"Вільне тарифоутворення та пряме врегулювання на ринку ОСЦВП стимулюватимуть здорову конкуренцію між страховиками", - Данило Гетманцев, Голова фінансового комітету Ради.

"Вільне тарифоутворення та пряме врегулювання на ринку ОСЦВП стимулюватимуть здорову конкуренцію між страховиками", - Данило Гетманцев, Голова фінансового комітету Ради.

На розгляді Верховної ради знаходиться законопроект №8300, який у разі прийняття суттєво змінить правила гри на ринку обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників. Delo.ua розпитало одного з ініціаторів законопроекту, голову комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцева про особливості законодавчої ініціативи та зміни, які вона несе для страховиків та їх клієнтів.    

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

- Які переваги, окрім збільшення страхового покриття, отримають автовласники завдяки ухваленню законопроекту №8300 “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»? Назвіть ключові.

- Закон про ОСЦПВ в основному спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, завдану життю, здоров’ю та/або майну потерпілих осіб, серед яких, звісно, є багато автовласників. Тобто кожний автовласник може опинитися як у якості потерпілого, так і винуватця.

Чим краще буде проходити врегулювання страхових випадків, тим менше фінансових претензій у потерпілих буде до автовласників, які спричинили ДТП. Адже для цього кожен автовласник і страхує свою відповідальність. А потерпілий має бути захищений і отримати справедливе та повне відшкодування швидко та зручно.

Основними перевагами для потерпілих є:

  • обов'язкове пряме врегулювання у всіх випадках дорожньо-транспортних пригод, в яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі - автовласнику звертатись за страховою виплатою до свого страховика;
  • введення порядку розрахунок розміру страхової виплати без урахування зносу та здійснення страхових виплат у розмірі необхідному для відновлення транспортного засобу. Тобто не виникатиме випадків, коли правильно розрахованої страхової виплати не вистачить на ремонт;
  • розширення застосування "європротоколу" – оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції, а відповідно без адміністративної відповідальності. Зараз люди часто побоюються оформлювати "європротокол" через те, що не впевнені, що їхні збитки не перевищать встановленого сьогодні ліміту 80 тис. грн.;
  • поширення дії страхового покриття на пасажирів транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
  • швидке здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів (зараз це роки, а пропонується 60 днів);
  • зменшення строку розгляду заяви про здійснення страхової виплати з 90 до 60 днів з дня подання заяви про здійснення страхової виплати;
  • встановлення докладного та вичерпного переліку документів, необхідних для отримання страхової виплати та підстав для відмови у здійсненні такої виплати.

- У законопроекті є застереження про те, щоб розширити дію «автоцивілки» на нові види транспортних засобів. Які це можуть бути транспортні засоби?

- Відповідно до вимог Євродирективи має бути застрахована відповідальність усіх транспортних засобів, які беруть участь у дорожньому русі. В деяких країнах виключаються тільки рейкові ТЗ (наприклад трамваї, які, як відомо, ніколи не винні). У законопроекті, крім державної реєстрації, додається відомча реєстрація. Адже є певна кількість ТЗ, які підлягають відомчій, а не державній реєстрації, але беруть участь у дорожньому русі та спричиняють ДТП, але не зобов'язані мати поліс ОСЦПВ відповідно до чинного Закону. А це означає, що відшкодування збитків потерпілим в таких аваріях дуже складне та іноді навіть сумнівне.

- Логічно, що страхові компанії підніматимуть вартість полісів ОСЦПВ, щоб забезпечити виплати збільшених страхових сум. Яким може бути зростання тарифів у такому разі?

- У зв'язку із значним підвищенням страхових сум, вартість страхового поліса не зросте пропорційно, оскільки вартість страхового поліса прямо залежить від двох факторів:

  • рівня аварійності; 
  •  розміру середнього страхового відшкодування, який залежить від вартості робіт та матеріалів для проведення відновлювального ремонту для автомобілів та рівня мінімальної та середньої заробітної плати, вартості лікування для випадків нанесення шкоди життю та здоров’ю людини, а також від інфляції.

А отже, на зростання ціни полісу впливає зростання саме цих показників, а не максимально можлива сума відшкодування.

Через зазначені чинники, особливо через зростання вартості запчастин та загальну інфляцію, вартість полісу навіть без підвищення страхових сум зростає кожного року.

Тобто, граничний розмір страхової суми буде грати роль при настанні великих ДТП з значною кількістю потерпілих або для ДТП з дуже дорогими авто, для яких сьогоднішнього розміру страхової суми не вистачає.

За результатами 2022 року середня вартість страхового поліса в Україні склала біля 1200 грн. У менших містах, а особливо у селах вартість нижча.

Фактично вартість річного полісу у великих містах коливається навколо вартості 1 баку бензину.

Середній розмір виплати за шкоду, заподіяну майну, склав 25-26 тис. грн, а за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю – біля 40 тис. грн. (при чинних лімітах у 160 тис. грн. та 320 тис. грн відповідно).

Страховиками були зроблені розрахунки щодо можливого підвищення тарифів після прийняття законопроекту. За цими оцінками поліс може здорожчати на біля 50%. Але досвід країн, які приєднувалися до ЄС та, відповідно до вимог ЄС, підвищували страхові суми, значного підвищення тарифів не відбулося.

Це означає, що при збільшенні розміру страхової суми відповідно до викладених пропозицій значного збільшення вартості полісу не відбудеться, але потерпілі у ДТП стануть більш захищеними.

- Зокрема, норми законопроекту передбачають перехід на вільне тарифоутворення. Чи немає ризику, що страховики у такому разі піднімуть ціни на ОСЦПВ у рази, неконтрольовано?

- В умовах вільного ціноутворення головним регулятором є ринок. Страховий ринок в України є висококонкурентним, тому у випадку, якщо якийсь страховик невиправдано підніме ціну, споживач піде до іншого.

Страховик зацікавлений у більшій кількості клієнтів, так як це балансує ризик збитків для самого страховика, тому не зацікавлений у встановленні завищеної ціни.

У випадку зговору на ринку включаються механізми, передбачені антимонопольним законодавством, яке передбачає великі санкції з порушення.

В той же час зберігаються пільги для окремих категорій громадян, покликані забезпечити доступність страхового продукту для кожного.

- У пояснювальній записці до законопроекту є таке формулювання, як «справедлива ціна». Що це за ціна, на яких параметрах та розрахунках вона має ґрунтуватися?

- На ризик настання страхового випадку з вини конкретного автовласника впливає величезна кількість факторів, які неможливо врахувати на рівні законодавства. Ці фактори впливають як на підвищення тарифу, так і на його зниження.

Зараз при розрахунку тарифу страховим має право керуватися тільки нормативно встановленими коефіцієнтами та їх значеннями. Хоча таких коефіцієнтів може бути набагато більше і вони можуть відрізнятися у різних страхових компаній і навіть в різних регіонах.

Страховик буде мати можливість мати гнучку систему тарифоутворення залежно від багатьох факторів, які впливають на ризик. Тому знижки за безаварійну їзду можуть бути дуже значними.

Ринок значно ефективніше регулює рівень цін, ніж директивні методи.

- Чим аргументовано намір обмежити можливість оплати поліс лише одним платежем? Адже серед автомобілістів є громадяни, які зазнають фінансових труднощів. Можливо, є сенс зробити виняток для окремих груп автовласників, щоб вони могли платити за ОСАЦВ на виплат? Скажімо, щокварталу.

- Це є особливістю страхування відповідальності порівняно із страхуванням майна і пов'язано з необхідністю виконання вимог законодавства щодо формування резервів та відрахувань у централізовані страхові резервні фонди МТСБУ.

Зараз також не практикується придбання полісу ОСЦПВ з розстроченням платежу, а лише можлива "оплата частинами" через кредитні механізми від банків.

Але законопроектом передбачена можливість укладати договори страхування на менші, ніж 1 рік періоди: на 3 та 6 місяців. Це важливо для осіб, які не використовують транспортний засіб в деякі періоди (наприклад, є люди, які використовують авто тільки в теплийсезон року).

- Чому пряме врегулювання вводиться лише для тих випадків, коли у ДТП шкоду завдано виключно транспортному засобу? Чим це продиктовано?

- Пряме врегулювання страхового випадку передбачає, що страховик потерпілої особи здійснює врегулювання страхового випадку, робить виплату, а потім з ним розраховується страховик відповідальної особи.

Ця система може бути застосована для найпоширенішого варіанту ДТП, коли один ТЗ, у якого є поліс, завдав шкоду іншому ТЗ, у якого є поліс.

Визначення розміру виплати за пошкоджений ТЗ стандартизоване – це вартість відновлювального ремонту, або вартість знищеного ТЗ.

А отже, для варіанту ДТП "ТЗ – пішохід" такий механізм неможливо застосувати, так як у пішохода немає полісу ОСЦПВ.

У випадку ДТП з завданням шкоди життю та здоров'ю, розмір виплати потерпілій особі визначається набагато складніше, виплати можуть здійснюватися протягом довгого часу, що надзвичайно ускладнює подальші взаєморозрахунки між страховиком потерпілого та страховиком винуватця. Крім того, ДТП з травмами або загиблими розслідується у кримінальному провадженні, що також впливає на процес врегулювання.

Пряме врегулювання є надзвичайно зручним для споживача механізмом, який стимулює клієнтоорієнтованість страховика, але об'єктивно не може бути використаним для усіх випадків.

- Як законопроект вплине поліпшення платоспроможності ринку? Зокрема, йдеться про те, щоб зобов'язати страховиків платити краще та швидше. Але якщо компанія демпінгує (і вона зможе це робити за вільних тарифів) і у неї фізично немає грошей, вона все одно не заплатить при настанні страхового випадку ні через місяць, ні через півроку.

- У законопроекті є "вбудований" захист під демпінгу та ризику неплатоспроможності. Є вимога, що страховий тариф має визначатися з урахуванням забезпечення виконання вимог законодавства щодо обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, формування гарантійних фондів МТСБУ та інших встановлених законодавством вимог.

Тобто, заборонено встановлення тарифів, які не можуть забезпечити платоспроможність страховика, а за дотриманням вимог до платоспроможності уважно стежить НБУ.

- Як взагалі зміниться регулювання сегменту ОСЦПВ, у тому числі з урахуванням того, що законопроект змінює повноваження МСТБУ та посилює підзвітність Бюро?

- Сегмент ОСЦПВ регулюється Національним банком України, як регулятором страхового ринку. В той же час на цьому ринку дуже велике значення має саморегулювання, яке здійснюється МТСБУ.

Тому у законопроекті присутні зміни до обох рівнів регулювання.

З одного боку, система управління МТСБУ приводиться у відповідність до світових стандартів корпоративного управління, а також забезпечується ефективне виконання МТСБУ гарантійних функцій, в тому числі формування та управління централізованими страховими резервними фондами:

  • скорочується кількість органів управління МТСБУ та встановлюється прозорий розподіл функцій та повноважень між різними органами управління МТСБУ;
  • встановлюється відповідальність членів органів управління за збитки, нанесені МТСБУ та обов’язок страхування відповідальності голови та членів ради і правління МТСБУ за шкоду, заподіяну внаслідок невиконання (неналежного виконання) своїх обов’язків;
  • запроваджуються обов’язкові вимоги до побудови системи управління МТСБУ (вимоги щодо професійної придатності та ділової репутації посадових осіб МТСБУ, вимоги до системи внутрішнього контролю, обов’язкового зовнішнього аудиту діяльності, актуарної функції);
  • удосконалюються правила формування гарантійних фондів МТСБУ для здійснення виплат відповідно до Директиви 2009/103/ЄС;
  • забезпечується прозорість діяльності та запроваджується обов’язкове та регулярне звітування МТСБУ перед Національним банком України про використання коштів фондів МТСБУ, проведення обов'язкового щорічного зовнішнього аудиту.

З іншого боку, вдосконалюється державний нагляд за діяльністю МТСБУ, передбачені додаткові повноваження Національного банку України зокрема щодо:

  • скликання позачергових засідань органів управління МТСБУ;
  • погодження кандидатур та права на відсторонення членів Ради МТСБУ, Правління МТСБУ та осіб, що виконують ключові функції, відповідального актуарія, а також права забороняти виконання ними управлінських функцій (повноважень) в разі недотримання вимог законодавства;
  • надання рекомендацій та обов’язкових для виконання розпоряджень.

- Чи можна прогнозувати, що зміна правил гри у сегменті ОСЦПВ призведе до відходу компаній та перерозподілу цього ринку?

Ринок ОСЦПВ є динамічним та конкурентним. Протягом 2006 – 2022 років із складу МТСБУ з різних причин вийшла 71 страхова компанія. Одні добровільно залишили цей ринок, інші були виключені через неплатоспроможність.

Зараз у сегменті ОСЦПВ працює 41 компанія. Серед них є і лідери, але вони змінюються кожного року.

Поданий законопроект дійсно змінює правила гри. Доброчесні страховики, які виконують свої зобов'язання перед своїми споживачами та хочуть працювати ефективно та прозоро, будуть це робити і надалі. До речі, саме вони і зацікавлені у прийнятті цього законопроекту, який зробить ринок більш цивілізованим.

Правила тарифоутворення та запровадження прямого врегулювання на ринку ОСЦВП будуть стимулювати здорову конкуренцію між страховиками не тільки за ціною, але й за якістю та швидкістю обслуговування.