"Ключове завдання — зробити навчання дітей безпечним", — Андрій Богданець

Невдовзі в Україні стартує новий навчальний рік 2023-2024. У цей нелегкий період воєнний період освіта стає ключовим інструментом для побудови успішної держави. Тому дуже важливо не переривати навчальний процес і надати дітям можливість відвідувати школу офлайн. Соціально відповідальний бізнес та громадяни відіграють важливу роль у цьому процесі й долучаються до вирішення проблем. Серед них — депутат ВРУ від партії "Слуга Народу", член Комітету з питань аграрної та земельної політики Богданець Андрій Володимирович, який взяв активну участь у реконструкції та облаштуванні шкільних укриттів Freedom Space. Про ряд важливих проєктів завдяки фінансовій підтримці європейського брокера, про виклики та нагальні потреби для продовження суспільно корисної діяльності — у бліц-інтерв’ю для Delo.ua.  

Розкажіть, коли створили ваш благодійний фонд і яка ваша спеціалізація, які проєкти підтримуєте? 

Фонд створили у 2020 році, під час пандемії COVID19, з метою підтримки людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Тоді було важливо допомогти соціально незахищеним громадянам ліками, їжею, предметами першої необхідності. Після початку відкритої збройної агресії рф проти України фонд активізував роботу, з огляду на потребу у підтримці наших військових, які протистояли ворогу та допомоги біженцям. У перші тижні війни було дуже складно і військовим, і переселенцям, часто бракувало найнеобхіднішого, тож дуже важливо було закрити ті, чи інші потреби.

Допомагали й теробороні, яка захищала Київ, і силам спецоперацій, і тим, хто рятувався від жахіть Бучі та Ірпеня. Потім були проєкти допомоги лікарням, а тепер ми бачимо своїм ключовим завданням — зробити безпечнішим навчання наших діток. 

Скільки людей у вас працює в команді? Чи залучені до участі інші громадські та профільні організації?

Кістяк нашої команди — це три людини, які хоч і на волонтерських засадах, проте на постійній основі опікуються діяльністю фонду. За потреби, наприклад, щоб розвантажити чи упакувати допомогу, залучаємо добровольців – друзів, знайомих. З цим проблем немає, адже всі розуміють важливість справи. До реалізації складних проєктів долучаються колеги — народні депутати, як це зараз відбувається з проєктом Freedom space.

Коли почалась ваша співпраця з Тімуром Турловим та холдингом Freedom Holding? Чи були у вас спільні проєкти раніше? 

Після початку війни ми почали активний пошук тих, хто міг допомогти закрити певні потреби військових, а також цивільних, які гостро потребували підтримки. Багато наших друзів долучались до надання допомоги, хто речами, хто харчами, чи ліками, за що ми їм надзвичайно вдячні. Але були запити, які потребували значних фінансів, наприклад, військовим необхідні були позашляховики, чи великі об’єми бутильованої води.

Тому ми почали надсилати відповідні запити іноземним компаніям, які потенційно могли б підтримати фонд, займалися певною аналітикою, до кого можна було б звернутися. І побачили, що компанія Freedom Finance Europe надає допомогу таким фондам як Soborna Ukraine, HELPUKRAINE.CENTER, БФ ім.Олексія Ставніцера, підтримали безпрецедентний в Україні проєкт Superhumans разом з фондом Олени Зеленської, фундацією імені Говарда Дж.Баффета та іншими відомими особами світового рівня. Тому ми звернулися до компанії Freedom Finance Europe з відповідним запитом, описали наші потреби та надали детальну інформацію про діяльність фонду.

І компанія відгукнулась на наш запит, завдяки чому спочатку ми реалізували проєкт з передачі авто військовим, які тоді були гостро необхідні, а згодом доставки бутильованої питної води, згущеного молока, тушонки військовим, а також внутрішньо переміщеним особам.

Після того, як до мене звернулися керівники тернопільських та київських медичних закладів з проханням допомогти у придбанні високовартісного обладнання, ми опрацювали це питання з Freedom Finance Europe і вони підтримали цю важливу справу, допомогли реалізувати й цей проєкт.

Чому ви обрали проєкт облаштування шкільних бомбосховищ Фрідом Спейс, адже ваша діяльність ВРУ спрямована на агросектор? Чи реалізовувались у вас проєкти щодо фінансування та допомоги аграріям?

Ця ідея народилася після нашої розмови з Тімуром Турловим, в період жорсткого блекауту, коли він запропонував допомогти зробити пункти обігріву. Під час обговорення та планування цього проєкту, ми зрозуміли, що наразі він вже не настільки актуальний. А тоді якраз в мене було багато запитів від директорів шкіл з проханням допомогти хоч чимось для ремонту бомбосховищ.

Ми ж знаємо, яка в Україні ситуація з укриттями, тому вирішили, що це була б дуже суттєва допомога нашим дітям. Вони й так постійно переживають стрес через війну, до того ж багато шкіл, або постійно на дистанційному навчанні через відсутність укриттів, або ж діти навчаються по черзі, тому що всіх бомбосховище вмістити не може. І найголовніше, коли вони сидять в укритті годинами, то не мають можливості не те що вчитися, а навіть відволіктися якось, щоб не думати про небезпеку, тому, що немає належних умов "від слова зовсім". Я вже просто мовчу про ті події, які сталися нещодавно.

Тому, спілкуючись з багатьма людьми у своєму окрузі, я чітко розумів цю потребу – наскільки вона є важливою та терміновою. Щодо агросектору, то цю роботу я здійснюю в межах роботи в аграрному комітеті, де ми працюємо над законопроєктами, програмами для підтримки аграріїв. Там ситуація хоч і складна, але є певні проєкти підтримки, які передбачають допомогу тим, чи іншим аграрним підгалузям. До того ж підтримка бізнесу потребує настільки значних ресурсів, що це під силу тільки державі, чи міжнародним фінансовим інституціям.

Наш Фонд не настільки великий, щоб мати можливість собі таке дозволити. Ми орієнтуємося на допомогу військовим та населенню, вважаю вони більше потребують уваги благодійників. 

Розкажіть про проєкт шкільних бомбосховищ: які обрані навчальні заклади, яка кількість, за яким принципом ви їх обирали, в яких регіонах та терміни завершення проєкту.

Якогось специфічного відбору не проводилося. Реагували на прохання тих директорів, хто до нас звертався, кому більше "болить" за діток, тим школам і намагаємося допомогти. Єдине, що плануємо допомогти школам у кількох регіонах. Наразі, ми працюємо орієнтовно з 30 закладами освіти. Хотілося значно більше, але, на жаль, укриття в такому стані, що доводиться починати ледь не з нуля, адже часто замість підлоги в прямому сенсі земля під ногами. Укриття абсолютно не відповідають вимогам ДСНС та ДБН.

Нам доводиться робити каналізації, вентиляції, запасні виходи, електрику, системи пожежної безпеки, не говорячи про те, що укриття необхідно обставити хоч мінімально меблями, а також дуже бажано проекторами для нормального процесу навчання та якимись іграшками, щоб перемикати увагу дітей. Тому, на жаль, спочатку ми розраховували, що зможемо допомогти 70 школам, але не так сталося, як гадалося. 

Яка середня вартість ремонту одного бомбосховища. Який їх стан та що саме ви робите?

Стан шкіл, я вам вже описав вище. Вартість ремонту дуже різна. У Тернополі та Кривому Розі укриття в кращому стані, тому тут вартість буде нижча. У тих школах, які ми взяли в роботу, наприклад у Києві, Запоріжжі, Миколаєві, Харкові ситуація жахлива і там ремонтувати укриття буде дорого. Тим паче, що в регіонах, де ведуться бойові дії, складніше доставляти будівельні матеріали, знаходити ремонті бригади.