Прискорювач росту: майже половина кредитів бізнесу надана аграріям

Конкуренція банків за клієнтів у агросекторі лише посилюється. Проте ця боротьба для банкірів не нова — підприємства агросектору вже біля 10 років залишаються найбажанішими позичальниками для банків. Навіть, під час великої війни. Банки активно кредитують «аграрку» не лише у межах держпрограм.

Агро – у пріоритеті

Так, за даними Кабміну, впродовж 2023 р майже 14 тис агрогосподарств отримали банківських кредитів майже на 79 млрд грн. Тобто, середня сума кредиту в одні руки становить 5,6 млрд грн.

Зокрема, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – майже 11 тис господарств профінансовано на 44,5 млрд грн. «Середній чек» лише трохи перевищує 4 млрд грн. Нагадаємо: всього у межах цієї держпрограми за 2023 рік бізнес отримав під 100 млрд грн. Тобто, кредити аграріям склали майже половину усіх видач. Разом з тим, слід зазначити, що частка агро у структурі трохи скоротилася з 52 до 48%.

З початку великої війни аграрії у межах держпрограми отримали більше 36 млрд грн на підтримку посівної. Левова частка кредитів надається для поповнення обігових коштів. На другому місці – фінансування купівлі сільгосптехніки. Банкіри відзначають, що за умов складної логістичної ситуації кожен фермер замислився над придбанням власного транспорту для перевезення врожаю. Саме тому банки отримують чимало запитів на фінансування купівлі тягачів, причепів, напівпричепів. Причому на тлі зростання попиту клієнти готові купувати не лише нову, а й вживану техніку.

Офіційного рейтингу серед «агробанків» не існує, однак відомо, що з «аграркою» залюбки працюють усі банки: як державні, так і приватні, зокрема, іноземні.

Від пільгового – до ринкового

У Нацбанку констатують, що кредитування агросектору останнім часом базується на програмі «5-7-9%», проте вже у найближчій перспективі можливі значні зміни.

Про це нещодавно заявила Первін Дадашова, директорка департаменту фінансової стабільності НБУ. За її словами, дана програма, є тим фінансовим ресурсом, який забезпечував критичні потреби аграріїв 2022 року, а сьогодні дає можливість фермерам ширше використовувати кошти.

У Нацбанку зазначають, що наразі ситуація в агросекторі залишається складною. Але аграріям йдуть назустріч у Кабміні, намагаються знайти шляхи збереження пільгових умов кредитування за програмою, принаймні для тих угод, які були укладені раніше. «Але у поточній ситуації, особливо зважаючи на заставу для кредитів і відкриття фонду часткового гарантування, варто думати про можливості кредитування не лише за програмою «5-7-9%», а й на загальних підставах», – наголошує службовиця Нацбанку. Вона додала, що сьогодні це стає можливим, адже загалом ставки за кредитами знижуються півроку поспіль і у січні впали нижче за 18% річних. У НБУ визнають цей відсоток досить високим, але відзначають, що тренд йде у бік прийнятних умов для клієнтів.

Під заставу землі

За даними НБУ, вже станом на початок 2024 р прослідковується тенденція до відновлення звичайних ринкових практик кредитування аграріїв. Це означає, що позики для аграріїв можливі й надаватимуться в майбутньому не лише в межах існуючих державних програм.

Зокрема, зазначається, що кредитування під заставу землі сільгосппризначення в Україні пожвавилося ще у ІV кварталі 2023 р. «Раніше банки укладали поодинокі угоди на невеликі обсяги, – зазначила Первін Дадашова. – Однак наразі, зважаючи на темпи зростання кредитування у відповідному сегменті, банки активніше тестують цей продукт».

Очікується, що подальшому розвитку кредитування аграріїв сприятиме початок роботи Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Це – небанківська фінансова установа, заснована Кабміном. Створення Фонду стало можливим завдяки співпраці Мінагрополітики, ЄС та Світового банку. Діяльність спрямована на підтримку фермерів, які обробляють до 500 га землі.

За задумом, ця гарантія перекриватиме нестачу забезпечення для отримання потрібної суми кредиту. Крім того, забезпеченість кредиту більш якісною заставою стимулюватиме подальше зниження ринкових кредитних ставок. Це, своєю чергою, розширить можливості аграріїв залучити кошти на підтримку та розвиток бізнесу.

«Земля – це якісне забезпечення, адже в більшості регіонів немає ризиків мінування чи руйнування внаслідок війни, як наприклад для споруд чи обладнання, – запевняє Первін Дадашова. – Коефіцієнт ліквідності (цієї застави – авт.) можна підвищити з поточних 35% до 50%, про що свідчить статистика, наявна у Нацбанку. Зараз ми готуємо відповідні зміни до нормативно-правових актів».

Очікування ринку

Очікування учасників ринку більше приземлені. Так, у 2024 році банкіри очікують подальшої трансформації сегменту агрокредитування. Йдеться про те, що у 2022-му банки рефінансували позичальників на один-два сезони для можливості поновлення ними операційної діяльності. З кінця 2023 р вже мали початися платежі для зниження боргу за такими кредитами. Проте на практиці далеко не всі клієнти зможуть у повному обсязі виконати взяті на себе зобов’язання. Відтак, одним із завдань 2024 р стане якісне проведення другого етапу реструктуризацій.

Цікаво також, що очікується подальший перерозподіл ринку кредитування агровиробників між державними банками та приватними банками з українським капіталом: вони будуть відвойовувати частку ринку у банків з іноземним капіталом, які в умовах війни триматимуть стратегію незростання портфеля.

Ну, і нарешті, ще одним трендом стане подальше зростання боргового навантаження агровиробників та збільшення частки банківського фінансування у структурі бюджету посівної.