- Категорія
- Нерухомість
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Дарування та заповіт: чим відрізняються договори і коли краще застосовувати
Момент набуття власності - найвагоміша відмінність між заповітом та договором дарування.
Власникам нерухомості, які вагаються, як краще "передати майно" дітям - через заповіт чи дарування, варто враховувати суттєву різницю між цими правочинами.
По-перше, договори відрізняються строками оформлення.
При спадкуванні за заповітом мінімум 6-місячний строк від смерті спадкодавця (на час дії воєнного стану постановою Кабміну №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» строк збільшено до 10 місяців). А при даруванні, за умови наявності необхідного пакету документів, вступити у право власності можна протягом одного дня, пояснила Delo.ua адвокатка юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери" Юлія Юрченко.
По-друге, відмінності є у визначенні особи, яка вчиняє юридично значиму дію. Заповіт складається виключно спадкодавцем. Договір дарування може бути вчинено представником, за умови належного оформлення документів, що надають право діяти від імені та в інтересах дарувальника.
Третє - найважливіше - договори відрізняються у першу чергу різною процедурою набуття права власності.
"Перехід права власності у випадку спадкування за заповітом можливий виключно після смерті особи, яка склала заповіт. Тобто спадкоємець стає власником після завершення процедури оформлення спадщини. У випадку дарування - після державної реєстрації права власності на підставі договору дарування, тобто ще за життя дарувальника", - наголошує Юрченко.
На практиці, як зауважив керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько, відомі випадки, коли обдаровуваний почав проживати у подарованому будинку, а після цього вимагав від дарувальника виселитися із житла на цілком законній підставі, хоча усні домовленості могли бути іншими. У такому випадку для особи, яка хоче "передати" майно, краще його оформити через заповіт, у дарувальника є більше ризиків залишитись на вулиці.
"Заповідач до самої смерті залишається власником нерухомого або іншого майна, а спадкоємець спочатку повинен відкрити спадщину. Дарувальник не може вносити ніяких доповнень і змін до договору дарування після його підписання, а заповідач може змінювати зміст заповіту, скасувати його або зробити спадкоємцем іншу людину", - уточнив адвокат.
По-четверте, варто пам’ятати про обов’язкову частину у спадщині, яку мають спадкоємці неповнолітні та інваліди незалежно від змісту заповіту. Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач в цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку. У договорі дарування такої умови немає, наголошують юристи.
Більше про нюанси провочинів читайте у статтях Delo.ua "Як оформити договір дарування: особливості воєнного стану" та "Нові правила спадкування: що змінюється у 2024 році".