Цифровий стрибок української фарми. Три причини необхідності діджиталізації бізнесу в умовах війни

В березні компанія “Дарниця” першою серед українських фармацевтичних компаній оголосила перехід на флагманську версію системи управління ресурсами та операціями (ERP) – S/4HANA, продукт німецької компанії SAP SE. Керівництво “Дарниці” назвало цей крок найважливішою інвестицією компанії у 2023 році, яка забезпечить її сталий розвиток на роки вперед.

Назвати перебільшенням цю заяву не можна. Цифровими рішеннями SAP для бізнесу, які здебільшого представлені ERP-системами та хмарними сервісами, користуються такі гіганти, як Siemens, Coca-Cola, Toyota, Nestlé тощо. Те саме стосується й міжнародного фармацевтичного сектору, включно з компаніями Pfizer, Novartis та Merck&Co. Тож надійність S/4HANA й інших сервісів SAP в сенсі кібербезпеки, а головне – їхня роль у підвищенні корпоративної ефективності підтверджені релевантним міжнародним досвідом. 

Та й Україна, до речі, не виняток: ERP-системи SAP вже впроваджені вітчизняним бізнесом у галузях роздрібної торгівлі, дистрибуції, харчової та важкої промисловості, нафтогазовидобування та енергетики, в телекомі, банках тощо. Але чому так важливо продовжувати “йти в ногу” з оновленнями? І що з українського корпоративного досвіду роботи в умовах війни доводить цю необхідність?

Причина №1: відповідальність перед споживачем

Дехто може назвати ризикованим стратегічне рішення про перебудову системи управління ресурсами компанії, а тим більше одного з лідерів фармацевтичної галузі, у розпал війни. 

Але, з іншого боку, саме такі екстремальні умови є закономірним каталізатором зміцнення системи охорони здоров’я. Підвищення ефективності адміністративних процесів, менеджменту ресурсів, контролю якості та дистрибуції уявляється доречним внеском виробників ліків у цей загальнонаціональний процес.

Покращення перерахованих показників є, по суті, прямою інвестицією в забезпеченість населення країни лікарськими засобами. Йдеться не лише про препарати “першої потреби” на кшталт ібупрофену та бісопрололу, а й про розчини для інтенсивної терапії, коагулянти та інші медичні засоби, що серед іншого допомагають рятувати поранених на фронті й постраждалих внаслідок ракетних ударів. І хоча для досягнення омріяної в МОЗ “фармацевтичної незалежності” Україні не вистачає замкнутого циклу виробництва активних інгредієнтів, продукування власне готових ліків за моделлю роботи світових флагманів її беззаперечно наблизить.

Причина №2: швидка адаптація

Серед переваг, які у “Дарниці” розраховують отримати від користування SAP S/4HANA в короткостроковій перспективі – підвищена швидкість ухвалення рішень на корпоративному рівні, а також максимальна точність та узгодженість даних, що циркулюють між підрозділами компанії. Крім того, очікується, що новий рівень діджиталізації дасть змогу автоматизувати процеси, пов’язані з технічним обслуговуванням виробництва.

На практиці це означає підвищений ККД, значно більшу гнучкість у розв’язанні логістичних проблем, в тому числі викликаних війною, а також своєчасну реакцію на непрогнозовані коливання попиту. За прикладом ситуації, коли може знадобитись швидке переналаштування потужностей, далеко ходити не потрібно: після окупації росіянами Запорізької АЕС “Дарниця” запустила виробництво і до кінця травня 2022 року випустила йодиду калію в обсягах, достатніх для забезпечення потреб всієї України у разі радіаційного забруднення.

Варто відзначити, що інтеграцію нової ERP-системи у виробничі процеси вдалося здійснити у рекордний термін.

Іншими словами, “Дарниці” вдалося забезпечити собі надійний “тил” в умовах війни; часткова автоматизація обміну даними між дослідницьким відділом та командою, яка відповідає за забезпечення якості, означає, що компанія зможе швидко скерувати свої потужності на задоволення ситуативного попиту чи подолання кризи без необхідності в ручному режимі адаптувати цикл перевірки ефективності та якості продукції. Але куди важливіше те, що вдалося довести практичну можливість реалізації подібного проєкту навіть під час війни й створити прецедент, на який спиратимуться інші підприємства.

Причина №3: стратегічне лідерство

Розширені можливості “екстреного реагування” є лише додатком до функції, яка зумовлює стратегічну цінність сучасної ERP-системи, а саме – вивільнення корпоративного ресурсу, який можна спрямувати на розвиток бізнесу. Автоматизація відпрацьованих процесів дозволяє компанії зосереджуватись на розвитку її конкурентних переваг, релевантних для ключових напрямів діяльності. Відтак “Дарниця”, яка фокусує зусилля на розв’язанні проблем болю та кардіологічних та неврологічних захворювань, зможе прискорити темпи цільових розробок і в коротші терміни запропонувати пацієнтам відповідних категорій нові рішення.  

Хоча технологічно українська фармацевтична галузь не відстає від світових лідерів, їй все ще потрібні дієві, легко окупні інструменти покращення логістики закупівель. Крім того, підвищення загальної ефективності адміністративної частини та виробничого циклу, яке стає можливим завдяки ERP-системам, дозволяє вивільнити додаткові ресурси для інвестицій. А у випадку України – ще й для підтримки Сил оборони і безпеки. Це є справедливим для великого та середнього бізнесу в будь-якій промисловій галузі й робить подолання економічної кризи в масштабах країни не віддаленою перспективною, а досяжним стратегічним завданням.