Як можна законно позбутися банківського кредиту і вибратися з боргової ями

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Це питання дійсно актуальне, про що свідчать цифри. Якщо на 1 березня 2022 року (на початок широкомасштабної війни) обсяг виданих банками кредитів фізособам і ФОП загалом склав 269,76 млрд грн, то 1 січня цього року показник скоротився практично на 30 млрд грн – до 230 млрд грн. При цьому частка непрацюючих кредитів (NPL) на початок цього року досягла 32%, хоча на початок 2022 року становила 16,8%.

Одразу варто зазначити, що спроби ховатися від кредиторів та просто не платити по взятих на себе кредитних зобов'язаннях – це шлях до накопичення проблем та збільшення обсягу заборгованості. Тобто в такий спосіб ви напевно лише погіршите свою ситуацію. 

"Спроби знайти спосіб уникнути обслуговування кредиту навряд чи принесуть результат й абсолютно точно в майбутньому нароблять багато шкоди людині. Найкращим сценарієм виходу зі скрутного становища будуть перемовини з кредитором", – говорить нам директор департаменту ризиків Юнекс Банку Юрій Мельничук.

Банки зараз дуже охоче йдуть на контакт з проблемними позичальниками і готові запропонувати кілька стандартизованих програм, що побудовані на реструктуризації заборгованості, пролонгації кредиту, зменшенню відсоткової ставки та навіть прощення частини боргу чи відсотків. А також комбінації цих пропозицій.

Іншими словами, банк не зацікавлений ані в судовій тяганині, ані в примусовому стягнені боргу. Відтак саме банк допоможе знайти найкраще рішення, що не буде вкрай обтяжливим для позичальника. Якщо ж боржник ховається від банку, то рано чи пізно потрапить в державний реєстр боржників. А після – отримає дзвінки колекторів та блокування рахунків.

Що буде, якщо не платити кредит під час війни?

Нагадаємо, що в березні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон (2120-IX), яким позбавила банки права нараховувати боржникам будь-яку пеню або штраф. Ті ж штрафи і пеня, які установа нараховує позичальнику за прострочку по кредиту з 24 лютого 2022 року (дати початку повномасштабного вторгнення РФ), мають бути списані.

Зазначимо, що ці послаблення для позичальників діють лише протягом воєнного стану плюс 1 місяць після його закінчення. Але це не означає, що парламентарі позбавили банки права нараховувати відсотки за користування кредитом після завершення військового стану. Зрештою непогашений протягом війни кредит досить швидко знову стане головним болем для бордника..

Саме з цієї причини банкіри та юристи радять боржникам: якщо є можливість обслуговувати кредит, виплачуйте їх відразу з відсотками, щоб потім не довелося платити все і одразу.

Реструктуризація проблемного кредиту

Найчастіше, коли мова заходить про зниження кредитного навантаження на позичальника, йдеться саме про реструктуризацію проблемного кредиту.

Ця процедура дозволяє:

• створити зручний графік погашення простроченої заборгованості перед банком;
• зменшити суму регулярного платежу по кредиту та збільшити строк погашення;
• уникнути судової тяганини між банком та боржником та в перспективі реалізації заставного майна;
• зберегти гарну кредитну історію для наступних позик.

Війна в це питання внесла свої корективи. З огляду на те, що безліч клієнтів почали переживати фінансові труднощі при виплаті боргів банки пішли їм назустріч та у односторонньому порядку запроваджували гнучкі умови кредитних канікул. Іноді навіть на строк до півроку, що допомогло боржникам уникнути проблем з невиконанням зобов’язань по кредитах.

Що ж до реструктуризації (перегляд умов кредиту на користь позичальника), то по неї можна звернутися безпосередньо до банку, подавши відповідну заяву та документи, в яких має бути обґрунтування для реструктуризації. Втім, варто пам’ятати, що про списання тут не йдеться. 

До переліку необхідних документів відносяться:

• довідка про доходи з місця роботи;
• довідка про фінансовий стан особи або сім’ї із місцевого центру соціального забезпечення;
• відомості щодо стану здоров’я;
• інші необхідні документи в залежності від обставин і на вимогу кредитора.

Після подачі заяви та пакету документів до банку фінустанова обробить отриману інформацію та ухвалить рішення стосовно подальшого врегулювання кредитної справи з урахуванням поточної платоспроможності клієнта.

Визнання себе банкрутом

Фізособа може офіційно визнати себе банкрутом, щоб домогтися списання боргів, але це буде непросто. По-перше, для цього потрібно залучати арбітражного керуючого та вже мати гроші на правову допомогу. По-друге, як стверджують юристи, що займаються такими справами, найвірогідніше, історія завершиться тільки реструктуризацією боргу, а не його списанням.

У коментарі Delo.ua керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз підтверджує складність такої практики: на рік кількість успішного визнання фізособи банкрутом може складати всього лише десятки випадків.

"Це справді дуже важко. Якраз зараз займаємось одним таким клієнтом, у якого близько десяти різних кредиторів: і банків, і МФО. До західної практики нам ще рухатись і рухатись. У нас надзвичайно надмірна бюрократизація цього питання. І знову ж це дорого для клієнта, який має заплатити за те, щоб стати банкрутом", – говорить адвокат.

Тут виникають додаткові складнощі: якщо на боржнику перед банком "висять" інші зобов’язання, то з ними при бажанні стати банкрутом теж потрібно розібратись, бо, наприклад, списання заборгованості по аліментах чи компенсації за задіяну шкоду людині бути не може. А на це знову ж потрібні кошти. Але й при цьому ймовірність стати банкрутом мізерна, кажуть юристи.

За яких умов можна стати банкрутом

Йти на визнання себе банкрутом варто лише тим, хто дійсно потрапив у надскладне фінансове становище і не має очевидної змоги розрахуватися з банком. Рішення по цьому питанню виносить суд після того, як боржник подає до нього відповідну заяву. Доречі, разом із цим вступає в дію заборона на виїзд за кордон (попри вже наявну заборону перетинати кордон деяким категоріям населення).

Як тільки в суді відкривається справа про банкрутство фізособи, нарахування штрафів та відсотків за кредитом заморожується. Паралельно усі борги, якщо їх кілька, зводяться до однієї справи. Визнання банкрутом означає мораторій на стягнення боргів і претензії колекторів.

У разі визнання людини банкрутом все її майно, окрім житла, де проживає фізособа, продається з метою погашення заборгованості.

Необхідні умови для набуття статусу фізособи-банкрута наступні:

• якщо заборгованість перевищує 30 мінімальних зарплат (201 тис. грн);
• коли боржник припиняє гасити кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі щонайменше 50% від розміру щомісячних платежів;
• винесення судом постанови у виконавчому провадженні щодо відсутності у заявника майна, яке підпадає під стягнення за борги;
• інші обставини, які підтверджують неможливість виконання грошових зобов’язань чи здійснення звичайних поточних платежів.

Якщо ж боржнику таки "пощастить" стати банкрутом, то опісля цього списанню підлягають такі борги:

• кредити у банківських і небанківських фінустановах;
• штрафи, податкова заборгованість;
• заборгованості з комуналки;
• борги, пов’язані з укладенням договорів та угод цивільно-правового характеру.

Платити за взяте в кредит майно, зруйноване війною, все одно доведеться

У випадках, якщо внаслідок ворожих обстрілів було знищено майно, придбане за банківський кредит (іпотека, автокредит), позичальник буде зобов’язаний компенсувати банку борг. Однак, як пояснює в коментарі нам юрист, автор каналу про дохідну нерухомість Monitor.Estate Володимир Копоть, є один нюанс.

"Сама іпотека – це забезпечення зобов’язань. Клієнт позичив у банка гроші і має їх віддати. Банк таким чином через іпотеку й автокредитування страхується. Як правило, позичальник таке майно не застраховує. Саме тому він вимушений у випадку руйнування відновити банку майно або компенсувати все грошима", – пояснює юрист.

Нюанс у тому, що навіть якщо придбане через іпотеку житло чи автівку через автокредит і застрахувати, далеко не кожна страхова компанія погодиться виплачувати компенсацію збитків, спричинених воєнними діями. На практиці такого практично не відбувається.

"Страхові випадки через війну не покриваються. Одна справа, коли житло було зруйноване через зсув ґрунту або вибух газу у сусідів. Тут страхова працює. А коли, скажімо, прилетіла в житло ракета, то страхова перепросить і пошлеться на розділи, де значаться випадки, коли компанія нанесеної шкоди не компенсує. Відтак все падає на плечі позичальника", – додає Володимир Копоть.