Дружній вогонь: Як публічні виступи генерала Кривоноса шкодять Україні

Аналізувати дії влади, вказувати на помилки, виявляти корупцію, озвучувати альтернативну офіційній точку зору під час війни — можна і навіть необхідно. Хоча б для об’єктивного висвітлення подій, протидії зловживанням і монополізації інформпростору. Втім інколи критика межує з популізмом і маніпуляцією суспільною думкою. Найчастіше цю межу перетинають.

Наприклад, медійна активність Сергія Кривоноса — генерал-майора, екс-заступника секретаря РНБО. У минулому кадровий військовий, нині — політичний діяч. У 2019 році балотувався у президенти України. Зняв свою кандидатуру на користь президента Петра Порошенка. За 5 тижнів потому отримав призначення в РНБО.

Кривонос регулярно з’являється в ефірах дотичних до Петра Порошенка 5 каналу, Прямого, Еспресо. Його запрошують й інші опозиційні ЗМІ. «Детектор медіа» так характеризує його медійне амплуа: «Його роль на всіх майданчиках нищівно критикувати чинну владу». Для наочності: в одному з інтерв’ю Яніні Соколовій, генерал протягом 54 хвилин ефіру дев’ять разів вжив словосполучення «зелена влада» та його похідні.

Втім це не найбільша проблема. Чимало публічних виступів Кривоноса останніх місяців містять маніпуляції та нічим не обгрунтовані звинувачення, які можуть бути розцінені як спроба розхитати внутрішню ситуацію, радикалізувати настрої в суспільстві та дискредитувати вище військово-політичне керівництво держави під час війни. Як Кривонос маніпулює і шкодить цим власній державі — читайте нижче.

«Вони [військово-політичне керівництво] використовували Бахмут для досягнення своїх політичних цілей і знищення найбільш мотивованих українців в цій м’ясорубці». Фрагмент інтерв’ю

Генерал Кривонос вважає, що Сили оборони мали залишити Бахмут ще на початку 2023 року, бо оборона цього міста не мала ні стратегічного, ні оперативного значення. Натомість, на його думку, командування застосувало російську тактику «м’ясних штурмів» заради піару, «знищення рейтинга Залужного» та фактично вбивства найбільш боєздатних воїнів.

Ми не будемо коментувати другу частину цих обвинувачень з поваги до полеглих героїв та їхніх рідних. Кожен читач здатний самостійно дати оцінку, наскільки адекватними є подібні заяви. Першу ж частину спростовували впливові аналітики. У разі виходу українських військ з зайнятих позицій у Бахмуті, загальна лінія наступу на цьому напрямку могла б суттєво збільшитися — окупаційні війська з флангів могли об’єднатися в один суцільний фронт. Ізраїльські військові експерти Давід Гендельман та Ігаль Левін у розмові з «Забороною» заперечили, що резерви на оборону Бахмута були витрачені марно.

«Я навіть в цьому не сумніваюся [у спроможності Валерія Залужного звільнити Крим]. Головне, щоб наша влада не заважала Залужному керувати Збройними Силами і не тримала в блакитних своїх мріях зняти Залужного з цієї посади. Є загроза. Тому що Залужний своєю популярністю достатньо серйозно дратує певних посадовців на Печерських пагорбах». Фрагмент інтерв’ю

Кривонос постійно педалює тему конфлікту між Залужним і президентом Зеленським нібито на тлі електоральних ревнощів. Він не вказує джерело таких даних. Враховуючи величезний рівень підтримки Головнокомандувача, ці слова цілком можна вважати спробою залякати українське суспільство та посіяти в ньому недовіру до керівництва держави.

Наявність «конфлікту» свого часу спростовували Зеленський, міністр оборони Олексій Резніков та інші представники вищого військово-політичного керівництва. Центр стратегічних комунікацій повідомляв, що наратив про те, що Залужного нібито готують на роль майбутнього українського президента — російське ІПСО, яке має на меті «публічно посварити Зеленського та Залужного, аби спровокувати панічні настрої серед українців». 

«Колись, коли ще ССО були в нормальному обсязі, коли там було мотивоване і більш-менш нормальне керівництво. Наразі керівництво — це одне, а ССО — інше. Це два зовсім інших життя» Фрагмент інтерв’ю.

Генерал критикував командування ССО та закидував командуванню Сухопутних сил погану підготовку піхоти. Через це, сили ССО нібито використовувались для «закриття провалів». З об’єктивних причин, це твердження складно підтвердити чи спростувати. Додамо, що за два місяці після цієї заяви командування і бійці ССО звільнили Роботине у Запорізькій області. Залужний неодноразово відзначав ефективність ССО.

«Дуже представники зеленої влади побоюються, що я зможу реалізувати себе в ЗСУ або в інших силових структурах». Фрагмент інтерв’ю.

Кривонос заявляє, що влада нібито перешкоджає його мобілізації до війська і цим порушує його конституційний обов’язок боронити державу. На його думку, Зеленський і вище командування не зацікавлені у професійних генералах і бояться виростити другого за популярністю Залужного. При цьому це чомусь не завадило служити генералу Михайлу Забродському з «Європейської солідарності», Роману Костенку з «Голоса», представникам інших політичних сил. 

Кривонос розповідав, що отримав повістку, але в ТЦК лише перевірили дані і наказали очікувати. Чому він не мобілізується, безпосередньо сконтактувавши із командиром обраного ним же підрозділу?

«Чому це [Гвардія наступу, що сформована у структурі Нацгвардії, Нацполіції та ДПСУ] не бригада Збройних Сил? Це що формуються якісь заградзагони, які потім будуть захищати владу, в разі, якщо фронтовики повернуться і почнуть наводити лад у країні?» Фрагмент інтерв’ю.

Під час згаданого вище візиту в ТЦК Кривонос, за його власними словами, записався у «Нацгвардію і бригади наступу». Кількома хвилинами пізніше в цьому ж інтерв’ю він жорстко критикує саму ідею створення бригад наступу, порівнюючи їх із «заградотрядами». Інакше кажучи, він знову прирівняв українську військову стратегію до російської і дискредитував підрозділи, які нині боронять Україну.

«Є два фактори, які вигідні росіянам. Перший — це зірвати зернову угоду. Друге — росіяни тепер можуть наносити у відповідь, звинувативши нас в тому, що ми підриваємо мости, удари по наших мостах». Фрагмент інтерв’ю

Так Кривонос прокоментував друге успішне ураження Керченського мосту 17 липня 2023 року. Він допустив, що підрив насправді організували самі росіяни. Якщо ж це дійсно була спецоперація СБУ, вважає генерал, то зроблено це було на користь державі-агресору.

По-перше, українська та іноземні розвідки, а також профільні військові установи визнали, що атака на міст суттєво погіршила логістику ворожих підрозділів на окупованому півдні. В американському інституті вивчення війни (ISW) вважають, що саме такими є наслідки у «короткостроковий та середньостроковій перспективі». По-друге, експерти, які стежать за морським експортом, стверджували, що росіяни фактично від самого початку успішно блокували зернову угоду, не потребуючи при цьому ніяких «приводів». По-третє, такою риторикою Кривонос виправдовує і легалізує атаки окупаційної армії по українській території — мовляв, росіяни діють синхронно у відповідь. Це дуже небезпечні тейки, які підхоплює і російська пропаганда, і її агенти впливу у західних країнах.

«Хто здав…?»

Не наводимо конкретного висловлювання, адже майже у кожному інтерв’ю  Кривоноса лунають наративи або про погану підготовку до війни, або про здачу ворогу того чи іншого напрямку/міста.

Хто здав Бахмут? Хто здав Південь? Хто розмінував Чонгар? Це приклади російських ІПСО, спрямованих на поширення серед українського суспільства недовіри до військового командування, якому нібито байдужа доля солдатів і офіцерів, яке кидає хлопців гинути на напрямках, які завідомо готують до «здачі».

Чому до слів Кривоноса не можна ставитись як до суб’єктивної думки окремо взятої людини, яка не репрезентує суспільних настроїв? По-перше, він висловлює все це не на особистих сторінках у сомережах, а в ефірі загальнонаціональних ЗМІ.

По-друге, прихильні до нього журналісти майже ніколи не представляють Кривоноса, не вказуючи при цьому його генеральське звання. Формулюванням «генерал Кривонос» йому створюють образ людини, що безпосередньо дотична до військових дій та вищого командування, яка знає більше про військову та політичну ситуацію, адже нібито має доступ до закритої інформації.

Він використовує цей образ в особистих політичних мотивах. Він так загрався у війну проти Зеленського, що насправді давним давно воює проти українського суспільства і загалом держави. Щоб переконатися у тому, наскільки маніпулятивними є його заяви, достатньо відсіяти його емоції та оцінки від фактів. Ви здивуєтесь, наскільки мало почуєте останніх.

Кому вигідний такий інформаційний фон? Перш за все ворогу, який насправді докладав і докладає чимало зусиль, аби роздмухати внутрішній конфлікт і продемонструвати всьому світу: українці протестують проти влади, бо втомилися від війни у хочуть «миру».

Чи не вбачаються у таких діях ознаки підривної діяльності проти держави? Відповідь на це питання залишимо відповідним органам.