Креативна нація: нинішній стан і майбутнє української креативної економіки

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Вік креативності

Вперше термін "креативна економіка" застосував у 2001 році член Консультативної ради з креативної економіки ООН, британський письменник і медіаменеджер Джон Гокінс у своїй книзі "Креативна економіка: як люди заробляють гроші на ідеях", визначивши її як сукупність видів економічної діяльності, що базуються на знаннях, творчості, інтелекті, технологіях та інноваціях, які мають високий потенціал прибутковості та створення робочих місць. За його словами, у ній створюються ідеї, а не просто звичайні речі. 

Креативна економіка охоплює креативні індустрії (сфери від реклами, музики, кіно до ІТ)  й інші види креативної економічної діяльності (наукові дослідження та розробки, освіта, мода, туризм, сервіс, виробництво креативної продукції). Експерти кажуть, що майбутнє економіки саме за креативною економікою — наприклад, саме креативність визначив як одну з головних компетенцій майбутнього Всесвітній економічний форум (WEF). До того ж саме цим сферам не зашкодить автоматизація та роботизація, знову ж таки через людську креативність.

На креативну економіку роблять великі ставки, адже вона не лише може створювати привабливий інвестиційний клімат і сприяти розвитку соціальної сфери, а і є основою більш сталого та успішного економічного розвитку країн.

До повномасштабної війни

А що ж в Україні? До початку повномасштабного російського вторгнення українська креативна економіка бурхливо розвивалась — за даними дослідження "Креативна економіка: нова економічна епоха XXI ст.", з 2013 по 2019 роки додана вартість, створена нею, зросла у 3,5 раза — з 74,2 млрд грн до 258,9 млрд грн. Водночас більшою мірою це відбувалось завдяки сфері ІТ, яка власне і відіграє визначальну роль у її розвитку. Так, у 2019 році майже чверть доданої вартості від креативної економіки України припала саме на ІТ-сектор. 75% цього об’єму створено завдяки комп’ютерному програмуванню. 

Інші вагомі складові української креативної економіки — архітектура й інжиніринг — 9,2% доданої вартості за 2019 рік, інформаційні послуги — 7,8%, кіно та телебачення — 7,8%, реклама та маркетинг — 7,7%.

Станом на 2019 рік креативна економіка забезпечувала робочими місцями майже 913 тисяч українців.

Нинішній стан

Креативний фронт став важливою частиною опору російській агресії. ІТ-фахівці завзято борються з ворогом у складі кіберармії. Художники, письменники, актори, музиканти їздять у турне та проводять мистецькі та літературні акції за кордоном, розповідаючи світові про російську війну в Україні. Креативні агенції створюють влучні кампанії, аби доносити міжнародній спільноті правду. Лідери думок з креативної сфери долучились до інформаційної армії, а бренди одягу перелаштували виробництва для потреб армії. Креативні хаби та бібліотеки перетворились на волонтерські центри або приймають внутрішньо переміщених людей. 

Так, за даними опитування представників креативних індустрій від Українського культурного фонду та МКІП України, проведеного у червні цього року, кожен п’ятий долучився до креативно-інформаційного фронту, ще 19% працюють у штабах і центрах для вимушено переселених осіб. 16% долучились до ІТ-армії, а 8% переорієнтували підприємство під потреби армії, бізнесу та народу під час війни.

Окрім цього, практично половина (49%) респондентів беруть участь в організації гуманітарної допомоги, а 47% — у зборах коштів на потреби армії. 

Водночас, якщо говорити про стан креативної економіки під час повномасштабної війни, ситуацію точно не назвеш легкою. Так, за даними статистичного огляду "Креативні індустрії у І кварталі 2022 року" від МКІП України, у порівнянні з І кварталом 2021 у січні-березні 2022 на 41% зменшився обсяг задекларованих доходів у сфері креативних індустрій, а загальна кількість платників податків скоротилась на 60%. Це означає безробіття та відтік талантів за кордон, тож виправити ситуацію можуть державна політика й міжнародна допомога, поставивши за пріоритет збереження зайнятості й відновлення економічної діяльності.

Якщо дивитися на структуру задекларованих доходів за секторами у І кварталі 2022, то більшість з них, а саме 84,5% (39,3 млрд грн) надійшло зі сфери ІТ. Ще 7,2% (3,4 млрд грн) припало на рекламу.

Найбільше ж постраждали сфери архітектури та кіно, де задекларовані доходи впали на 74%. Доходи від реклами знизились на 66%, від дизайну — на 54%, а від ІТ — на 32%.

Сфера ІТ, здається, постраждала від повномасштабної війни найменше. Так, за даними звіту Payoneer "Ведення бізнесу під час війни: український досвід", 70% технологічних МСБ, що працюють з іноземними клієнтами, продовжують повноцінно працювати, ще 22% — роблять це частково. Окрім цього, 38% планують найняти більше персоналу цьогоріч попри війну.

Погляд у майбутнє

Отже, очевидно, що потрібно буде докласти багато зусиль для відновлення креативної економіки хоча б до довоєнного пандемічного рівня розвитку. На думку самих представників, найбільш важливими першочерговими заходами від держави та донорів, які можуть допомогти креативним індустріям вижити під час війни та відновитися після неї, можуть бути гранти на проєкти, державна стратегія розвитку креативних індустрій і промоція українського креативного продукту за кордоном. 

Водночас коли країна буде займатись відновленням креативної економіки, креативна економіка допоможе відновлювати країну — і насправді навіть може стати двигуном цього процесу. Ба більше, представники креативної економіки можуть створити нову креативну країну.

Українська стійкість і креативність вражають світ. Створювати своїм інтелектом і креативністю якісний продукт — те, що в нас однозначно виходить дуже добре. І оскільки майбутнє нашої цивілізації на думку експертів лежить саме у креативній економіці, Україна, хоч і за гірких умов, проте має шанс створити себе наново і бути в авангарді світового розвитку.

Розбудова країни навколо креативної економіки несе за собою багато плюсів і для економіки як такої. По-перше, вона пришвидшить цифрову трансформацію, яка і так відбувається в Україні вельми активно, що своєю чергою додасть прозорості у процесах на всіх рівнях. 

Також, що не менш важливо, вона допоможе повернути українців, які були вимушені виїхати за кордон, додому та забезпечить їх високооплачуваними робочими місцями. Талановиті люди зможуть реалізовувати свій потенціал в Україні та заробляти власним інтелектом і творчістю, не шукаючи кращого життя деінде. Отже, інвестування в креативну економіку значно пришвидшить соціальний розвиток країни.

Водночас потрібно буде стимулювати ті галузі креативної економіки, що розвивались не так стрімко і до повномасштабної війни (телекомунікаційні послуги, послуги дослідження та розробки, наукові та технічні, аудіовізуальні, культурні та рекреаційні послуги тощо), а зараз тим паче знаходяться у важкому становищі.

Зокрема це стане можливим завдяки набагато більшій орієнтованості на експорт креативного продукту, до якої підштовхне війна. А це своєю чергою може збільшити впізнаваність Україні на світових ринках й інвестиції у країну.