KSE ProfTech готується навчати до 1000 слухачів на рік: перші результати центру

Розуміючи, що дефіцит кваліфікованих технічних кадрів стає не лише проблемою окремих компаній, а й фактором економічної стійкості країни, на початку 2025 року Київська школа економіки розширила свою освітню екосистему новим форматом. Так вже у лютому було запущено KSE ProfTech – проєкт швидкої професійно-технічної підготовки, створений у відповідь на глибокі структурні зміни ринку праці, спричинені війною, міграцією та трансформацією економіки.

Перший рік роботи ProfTech був періодом інтенсивного пошуку й перевірки рішень. Команда аналізувала ринок праці, визначала галузі та кваліфікації, де нестача технічних фахівців є критичною, перевіряли гіпотези разом із роботодавцями, запускали пілотні програми, коригували формати навчання й змінювали підходи до підготовки дорослих. Частина рішень не спрацювала, частина – була переформатована вже в процесі, але саме цей досвід дозволив вибудувати модель, максимально наближену до реальних потреб економіки.

За рік команда відкрила чотири навчальні напрями і зібрала аудиторію від 18 років – від людей без будь-якого технічного бекграунду до фахівців із 30-річним досвідом. Цікаво, що майже 70% студентів мають вищу освіту, і з них абсолютна більшість – не технічного профілю.  Серед слухачів також – внутрішньо переміщені особи, ветерани, люди з інвалідністю та жінки, які свідомо обрали перекваліфікацію. Це люди з різним досвідом, яких об’єднує готовність швидко опанувати прикладні навички та перейти до роботи в секторах із реальним кадровим попитом.

Результати року найкраще ілюструють не цифри, а історії людей, які за цей час пройшли через майстерні ProfTech. До навчання приходили випускники університетів, які мали диплом, але не мали професії, як Назар – еколог за освітою, для якого перекваліфікація стала першим досвідом роботи, справді затребуваної на ринку. Приходили й ті, для кого вибір нової спеціальності був питанням безпеки родини: Вікторія, мама двох дітей, обрала зварювання після років роботи у фінансово нестабільній сфері. Серед студентів були ветерани – як Єгор, який після повернення з війни фактично вибудовував цивільну професійну траєкторію з нуля, – а також люди з великим життєвим і професійним досвідом. Так, Едуард прийшов у ProfTech після майже двох десятиліть у креативній індустрії, де з віком дедалі сильніше відчував обмеження з боку роботодавців. Перекваліфікація стала для нього можливістю працювати там, де досвід цінується, а не сприймається як бар’єр, і почати новий професійний етап без знецінення попереднього шляху.

Надихаючими стали й історії молодих людей, які бачили себе в технічній галузі, але не мали формального входу в професію. Зокрема, 21-річний Серафим за кілька тижнів інтенсивного навчання перейшов із роздрібної торгівлі до роботи оператором SMT-лінії на підприємстві, на яке мріяв потрапити протягом кількох років.

Вражали також історії жінок, для яких рішення змінити професію означало подолати одразу кілька бар’єрів. Антоніна, мама п’ятьох дітей, не могла дозволити собі довгих експериментів без гарантій і обрала інтенсивну програму з практикою з перших днів. Сьогодні вона працює зварювальницею на виробничому підприємстві, ставши єдиною жінкою у цій ролі в цеху.

Навчання в KSE ProfTech побудоване навколо виробничих майстерень. За рік відкрито три повноцінні навчальні майстерні та теоретичні класи для підготовки операторів верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК), монтажників електроніки та зварювальників. Тривалість програм становить від 2 до 6 тижнів. 

"Для нас головний результат першого року – це люди, які за кілька тижнів навчання змогли здобути нову технічну професію, повернутися до економічно активного життя та суттєво збільшити свій дохід. За даними внутрішнього дослідження KSE ProfTech, після працевлаштування середній дохід випускників зріс на 43%. Наші проміжні результати вже помітні на регіональному рівні – вони підтверджують життєздатність моделі та створюють основу для її подальшого масштабування", – зазначає Сергій Савицький, керівник KSE ProfTech.

Одним із ключових випробувань року стало навчання під час війни. У липні 2025 року під час масованого ракетного обстрілу уламки пошкодили навчальні майстерні KSE. Попри це навчальний процес не зупинився: команда оперативно усунула наслідки пошкоджень, заняття продовжилися без втрати навчальних днів. Окрім цього, для забезпечення безперебійної роботи майстерень під час відключень електроенергії було придбано генератори, що дозволило продовжувати навчальний процес без перерв. У ProfTech зазначають, що здатність зберігати безперервність навчання в умовах війни стала водночас і серйозним викликом, і одним із головних досягнень року.

Паралельно проєкт вибудував десятки партнерств з компаніями, яким гостро потрібні кваліфіковані технічні спеціалісти для підтримки та розвитку виробництва, – зокрема з Ajax Systems, Filmotechnika, Укрзалізницею, Orion Group, а також низкою підприємств оборонно-промислового комплексу. Співпраця з виробничими компаніями, галузевими експертами, державними та міжнародними організаціями стала важливою основою для підготовки фахівців під реальні робочі місця. 

Важливою публічною подією року для проєкту став форум "Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України", який зібрав понад 300 учасників і став майданчиком для обговорення практичних рішень швидкої перекваліфікації та координації дій між бізнесом, освітою й державою.

Протягом року команда провела серію відкритих практичних заходів – воркшопів та Open Day, які загалом зібрали понад 1500 учасників. Ці формати дали можливість людям безпосередньо познайомитися з роботодавцями, а роботодавцям – поспілкуватися з потенційними кандидатами та долучитися до формування програм підготовки технічних фахівців відповідно до потреб виробництва.

"Ми поступово змінюємо ставлення до робітничих і технічних спеціальностей – долаємо багаторічні стереотипи й недовіру до профтеху. Це не швидкий процес, але саме через реальні історії людей і працевлаштування він починає зрушуватися", – додає він.

Попри всі бар’єри воєнного часу, KSE ProfTech за рік не лише запустив навчання, а й показав життєздатність формату швидкої перекваліфікації як інструменту, що працює на відновлення трудового потенціалу та підтримує економічну активність у країні.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF) та партнерству з роботодавцями.