Як пише Dilo, про це свідчать результати опитування користувачів платформи OLX Робота.

Згідно з даними “Києва Цифрового”, за вересень 2026 року тривога у столиці тривала понад 242 години, з яких 85 годин припали на денний час. Залежно від рівня небезпеки та внутрішньої політики компанії, частина бізнесів призупиняла робочий процес. 

Чи ходять українці в укриття під час роботи 

Серед респондентів 53% мають стаціонарне місце роботи, наприклад, офіс, магазин або виробництво. Ще 9% — працюють у гібридному форматі, який також передбачає періодичну фізичну присутність. Для цих працівників питання дій під час повітряних тривог є особливо актуальним. 

Так, близько третини опитуваних (30%) зазначили, що вони щодня або майже щодня змушені переривати роботу чи змінювати місце через повітряну тривогу. Ще 9% доводилося це робити кілька разів на тиждень, 13% — кілька разів на місяць. Натомість 11% вказали, що повітряна тривога перериває їхній робочий процес рідше ніж раз на місяць, а для 37% — майже ніколи.

Аналітики зауважують, що такий результат є цілком логічним, адже в опитуванні брали участь мешканці Києва (25%) та різних регіонів: східних (24%), західних (16%), центральних (13%), північних (13%), південних (6%). Частота повітряних тривог та рівень загроз можуть відрізнятися, що впливає на рішення керівництва та працівників щодо переходу в укриття або інше безпечне місце.

Чи дбають українці про власну безпеку

У вересні 2026 року тривогу почали оголошувати за двома рівнями: "жовтий" у разі дронової атаки та "червоний" за ракетної або балістичної небезпеки. 

Згідно опитування, більшість українців продовжують працювати, якщо повітряна тривога застала їх під час робочого процесу.

"Жовтий рівень" тривоги:

• Продовжують працювати — 35%, 
• Діють по-різному залежно від ситуації — 29%,
• Переходять в безпечніше місце в будівлі, але не в укриття — 17%,
• Одразу йдуть в укриття — 7%,
• Йдуть в укриття, якщо загроза здається серйозною — 5%,
• Діють за рішенням керівника — 6%.

Натомість під час "червоного" рівня повітряної тривоги респонденти більш помітно дбають про власну безпеку: частка тих, хто відразу йде в укриття, зростає з 7% до 20%, а тих, хто продовжує працювати, зменшується з 35% до 26%.

Червоний рівень тривоги

• Продовжують працювати — 26%, 
• Діють по-різному залежно від ситуації — 25%,
• Переходять в безпечніше місце в будівлі, але не в укриття — 20%,
• Одразу йдуть в укриття — 20%,
• Йдуть в укриття, якщо загроза здається серйозною — 4%,
• Діють за рішенням керівника — 5%.

Чому працівники не йдуть в укриття під час загрози

Практика показує, що часто працівники переходять у відносно безпечне місце, але не в укриття. Як свідчить опитування, найчастіше вони не вважають за потрібне щоразу йти в укриття — так зазначили 38%. Деякі аргументують рішення тим, що укриття далеко чи важкодоступне (37%) або ж незручне, погано облаштоване (20%). 

 Серед опитаних користувачів 13% відповіли, що їхній роботодавець очікує, що робота триватиме й під час повітряної тривоги, а ще 11% — не можуть залишити робоче місце через специфіку своїх задач. 

Іноді робочий процес триває навіть попри бажання працівника піти в укриття: для 17% це регулярна ситуація, у 11% таке траплялося кілька разів. Однак орієнтовно 53% респондентів зазначили, що їм не доводилося працювати всупереч власному бажанню піти в укриття, а 19% було важко відповісти на це запитання.

Бізнес не зможе працювати під час "жовтої" тривоги без укриття вже з 4 грудня

Розписка працівника про те, що він самостійно вирішує, чи залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги, не звільняє роботодавця та керівника підприємства від відповідальності за порушення вимог безпеки і не створює правового захисту у разі нещасного випадку.

Окремо законодавство передбачає можливість погодження роботи за "жовтого" рівня загрози. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року №1092, діяльність без тимчасового або постійного укриття допускається за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття.

Проте така можливість діє не довше трьох місяців із дня набрання чинності постановою — до 4 грудня 2026 року. Це спеціальна тимчасова умова організації роботи, а не звільнення роботодавця від відповідальності. Крім того, вона не поширюється на червоний рівень загрози.

З 4 грудня 2026 року підприємства в Україні не зможуть продовжувати роботу під час "жовтого" рівня повітряної тривоги лише за згодою трудового колективу. Для роботи за дронової загрози об’єкт має бути забезпечений укриттям, іншою захисною спорудою або належно облаштованим безпечним простором для працівників і відвідувачів.

Бізнес не зобов’язаний будувати окреме укриття. У передбачених законодавством випадках, роботодавець може облаштувати безпечний простір безпосередньо у будівлі.