Іранська криза загрожує найсерйознішим збоєм на газовому ринку з 2022 року

Як пише Delo.ua, про це інформує Bloomberg.

Світовий ринок газу під загрозою

Посилення конфлікту на Близькому Сході може спричинити масштабні потрясіння на світових газових ринках. Торгівля зрідженим природним газом через Ормузьку протоку фактично зупинилася, що створює ризики перебоїв у постачанні та зростання цін.

Регіон відіграє ключову роль у глобальній енергетиці: через Ормузьку протоку проходить близько 20% світового експорту СПГ. Будь-яке порушення судноплавства на цьому маршруті миттєво впливає на баланс попиту й пропозиції.

Азійські покупці, які отримують приблизно чверть імпорту СПГ з Катару - другого за величиною експортера у світі, — активно контактують з постачальниками, намагаючись знайти альтернативні вантажі. За словами трейдерів, судна зупинилися по обидва боки протоки, уникаючи проходу через небезпечну зону.

Водночас Єгипет намагається прискорити імпорт газу після того, як Ізраїль тимчасово закрив частину родовищ, що ще більше посилило напруженість на ринку.

Ризик зростання цін і дорожчання контрактів

Аналітики попереджають: подальша ескалація конфлікту може призвести до стрімкого зростання цін. Трейдери в Індії, Японії та інших азійських країнах уже готуються до збільшення витрат. Особливе занепокоєння викликають довгострокові контракти на СПГ, вартість яких може зрости через прив’язку до еталонних цін на сиру нафту.

За оцінками експертів, будь-яка військово-морська активність у районі Ормузької протоки або перебої з виробництвом у Катарі матимуть надзвичайно чутливі наслідки для глобального ринку газу.

Розширення конфлікту на Близькому Сході може стати найсерйознішим потрясінням для газових ринків з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тоді світова торгівля газом зазнала безпрецедентних змін, що спричинило різку волатильність і рекордне зростання цін у Європі та за її межами.

Найуразливішою залишається Азія: понад 80% катарського СПГ торік було поставлено саме туди. Найбільшим покупцем став Китай, який імпортував майже третину обсягів, другим — Індія.

Альтернатив маршруту фактично немає

Постачання СПГ як до Азії, так і до Європи залежать від проходу через Ормузьку протоку. За даними відстеження суден, щонайменше одинадцять танкерів, що прямують до Катару або з нього, призупинили рейси, уникаючи цього маршруту. Навіть менші експортери, зокрема Об’єднані Арабські Емірати, відправляють свій СПГ через цей же вузький водний шлях.

Експерти наголошують, що реальної заміни Ормузькій протоці не існує. Якщо перебої в судноплавстві затягнуться, ризики для виробництва СПГ швидко зростатимуть і можуть призвести до скорочення видобутку.

Китайські імпортери вже цими вихідними активізували переговори щодо альтернативних постачань на випадок, якщо обмеження судноплавства збережуться. Водночас катарська QatarEnergy наразі не затримувала поставок своїм клієнтам.

Трейдери в Азії та інших регіонах готуються до відновлення цінового зростання після більш ніж року відносно низьких ставок, і мова йде не лише про спотові ціни, а й про подорожчання довгострокових контрактів.

Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану

Уранці 28 лютого США та Ізраїль розпочали атаку на Іран. Президент США Дональд Трамп заявив, що мета Вашингтону — "захистити американський народ, усунувши безпосередню загрозу з боку іранського режиму". Він заявив, що США "знищать їхні ракети й зрівняють із землею їхню ракетну промисловість".

Спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю вже в першій хвилі ударів, здійснених 28 лютого, спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму.

У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів. Під удари потрапили не лише військові бази, а й цивільні цілі, як житлові будинки, готелі чи аеропорти. Також атак зазнали військові європейських країн, присутні на Близькому Сході.

Зауважимо, Іран з 2022 року постачає Росії ударні дрони та балістичні ракети малої дальності.

Тегеран також поділився технологіями, що дозволило Росії виробляти аналоги "шахедів" всередині країни під назвою "Герань".

Загалом Іран продав Росії ракет на суму приблизно 2,7 мільярда доларів, щоб допомогти у веденні  війни проти України.