В Україні завершують роботу над законопроєктом про приєднання до Єдиної зони платежів у євро

Як пише Delo.ua, про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

За її словами, Україна на фінішній прямій до SEPA.

Василевська-Смаглюк зауважила, що під час робочої зустрічі, представники Мінфіну прямо озвучили, що закон про SEPA — це першочергова вимога для нової операції DPO Світового банку, від якої залежить 3,3 млрд доларів бюджетної підтримки. Також закон закладений у план України в межах програми від Європейського Союзу Ukraine Facility із дедлайном на четвертий квартал 2026 року, є в зобов’язаннях перед МВФ та в дорожній карті євроінтеграції.

Що дає SEPA людям і бізнесу:

Народна депутатка підкреслила, що для мільйонів українців із родинами в ЄС SEPA  - це питання не “комфорту”, а щоденної фінансової реальності. Серед переваг вона також виділила:

• Швидкість: зарахування може бути не “кілька днів”, а значно швидше (в окремих сценаріях — майже миттєво). 
• Вартість: потенційна економія на міжнародних переказах оцінюється в діапазоні ~80–100 млн євро на рік (різні методики рахували по-різному). 

Василевська-Смаглюк зазначила, що ключовий страх, який озвучували опоненти, що “під виглядом SEPA” країні нав’язують надмірні репресивні вимоги, зокрема — щодо даних про місце проживання і доступу правоохоронців. Але народна депутатка повідомила, що у законопроєкті адреси власників рахунків у реєстрі рахунків не передбачаються, а вимоги щодо “фактичного місця проживання” стосуються логіки реєстру трастів, а не “бабусь із карткою”.

 За її словами, Мінфін пояснив, що імплементація вимог ЄС щодо доступу компетентних органів до фінансової інформації (зокрема логіка директиви про доступ до даних) передбачає обмежений доступ до реєстру.  Йдеться про “довідковий” рівень: ПІБ/ідентифікація та факт наявності рахунку/сейфу і банк, без доступу до руху коштів/вмісту рахунку.

Василевська-Смаглюк розповіла, що планується ввести два реєстри:

• реєстр банківських рахунків фізичних осіб і сейфів,
• реєстр КБВ трастів/трастоподібних утворень.

Щодо порогового фінмоніторингу, то, як розповіла народна депутатка, він піднятий  з 400 тис. до 550 тис. грн (як наближення до еквіваленту 10 тис. євро).

"Моя позиція проста: SEPA — це сильний і потрібний крок. Але закон має бути написаний так, щоб не створювати зайвого тиску на людей і бізнес, не відкривати “широких воріт” для зловживань доступом до даних, і водночас — дати Україні те, що реально потрібно: європейську платіжну інтеграцію, швидші й дешевші перекази та виконання міжнародних зобов’язань без токсичних норм", - підсумувала Василевська-Смаглюк.

Зауважимо, приєднання до SEPA розглядається як важливий елемент так званого "фінансового безвізу" та ще один системний крок на шляху до повноцінного членства України в європейському економічному просторі.

Раніше уряд схвалив пакет законопроєктів, необхідних для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).