Інгулецький ГЗК може припинити роботу через ситуацію на енергоринку - ЗМІ

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (входить до Групи Метінвест) може повністю припинити роботу через рішення Кабінету міністрів №611, згідно з яким гарантії постачання електроенергію надаватимуться лише тим підприємствам, які імпортують 80% від своїх потреб.

Про це, як повідомляє GMK center, сказано в листі директора ІнГЗК Ігоря Тонєва до прем’єр-міністра та низки голів парламентських комітетів.

Зазначається, що 30 травня засіданні було ухвалене рішення про збільшення попередньої норми з 30% з травня по вересень і 50% з жовтня по квітень до 80%. При цьому, не передбачено було попередньої належної дискусії чи обговорення, що позбавило споживачів можливості висловити свої зауваження та пропозиції.

«Підвищення норми купівлі імпортної електричної енергії до 80 % від загальної потреби підприємства змушує промисловість відповідно збільшувати обсяги імпорту електричної енергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах з розподілу міждержавних перетинів та призводить до спекулятивного зростання цін на імпортну електричну енергію. Враховуючи те, що вартість електричної енергії до прийняття зазначеної постанови в пікові години вже становила від 160 до 200 євро/МВт-год, подальше підвищення цін становить серйозну загрозу для промислових підприємств», — сказано в листі.

Ігор Тонєв звертає увагу на те, що на Інгулецькому ГЗК витрати на електроенергію становлять 51% від собівартості виробництва залізорудної сировини. Тим часом підвищення вартості електроенергії може негативно позначитися на конкурентоспроможності ІнГЗК на міжнародному ринку.

«Придбання імпортної електричної енергії у розмірі 80 % від власного споживання стає недосяжним для ПРАТ «ІнГЗК» через зависоку ціну, що може призвести до повної зупинки комбінату. Лише внаслідок зупинки одного ПРАТ «ІнГЗК» ви-робництво залізорудної продукції в Україні скоротиться на 2,7 млн тон, що приведе до падіння ВВП на 4 млрд грн, втрати 0,7 млрд грн податкових надходжень та близько $150 млн валютної виручки», — сказано в листі.

Відзначається, що зупинка виробництва залізорудної продукції призведе до зменшення обсягів і залізничних та морських перевезень, а також до зниження попиту на продукцію машинобудівництва. Це може спровокувати ланцюжкову реакцію, яка негативно позначиться на суміжних галузях економіки й загострить економічну кризу.

На підставі вищезазначеного, Інгулецький ГЗК просить Кабінет Міністрів розглянути можливість:

1. Повернення до попередніх умов гарантування енергопостачання (30% 3 травня по вересень або 50% з жовтня по квітень) або скоригувати норму імпорту до 50% протягом усього року.

2. Збільшення обласних лімітів споживання на обсяги імпортованої електричної енергії.

Як повідомляв GMK Center, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати «Метінвеста» – Центральний, Інгулецький і Північний ГЗК у 2023 році сумарно інвестували 2,3 млрд грн для підтримки виробничих потужностей.

Підприємства ГМК відповідально сплачують податки, підтримуючи державний та місцеві бюджети у важкий період війни. За дослідженням GMK Center, у 2023 році найбільші компанії ГМК України сплатили понад $1 млрд податків.