неправомірного подвійного стягнення коштів.

Більше про податки для українців у Польщі також читайте у колонці за посиланням.