"Метінвест" створив шпиталь-укриття за 20 млн: чи збирається компанія заробляти на підземному будівництві

Як підземне укриття, що "Метінвест" створив для ЗСУ влітку 2022 року, еволюціонувало до підземного шпиталю?

— Перші такі шпиталі були створені на базі звичайних "криївок". Медики використовували їх, як стабілізаційні пункти першого рівня. Це показало ефективність, оскільки такі стабілізаційні пункти повинні знаходитися недалеко від переднього краю. Зазвичай вони знаходились в сільських хатах, але туди нерідко "прилітало". Тож безпечніше щоб стабілізаційний пункт був під землею.

Вже потім вже прийшла ідея повноцінного підземного військового шпиталю, що знаходиться на глибині 6 метрів. В Україні та на Заході раніше такого не робив ніхто. В арміях західних країн є подібні шпиталі, але там це контейнерні містечка, які не призначені для того, щоб їх закопували. Наші хлопці з бойовим досвідом, на навчаннях запитували: як ви збираєтесь використовувати шпиталь, якщо КАБ летить 80 км. Відповіді на це питання не було. Тому в нас не було можливості спиратися на чужий досвід і ми розробили шпиталь самі разом з медиками.

Скільки коштувало зробити шпиталь та чи плануєте ви масштабувати цей досвід?

— Кошторис шпиталю склав 20 млн гривень. Самі бочки 7,6 на 2,5 м, коштуватимуть 500 тис. гривень. Левова частка цього бюджету — медичне обладнання. Ми закупили більшу частину медустаткування на 7 млн гривень, але було специфічне військове обладнання, якого немає на відкритому ринку. Тож медики доставляли його самі. 

Шпиталь поки що існує в єдиному екземплярі. Він рівня ОТУ та здатен пропускати 100 поранених бійців на добу. Але в нас є розробки подібних шпиталів рівня бригади та батальйону. Вони трохи менші за розмірами, з меншим функціоналом та здатні пропускати менше бійців. 

Також на базі наших "криївок" створено командні пункти — 3 чи 4 штаби працюють саме у таких підземних центрах управління. Там є міста відпочинку, душ, туалет, командні кімнати з моніторами, щоб онлайн керувати боєм. Є ще командний модуль 2,5 на 12 метрів, який ми робили за спецзамовленням. Крім цього ми робили окремі укриття для операторів дронів. Вони менші, їх можна на плечах занести в посадку та потім вже зібрати, щоб оператори дронів безпечно працювали з укриття. 

Все що стосується металевих конструкцій ми будуємо самі. В нас є хороші слюсарі, зварювальники та монтажники. А внутрішнє оснащення робить бригада підрядників, яких ми погодили з військовими та залучаємо для таких замовлень. Взагалі при роботі з підрядниками в нас є тендерні процедури, але такі розробки досить чутлива річ і ми не можемо оголосити на них тендер.

Ви заробляєте на постачанні цих конструкцій військовим та чи бачите ви в цьому потенціал для бізнесу?

 — Потенціал тут дуже великий. Але в нас зараз трохи інші пріоритети — ми робимо все можливе для підвищення обороноздатності країни. Це ж стосується не тільки шпиталів. Ми робимо досить багато речей, які потім передаємо ЗСУ на безплатно.

Станом на зараз вже поставлено понад 600 укриттів. Одна "криївка" коштує близько 450 тис. гривень, тож загалом це обійшлося нам у 270 млн гривень. На базі наших "криївок" будується лінія фортифікацій навколо Покровська — це протитанкові рви, опорні пункти. Зараз там працює 31 наш екскаватор та близько 100 співробітників.

Для себе ми її розглядаємо, як інвестицію в безпеку країни, в підвищення обороноздатності. В першу чергу наші укриття використовуються на напрямках які критичні для нас, щоб убезпечити наші підприємства. Це Запорізький напрямок, Покровський напрямок — дуже багато "криївок" їде саме до бригад, які боронять ці напрямки. 

Якщо дивитися на перспективу, то ми будемо патентувати наші розробки й можливо потім розглянемо цей напрямок бізнесу. В принципі йдуть обговорення з державою, як ми будемо тиражувати ці розробки. Поки що все йде до того, що ми надаватимемо наші металовироби під шпиталі, а держава буде забезпечувати медичним обладнанням. Бо 20 подібних шпиталів це 400 млн гривень, що досить суттєво для нас, враховуючи в якому фінансовому стані знаходиться компанія.

Ви не думали будувати такі укриття для потреб цивільних? Чи є можливість на базі цього розгорнути якесь виробництво, або склади для бізнесу?

— Для цивільного використання потрібна відповідна сертифікація. Для військового використання наші укриття сертифіковані, вони пройшли належні випробування та мають кодифікацію Міноборони. У нас було дуже багато дискусій з Міністерством освіти, щоб на базі наших "криївок" робити укриття в школах. Але ми поки не змогли пройти відповідну сертифікацію, тож зараз це питання на паузі. 

Щодо складів, то наші  укриття замалі. Навіть, якщо це буде труба 15 на 2,5 метри, великий комерційний склад ти з цього не зробиш. З нашого металу можна зробити ангар, але це вже не буде закопана споруда. Ми продаємо наш метал на будівництво складів, логістичних центрів та ангарів. Будівельники також купують наш метал. Але самі "криївки" мають досить обмежений функціонал для використання.

Яка перспектива підземного будівництва в Україні? Ви бачите для себе можливості в цьому?

— Ми ж розуміємо, що Росія нікуди не подінеться. Коли війна закінчиться, росіяни все одно хотітимуть захопити нашу країну.  Я думаю, що будуть змінені будівельні норми. Всі будівництва повинні будуть мати обов’язкові бомбосховища, підземні споруди де люди зможуть укриватися. Але це будуватимуть стаціонарно. 

Якщо ми говоримо про бетонні укриття, то там використовується арматура, яку ми виробляємо. Це буде досить суттєвий потенціал, де може використовуватися наша продукція. Це досить великий металомісткий сегмент, який нам досить цікавий. Ми будемо в ньому присутні оскільки ми разом з "АрселорМіттал Кривий Ріг" зараз ключові виробники сталі будівельного сортаменту в Україні.