Кількість державних грантів на розробки наземних безпілотників зросла в десятки разів. Коли роботи замінять піхоту

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

На початок вторгнення, в лютому 2022 року, на українському ринку роботизованих комплексів була представлена лише турель "Шабля". Своєю чергою, 98 грантів на нові типи наземних дронів від Brave1 є лише частиною того, що зараз розробляє український ВПК у напрямку наземних роботизованих систем. Інформація по типах та кількості випущених дронів залишається закритою із питань безпеки, але навіть у відкритих джерелах помітно значний розвиток цього виду зброї.

Brave1 спочатку видавав гранти в доларах, але потім перейшли на національну валюту, тому і статистика ведеться окремо. У 2023-2024 роках з усіх 146 млн грн, залучених на defense tech розробки, 37,5 млн грн видано на наземні дрони, а з $5 млн, виданих на всю галузь, на ці типи дронів надано $1,3 млн. Решта коштів пішли на інвестиції для розробників безпілотних летальних апаратів, засобів захисту, розвідки й т.д.

На платформі кластера зареєстровано понад 250 розробок у сфері наземних роботизованих комплексів, а кількість виробників таких засобів вже перевищує показник у 160 компаній. Такі цифри свідчать про повноцінний запуск в Україні ринку роботів.

Нова для українського ВПК галузь тепер складається із десятків стартапів, переважна більшість з яких почала свою діяльність під час повномасштабної війни. За цей короткий час для розвитку бізнесу підприємцям вдалося чимало зробити. Зокрема, вони створили ідеї, випустили дослідні зразки, затвердили їх у Міноборони та вже поставили для війська. 

Наземні дрони, або, як кажуть в офіційній термінології, НРК (наземні роботизовані комплекси), переважно випускають чотирьох типів. 

Дрон замість штурмовика 

Поставити кулемет на дистанційно керовану колісну платформу вперше українські інженери спробували ще у 2014 році. Одною із перших таку зброю стала випускати українська компанія Roboneers. Першою моделлю компанії стала дистанційно керована турель, на яку можна ставити кулемети калібру 7,62 мм чи 12,7 мм. Закуповували цю зброю і Третя окрема штурмова бригада і П’ята окрема штурмова київська бригада Сухопутних військ ЗСУ, говорить представник компанії ім’я якого не розкривається із питань безпеки. 

Дрони подібного функціоналу закупає й Азов і багато інших бойових підрозділів. Постійними покупцями стали штурмовики батальйону "Вовки Да Вінчі", саме вони запропонували покращити модель та поставити ці кулемети на колісну базу. По їх запиту Roboneers розробили дистанційно керований кулемет на колісній платформі. 

"За минулий рік ми поставили для різних бойових підрозділів 400 турелей "Шабля" і більш як 40 платформ "Рись", — розповідає представник Roboneers.

Командир штурмової роти "Гонор" в складі батальйону "Вовки да Вінчі" Олександр Ябчанка раніше в інтерв’ю НВ згадував один із яскравих прикладів застосування роботів на війні. Росіяни штурмували один з окопів під Авдіївкою. Вони довго не могли захопити його і втратили велику кількість своєї піхоти. "І коли вони захопили цю вогневу точку, то вони побачили, що там вбитих українських воїнів — нуль. Там лише турелі", — говорив Ябчанка.

Логістичні та евакуаційні дрони

Важливою задачею на фронті залишається доставлення їжі, води чи боєкомплекту. Цю функцію, які переважно виконують піхотинці, роботи теж почали брати на себе. Українська компанія Tencore випускає універсальний логістичний роботизований комплекс TerMIT.

Завдяки потужному двигуну та спеціальним гусеницям він може пересуватися по складному рельєфу. Запас ходу комплексу — до 20 км і може забезпечити стабільний зв'язок у складних умовах.

"Ми вже постачаємо свої комплекси щонайменше 72 підрозділам Збройних Сил України", — говорить представник компанії Tencore, прізвище якого не розкривається із питань безпеки. Вартість одного НРК TerMIT залежить від комплектації, проте згідно зі звітністю Фонду Сергія Притули, у червні 2024 року TerMIT був придбаний за 507,4 тис. грн. 

Свій логістичний дрон випускає та постачає Силам оборони Конструкторсько-виробниче підприємство "Синергія". Їх НРК "Миротворець" розвиває швидкість до 35 км/год, має радіус телеконтролю до 2 км. Максимальне корисне навантаження 480 кг та запас безперервного ходу 100 км. Є свої розробки в інших виробників, зокрема у компанії Drone Rig та багатьох інших. 

Дрони-мінувальники/підривники

Цей тип роботів заміняє роботу саперів забираючи на себе місію встановлювати міни на шляхах можливого руху ворога. Компанія Ratel зарекомендувала себе як один із найбільших виробників таких роботів. Їх НРК може проїхати до 10 км на твердому покритті та 5,8 км на бездоріжжі. Вибухівки, яку він перевозить, достатньо для знищення танку чи БТР.

"До кінця 2024 року виготовимо близько 100 комплексів. У 2025 році ми плануємо виготовляти 250 комплексів Ratel-S та 50 комплексів Ratel-H",— розповів учасник проєкту Ratel. 

Крім Ratel, свої розробки роботів-мінувальників є ще у кількох компаній. Temerland, об'єднання "Інженерний Корпус" та інших. Ці дрони вже постачаються військовим. Так, в травні 2024 року компанія "Вчасно" спільно з благодійним фондом "Dignitas" зібрала 1,28 млн грн для закупки дронів Ratel-S. 

Фінансування: волонтери попереду держави

Зазвичай компаніям, що розробляють НРК складно отримати державні замовлення для своїх military-стартапів. Багато часу витрачається на узгодження, випробування і видачу всіх дозволів. Набагато швидше виходить продавати продукцію напряму бойовим підрозділам, гроші для яких знаходять волонтерські фонди. Близько 80% закупівель наземних дронів забезпечують фонди та волонтери, говорить представник компанії Tencore. 

На наземні дрони збирають і "Фонд Сергія Притули", і KOLO, United24, а також Dignitas та Volonter by prom. Комусь вдається зібрати близько 100 тис. грн, комусь понад 50 млн грн, залежно від потужності фонду чи масштабів промокампаній. Але головний тренд — організація зборів на наземні дрони став постійним саме у 2024 році.

Як свідчать дані із відкритих джерел, із початку цього року п'ять великих фондів зібрали 223,3 млн грн на закупівлю десятків різних наземних дронів для потреб Сил оборони. (Загальні обсяги закупівель конкретного виду озброєння є закритою інформацією із питань безпеки). Так, лише Фонд Сергія Притули зібрав з червня по вересень 2024 року 60,8 млн грн для закупівлі автоматизованих турелей "Шабля" та "Рись".

Коли роботи замінять піхоту

Десятки виробників наземних дронів, з якими спілкувалося Delo.ua, планують збільшувати виробництво цієї техніки у 2025 році. У когось є замовлення від фондів, комусь вдалося отримати державні контракти. "Ми плануємо збільшити постачання у 2025 році в три чи п’ять разів", — говорить представник Ratel.

Втім, дійсно роботизованою українська армія може стати лише шляхом поступового розвитку тривалий час. "Не вийде купити мільйон роботів і виграти війну. Проте якщо навчити мільйон операторів, та поставити на фронт 100 тис. роботів, це змінить баланс сил",— вважає розробник НРК "Танчик". "Роботизувати армію, це в першу чергу навчити людей керувати та обслуговувати роботів", — додає він. 

"Роботизована армія це коли 60% щоденних задач виконуються з допомогою роботів: ⁠логістика, евакуація, розвідка, бойова робота, ⁠⁠розмінування та ⁠⁠будівельні роботи",— вважають у Roboneers.

За оцінками цієї компанії, реальна потреба в НРК для Сил оборони складає чотири дрони на 10 воїнів на фронті з яких два бойових, один евакуаційний та один логістичний. Приблизно таке співвідношення бачить і розробник НРК "Танчик": "Українська армія стане роботизованою при співвідношенні один робот на трьох бійців".