Від 1% на день до 3600% річних: несподівана математика кредитів

Ми стикаємось з парадоксом: закон вимагає чесно вказувати вартість кредиту у вигляді РРПС, але сама формула її обчислення створює відчуття, ніби кредит дорожчий, ніж є насправді. Виникає недовіра до компаній, хоча вони все роблять за правилами. Давайте розберемось.

У деталях

Уявімо, ви берете 1 000 грн кредиту на рік під 1% на день. Це 10 грн щодня або, умовно, 300 грн на місяць. За рік набігає 3 650 грн. Загальна сума до сплати – 4 650 грн (3 650 грн процентів + 1 000 грн тіла кредиту). Що ми бачимо? Ви заплатите 365% від початкової суми. Все зрозуміло і логічно.

А тепер – той самий приклад, але з точки зору Закону. Візьмемо формулу, затверджену Постановою №16 Нацбанку, яку мають застосовувати всі небанківські фінустанови. Вона враховує кожен платіж, дату його здійснення, ефект часу – і шукає ефективну ставку. І тепер ця сама формула видає РРПС = 3 678,34%. На думку спадає цитата класика: “Є три види брехні: брехня, нахабна брехня і статистика.” І хоча в нашому випадку усе виключно в межах чинного законодавства – саме така цифра часто викликає подив і недовіру у споживача. Згідно нашим опитуванням, близько 80% споживачів не розуміють, звідки беруться ці цифри, лише 7% клієнтів звертаються за роз’ясненням. Така невтішна статистика, на жаль,  підриває саму суть прозорості, до якої прагне ринок.

У чому причина?

Така розбіжність між очікуваннями клієнта і реальністю – не шахрайство, не підступ, і не фінансовий трюк у стилі "диявол у деталях". Це просто особливість методики. Згідно з постановою НБУ №16 усі небанківські кредитні установи мають обов’язково розраховувати і показувати споживачеві реальну річну процентну ставку (РРПС), використовуючи складну фінансову формулу – XIRR. Вона математично бездоганна, але непридатна для сприйняття людиною без фінансової освіти.

XIRR – це функція, яку використовують, щоб порахувати ефективну процентну ставку кредиту. Вона працює за такою логікою:

• усі клієнтські платежі система трактує як грошові надходження, що приносять прибуток кредитору (тобто як інвестиції);
• вважається, що кредитор одразу реінвестує кожен отриманий платіж – ніби видає новий кредит на отриману суму;
• тобто гроші працюють постійно, і на кожен платіж нараховується новий прибуток; 
• у підсумку – замість нормальної простої ставки виходить якась гігантська “ефективна” ставка, яку жоден споживач не платив і не планував платити.

Для розуміння – це все одно що ви б продали каву за 50 грн, а покупець сказав: «Якщо ти заробив 50 грн сьогодні, то за рік ти заробиш мільйон!» І це було б зафіксовано як ваша річна виручка. Звучить приголомшливо, але чи це дійсно так?

Ця формула наче говорить: "Оскільки ви платите проценти щомісяця, я розціню це як складні проценти – і додам ще трохи." У результаті – споживач бачить несподівану і лякаючу цифру – і робить невтішний висновок: або його вводять в оману, або кредитна компанія приховує додаткові умови. Обидва варіанти – хибні.

В чому парадокс?

Усі фінкомпанії в Україні зобов’язані показувати реальну річну процентну ставку – РРПС. Це такий офіційний показник, який, за задумом законодавців, має дати розуміння, скільки реально коштує кредит. Ідея хороша – споживачу необхідно розуміти загальну вартість кредиту, щоб порівнювати різні пропозиції. Але от тільки втілення цієї ідеї в житті – як інструкція до двигуна, написана мовою вищої математики: все ніби правильно, але зрозуміти це без технічної освіти практично нереально.

Формула РРПС не враховує реального споживчого сценарію (наприклад, що клієнт погашає кредит поступово, щодня або щотижня). Вона рахує так, ніби клієнт взяв кредит і сплатив його тільки в кінці року.  Ті, хто маскує плату через дрібні комісії, страховки або послуги "в подарунок", – можуть показати нижчу РРПС, хоча фактично клієнт переплачує більше. Водночас компанії, які працюють прозоро, без комісій і додаткових платежів, виглядають у порівнянні з іншими менш вигідно. Їхні продукти здаються надмірно дорогими, хоча фактичне навантаження на споживача – абсолютно стандартне і навіть нижче ринкового. Пора змінювати фокус: чесність повинна бути конкурентною перевагою, а не маркетинговим мінусом.

Ratio сlarа

Ми не пропонуємо скасувати РРПС, ні. Це важливий інструмент. Але його треба трохи… олюднити – спростити. Пропонуємо розглянути альтернативну, спрощену формулу для таких "простих" кредитів – без капіталізації та прихованих платежів. Наприклад, рахувати РРПС як відсоток загальних витрат за кредитом до його суми за рік – тобто фактично те, що інтуїтивно розуміє споживач.

Якщо клієнт платить 3 650 грн процентів за 1 000 грн на рік – це 365%. Все просто. Це зрозуміє будь-хто. І саме таку ставку має бачити клієнт у рекламі чи договорі, якщо в кредиті немає складних умов.

Змінивши підхід, ми зробимо ринок кредитування більш зрозумілим, чесним і передбачуваним. Бо нині ми маємо ситуацію, де простий продукт виглядає надто складним – не тому, що він таким є, а через особливості формального підходу до розрахунків.  Якщо споживач перестане думати, що його ошукують ще до підписання договору – виграємо всі. Бо довіра – це процент, який завжди додає до прибутку, але, якщо її втратити, вважайте – втратили усі дивіденди.