Бізнес і соціальна місія: як аптечний ритейл утримує країну від гуманітарної кризи

Ринок, що зростає і скорочується одночасно

Парадокс аптечного ринку 2025 року в тому, що він одночасно зростає і стискається. З одного боку, обсяг аптечного продажу лікарських засобів досяг 171,7 млрд грн, показавши зростання понад 12% . Крім того, якщо враховувати весь “аптечний кошик”, ринок оцінюється ще вище – понад 220 млрд грн. Але, з іншого боку, українці купують менше ліків у фізичному вимірі, адже обсяги продажу в упаковках скоротилися приблизно на 4-5%. Це означає, що ринок росте не за рахунок споживання, а через підвищення цін.

Фактично галузь працює в умовах, коли попит залишається критичним, а фінансова доступність ліків для населення знижується, тому бізнес втрачає маржинальність. Більше того, за оцінками учасників ринку, середня рентабельність аптечного бізнесу у 2025 році стала від’ємною (- 4,9%), що свідчить про роботу “на межі виживання”. Це і є той самий дисбаланс, про який говорять гравці ринку, що соціальна функція зростає, а економічна стійкість падає.

“Наразі фармбізнес – це про виживання. І причина не в тому, що зима пройшла переважно в блекауті. Річ в тому, що минулого року одним днем обрізали бек-маржу – це 50% доходності при обмеженні націнок на 70% асортименту при державному регулюванні”, – розповів CEO Аптека АНЦ Микола Щербина під час RAU HR Conference 2026. 

Економічний тиск та регуляторні виклики

Сьогодні аптечний сектор працює в умовах системного фінансового дисбалансу, каже директорка Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Ірина Суворова. З одного боку, суспільство очікує доступні ціни на життєво необхідні препарати, з іншого – стрімко зростають витрати. Водночас, як підкреслюють в АПАУ, забезпечення доступності ліків не може повністю перекладатися на аптечні заклади.

“Встановлені державні націнки здебільшого не покривають реальних операційних витрат аптек. У результаті галузь змушена одночасно виконувати соціальну функцію і працювати в економічно складних умовах, фактично дотуючи свої збиткові заклади", – каже Ірина Суворова.

Регуляторні зміни 2025 року значно вплинули на ринок. Під час “Аптечного саміту 2025” CPO Proxima Research International Сергій Іщенко презентував оцінку впливу регуляторних змін на фармацевтичний ринок. У жовтні 2025 року в роздрібному сегменті було близько 9,7 тис SKU лікарських засобів на суму 14,75 млрд грн. Ефект від декларування та реферування цін виявився мінімальним: приблизно -1,8%, додаткове зниження цін у межах декларації, і ще -1,9%, а сумарно складає -3,7%. Зниження цін носить добровільний і тимчасовий характер, але вже зараз спостерігається зворотна динаміка.

За словами голови громадської організації “Всеукраїнське об'єднання “Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада” Олени Пруднікової, чинна система регулювання цін фактично знищує економіку аптечного бізнесу. 

“Націнка обмежена на рівні 10-15%, тоді як реальна рентабельність аптеки навіть при 35% становить близько 1%. Зараз середня націнка становить 15-17%, і ми просто не виживаємо як бізнес”, – зазначила вона. 

Сергій Іщенко додає, що впроваджені регуляції не досягли ключової мети, як-от суттєвого зниження вартості лікарських засобів. Натомість більш дієвим інструментом підвищення доступності лікування залишається державна програма “Доступні ліки”, яку доцільно розширювати. Однак, як зазначає Ірина Суворова, державна програма “Доступні ліки” залишається важливим інструментом підтримки населення, але механізм компенсації витрат аптек на її обслуговування наразі відсутній.

Як галузь тримає удар

Повномасштабна війна завдала аптечній інфраструктурі значних втрат. Найбільше постраждали східні та прифронтові регіони, де в окремих районах кількість аптек скоротилася майже на третину через руйнування, окупацію та вимушене закриття.

Станом на кінець 2025 року в Україні працює близько 18,1 тис аптек, а це лише 87% довоєнного рівня. Водночас зберігається тенденція до подальшого скорочення через руйнування інфраструктури, окупацію, економічну збитковість, регуляторний тиск, міграцію та кадровий дефіцит. У деяких випадках закриття навіть однієї аптеки означає втрату доступу до ліків для тисяч людей, що надає цим втратам не лише економічного, а й соціального виміру.

На рівні компаній ці виклики проявляються ще гостріше. У мережі “Аптека 9-1-1” зазначають, що частина аптек була знищена або пошкоджена, а частина опинилася на тимчасово окупованих територіях і припинила роботу. Водночас ключовими залишаються збереження команди, відновлення логістики, забезпечення безперервної роботи та інвестиції в автономність.

Представники АНЦ повідомили, що сукупні втрати компанії внаслідок повномасштабної війни вже становлять близько 131,5 млн грн.

“Ці втрати включають пошкодження та втрату аптечних закладів у регіонах, що зазнали активних бойових дій або тимчасової окупації, втрату товарних залишків, а також вимушені операційні витрати, пов’язані з релокацією, відновленням роботи та забезпеченням безперервності обслуговування клієнтів”, – кажуть в АНЦ.

Загалом галузь демонструє високу адаптивність, адже аптеки одними з перших повертаються на деокуповані території та відновлюють роботу. Для прикладу, у мережі “Подорожник” також визнають тенденцію до скорочення кількості аптек, але продовжують відкривати нові точки, щоб утримувати присутність в містах і громадах.

Робота аптек в містах та громадах 

Наразі великі міста і малі громади функціонують в різних умовах. У містах основними викликами залишаються: кадровий дефіцит, високі витрати, конкуренція та необхідність автономності під час блекаутів. У громадах – обмежений кадровий ресурс, низький трафік, економічна нестійкість, складна логістика, безпекова нестабільність та блекаути. Тому у громадах часто аптека є єдиною точкою доступу до ліків і потребує підтримки соціальної ролі.

В АНЦ зазначають, що під час війни аптеки стикаються як із загальними, так і з локальними викликами. Основна проблема – дефіцит кваліфікованого персоналу через міграцію та мобілізацію. У великих містах аптеки працюють в умовах нестабільного потоку клієнтів.

“У результаті аптеки працюють в умовах значної варіативності навантаження, коли в окремі години виникають простої, а в інші, навпаки, пікові черги, що ускладнює планування роботи персоналу та забезпечення стабільного рівня сервісу”, – наголошують в АНЦ. 

У малих містах і селах додається складна логістика персоналу, що ускладнює роботу аптек. Саме через проблеми з транспортом працівникам важко дістатися до роботи, тому аптеки змушені підлаштовувати графіки, щоб не переривати обслуговування людей. За словами голови громадської організації “Всеукраїнське об'єднання “Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада” Олени Пруднікової, у малих громадах ситуація з аптеками вже критична. 

“У селах закриваються аптеки, тому що впала платоспроможність населення, багато людей виїхали. Плюс жорстке регулювання націнки, яке призвело до того, що аптеки фактично працюють у збиток. У таких умовах тримати аптеку в селі просто немає сенсу”, – каже Олена. 

В той же час, ритейлери намагаються адаптуватися, інвестуючи в генератори, альтернативні джерела живлення та супутниковий зв’язок, щоб зберігати доступ до електронних рецептів.

“У ринковій логіці їхня робота може бути економічно збитковою, однак закриття таких точок означало б повну втрату доступу до ліків для населення”, – зазначають у “Аптека 9-1-1”. 

Тому компанії свідомо підтримують такі аптеки, виходячи не лише з комерційних, а й із соціальних міркувань. Водночас одним із ключових інструментів забезпечення доступності ліків стали мобільні аптечні пункти (МАП). Вони працюють у селах і на деокупованих територіях, де стаціонарні аптеки зруйновані або відсутні. Завдяки таким форматам люди можуть отримати ліки, консультацію фармацевта та скористатися державними програмами.

“Робота МАП пов’язана з високими логістичними витратами та невеликим обсягом продажів, тому для компаній це вияв соціальної відповідальності та внесок у забезпечення базової доступності ліків”, – підкреслила директорка АПАУ Ірина Суворова.

Так мобільні аптеки “Аптеки 9-1-1” у Харківській і Сумській областях обслуговують понад 150 населених пунктів. Вони працюють на генераторах і супутниковому зв’язку, забезпечуючи повноцінний доступ до фармацевтичних послуг. 

“З економічної точки зору це складні для утримання формати, однак їхнє існування напряму впливає на доступ людей до лікування”, – розповіли представники “Аптека 9-1-1”. 

На початку січня 2025 року мережа аптек “Бажаємо здоров’я” також запустила мобільні аптечні пункти для Київської та Одеської областей, щоб українці могли придбати ліки навіть у найвіддаленіших громадах.

“У сучасному світі потреба в доступності медичних послуг стає дедалі важливішою, тим паче в часи війни. Мобільні аптечні пункти – це інноваційне рішення, яке дозволяє зробити фармацевтичні послуги ще ближчими до людей. Запровадження МАП є важливим кроком на шляху до більш доступних і ефективних медичних послуг. Це не лише покращення якості життя, а й активна участь у формуванні здорового суспільства”, – коментують у прес-службі мережі.

Від бізнесу до соціальної ролі

Великі аптечні мережі України, як-от “АНЦ”, “Подорожник”, “Бажаємо здоров’я”, “Аптека Доброго Дня” та “Аптека 9-1-1” виконують не лише комерційну, а й важливу соціальну функцію. Вони забезпечують безперервний доступ до ліків, зокрема в прифронтових і деокупованих регіонах, розвивають мобільні аптечні пункти, підтримують державні програми реімбурсації,  залишаються великими роботодавцями та підтримують ЗСУ. Тож, попри поширений наратив, аптеки ніколи не були просто точками продажу, а війна лише підсвітила їхню реальну соціальну роль.

“Аптека є і завжди буде закладом охорони здоров'я. Це місце, де пацієнт отримує професійну консультацію фармацевта та якісну фармацевтичну опіку”, – зазначає Ірина Суворова.

Ірина переконана, що аптечний сектор є соціальним за своєю природою, але під час війни ця роль стала подвійною. З одного боку – це забезпечення доступності ліків як базової послуги. З іншого боку активна участь у благодійності, соціальних та освітніх ініціативах. Для прикладу, серед помітних освітніх ініціатив – навчальний простір PHARM-HUB від "Аптека 9-1-1”, корпоративні програми навчання "Корпоративний Універ" від "АНЦ" та освітня платформа "Подорожник START".

"Молодь – це наша головна рушійна сила. Саме ви завтра будуватимете нову фармацію: етичну, освічену, сильну. Ми цінуємо вашу наполегливість, ініціативність і готовність працювати в Україні. І саме на знак підтримки цих цінностей ми започаткували нашу стипендіальну програму", – наголошує виконавчий директор "Подорожник" Тарас Коляда.

Мережа "Аптека Доброго Дня" також розвиває освітні програми, стипендії та ініціативи, що популяризують професію серед молоді. 

"Немає людини, яка б не зверталася до аптеки за допомогою, і ми дуже хочемо, щоб українські аптеки завжди надавали її на високому рівні. Підтримуючи студентів, ми надаємо їм можливість для додаткового професійного розвитку. Під час війни це особливо важливо", – розповіли у мережі "Аптека Доброго Дня". 

В АНЦ зазначають, що під час війни корпоративна соціальна відповідальність компанії зосереджена на трьох напрямах: підтримка ЗСУ, допомога співробітникам та забезпечення доступності ліків для вразливих груп. Загальний обсяг допомоги вже перевищив 140 млн грн. Компанія підтримує військових, медиків і співробітників, особливо в прифронтових регіонах, серед ВПО, мобілізованих та ветеранів, та адаптує програми для соціально вразливих категорій.

Ще один яскравий приклад, зокрема соціальної відповідальності демонструє “Аптека 9-1-1”, яка системно підтримує дітей через проєкт “Фармчарівники” та долучається до благодійних ініціатив у сфері дитячого здоров’я. 

Крім того, великі аптечні мережі працюють з державними програмами, як-от  “Доступні ліки”, “єПідтримка”, “Зимова підтримка” тощо. Проте Олена Пруднікова вважає, що попри соціальну значущість, участь у державних програмах створює додаткові фінансові ризики для аптек. 

“Аптека відпускає ліки за програмою на понад мільйон гривень, але кошти повертаються лише через місяць. У цей час ми змушені брати кредити під 30–36% річних. У результаті відсотки банку з’їдають всю націнку, тому ми працюємо в мінус”, – каже Олена. 

Аптеки як фундамент економічної та соціальної стійкості

Попри труднощі аптечний сектор демонструє значний внесок в економіку: лише за 2025 рік аптечні ритейлери сплатили понад 4,5 млрд грн податків і продовжують інвестувати у гуманітарні ініціативи та підтримку медичної системи. Учасники ринку наголошують на тому, що аптечний сектор має бути визнаний частиною системи національної стійкості, адже його стабільність напряму впливає на функціонування системи охорони здоров’я і соціальної інфраструктури загалом. 

Представники фармринку виділили ключові напрямки подальшого розвитку: 

• розширення програм доступності ліків;
• збільшення фінансування реімбурсації;
• створення резервів критично важливих препаратів;
• підтримка аптек у сільській місцевості; 
• формування кадрового потенціалу;
• прогнозована та збалансована регуляторна політика.

В “Аптека 9-1-1” резюмували, що саме партнерський діалог між державою та фармацевтичним бізнесом дозволив би зберегти аптечну мережу як елемент базової стійкості країни в умовах війни та енергетичних криз.