- Категорія
- Новини компаній
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Зберігання вина: від античних амфор до боксбойтеля
Чи задумувались ви про вино, яке ви щоденно бачите на полицях магазинів – звідки з’явилися такі пляшки і чому вони виглядають саме так, а не інакше? Сьогодні ми зробимо екскурс в історію зберігання вина, дізнаємось чим відрізняється сучасне вино від середньовічного та дізнаємось про походження цього улюбленого багатьма напою.
Виноробство виникло в епоху неоліту близько 8000 років до нашої ери в районі Закавказзя, Східної Анатолії та півночі гір Загрос (сучасний Іран). Давні археологічні знахідки в Грузії, а саме "квеври", те, в чому зберігалось вино, були датовані не менше 8000 років до нашої ери.
Згодом виноробство поширювалось на сусідні регіони: в Месопотамію, Грецію, на Кіпр.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.uaНа території Греції знайдено сліди цілеспрямованого пресування винограду, яке відноситься до 5 тис. років до н. е., що є доказом раннього виробництва вина в цьому регіоні.
За даними археології в Стародавньому Єгипті вино вживали вже в 3150 році до н. е..
В 1980 році в гробниці в Синьяні (провінція Хенань, Китай) виявили 2 цілі пляшки з вином, що були розлиті в 1300 р. до н. е. Це вино вважається найстарішим у світі.
Тож вино – один з найдревніших алкогольних напоїв у світі!
А у чому ж зберігали вино? Сучасних пляшок ще не існувало, та і саме вино сильно відрізнялося від сучасного: воно містило набагато менше алкоголю і доволі швидко перетворювалось на оцет. Тож розглянемо як наші предки зберігали вина і коли виникла сучасна пляшка.
Знання про те, як дозріває вино у добре запечатаних амфорах, було широко поширене в Стародавній Греції, а потім і серед римлян. Римляни навіть використовували спеціальні пробки. Однак, подібно до багатьох досягнень стародавнього світу, ці знання були втрачені в середні віки. Протягом багатьох століть вино просто зберігалося і продавалося в бочках і відрах. Потім для споживання воно розливалося в банки або кухлі. Однак гігієнічний стан цих місткостей (в деяких випадках це були просто мішки зі шкур) викликав швидке окиснення вина. Через це напій втрачав смак, або перетворювався на оцет, коли бактерія acetobacter aceti вступала в контакт з киснем. Отже, бочки мали або зберігатись наповненими, щоб мінімізувати зону контакту з повітрям, або ж бути випитими якомога швидше.
Попередня інкарнація пляшки — це кам’яні глечики для переливання вина з бочок. Їх виробляли з дедалі більш вузьким горлечком, і у підсумку його можна було запечатати. Такі матеріали, як олово або деревина також використовувалися для ранніх форм посуду для вина.
В XVII столітті сталися дві події, які докорінно змінили винне виробництво. Перша — використання корку та скляних пляшок, що дозволило зберігати і транспортувати вина в практично герметичному середовищі. До цього в пляшки вино розливали тільки перед подачею до столу, а для зберігання використовувались бочки. Друга подія — ріст популярності міцних вин, таких як портвейн, мадера і херес. Добавляння алкоголю використовувалось в якості консерванту, що дозволяло винам витримувати довгі морські подорожі в Англію, Америку та Ост-Індію.
Довгий час перші пляшки закривали заглушками, виготовленими зі шкіри, тканини, воску або дерева. Проте остаточний прорив для винної пляшки настав, коли було винайдено пробку, виготовлену з кори іспанського і португальського дубів. Завдяки своїй еластичності та стабільності корок забезпечив справжню герметичність, а отже, дозволив вину повільно дозрівати.
Форма винних пляшок залежить від типу вина та регіону, де воно виробляється.
Винну пляшку можна умовно розділити на такі частини: горлечко, плече, основна частина і дно.
Часто дно пляшки під витримане червоне вино роблять з поглибленням, яке називають пунт. Пунт служить для посилення дна пляшки (особливо це важливо для склотари з ігристим вином). У цьому випадку тиск газу в вині поширюється на більшу поверхню і зменшується ризик розриву пляшки. Більш міцні пляшки легше переносять довге транспортування по землі або воді.
Розглянемо основні форми пляшок:
- Бордоська. Вважається найбільш поширеною. Її головні прикмети – витягнутий вузький циліндр і широкі, закруглені плечі. Стандартна висота вироби – 28-34 см, діаметр – 7-8 см, дно – увігнуте. Рівний циліндр зручний для зберігання пляшок в горизонтальному положенні, а високі плечики запобігають потраплянню осаду в шийку, що вельми актуально з урахуванням стилістики бордоских вин та їх «тяжіння» до витримки. Для червоних вин використовуються пляшки темно-зеленого скла, для білих сухих – світло-зеленого. Рожеві та білі десертні зазвичай розливаються в прозорі пляшки.
- Бургундська Другий за популярністю вид – бургундської форми. «Бургундія» – пляшка з масивною основою і похилими плечима. Вона нижче і ширше ніж її бордоський родич. Сепажні шардоне і піно-нуар з усього світу майже завжди розливаються в пляшки бургундського типу.
- Шампанська. Це, по суті, посилений варіант “бургундії”. Форма цієї пляшки розроблена відповідно до особливостей напою. Товсте скло, похилі плечі і глибоке поглиблення на дні допомагають розподіляти тиск всередині пляшки: він може досягати 6 атмосфер.
- Ронська. Винні пляшки з Долини Рони схожі на бургундські, але зазвичай трохи вужчі в діаметрі. Такий тип пляшки використовують для Ширазів з Нового Світу, а також в різних регіонах для вин, схожих за стилем на ронський.
- Рейнська. За витончену форму її ще називають “флейта”. Вузька, висока, з невиразними, похилими плечима. Найчастіше «рейнський» варіант використовують для класичних сортів винограду, таких як Рислінг, Мюллер-Тургау, а також Гевюрцтрамінер.
- К’янті. Ця пляшка має округлий корпус, вигнуте дно і частково покрита “солом’яним кошиком”. Кошик, як правило, зроблений з болотних бур’янів, висушених на сонці. Кошик забезпечує додатковий захист під час транспортування і зберігання. Пляшка єдина в своєму роді, яка також називається fiasco. К’янті – червоне італійське вино, вироблене в Тоскані.
- Клавелен. Це особлива пляшка, призначена виключно для Vin Jaune (жовте вино). Vin Jaune є унікальним і воно не схоже на будь-яке інше вино, як і сама пляшка. Невисока, кремезна, її об’єм лише 620 мл.
- Кот-де-Прованс. В основному використовуються для рожевих вин, рідше для червоних. Деякі виробники досі використовують даний тип пляшки вина, яке має оригінальну форму. Її також називають “корсет” завдяки звуженню в основі пляшки.
- Боксбойтель. Пляшка у вигляді сплющенного еліпса з короткою горловиною. Її батьківщина – німецька Франконія, де перші пузаті посудини використовували для вина ще на початку XVIII століття. Цікавий факт: форма пляшки офіційно захищена в межах ЄС. Крім Німеччини її дозволено використовувати для розливу деяких вин в Італії, Греції та Португалії.
Також пляшки відрізняються за кольором скла. Наприклад, німецький рислінг зазвичай розливають у зелене або коричневе скло. Зелене скло означає, що вино з регіону Мозель, а коричневе – з Рейнгау. Як правило, більшість вин упаковують у бурштинові або зелені скляні пляшки, оскільки вони можуть протистояти ультрафіолетовим променям, які шкідливі для вина. Зазвичай прозорі винні пляшки використовуються для зберігання білого вина та рожевого вина, яке вживається в перші 2 роки.
Синій колір пляшок використовується не часто і особливо для ігристих вин. Синій колір також не пропускає ультрафіолет, що псує вина. Деякі виробники вина свідомо обирають саме синій колір, щоб підкреслити унікальність свого бренду. Яскравий приклад – це німецьке вино Latinium, яке продається в Україні з 2016 року і вже встигло завоювати прихильність багатьох українців. Адже саме завдяки незвичному кольору пляшки, це вино отримало лозунг «Твій Latinium – твої правила» і стало частим гостем на багатьох світських подіях в Україні. Якщо ви теж любите встановлювати власні правила та відрізнятися від інших, рекомендуємо спробувати Latinium, яке готове розділити з вами святкові та особливі моменти у житті!