"Українці кинулись купувати стаж до пенсії через добровільні внески", — Олена Охріменко, ПФУ

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

М.Б.: Якщо подивитись на статистику ПФУ цього року, то можна побачити, що протягом чотирьох перших місяців Фонд поступово нарощує власні доходи (частина єдиного внеску й інші платежі, за січень-квітень збільшення склало 5 млрд грн). Це пов’язано з деокупацією територій, а відтак – і нарощенням кількості платників? Чи на це вплинули й інші фактори?

О.О.: Тут скажу, що, по-перше, попри вкрай складну сьогоднішню ситуацію а економіці, ми як Пенсійний фонд все ж отримуємо необхідний фінансовий ресурс у вигляді частини єдиного внеску та коштів держбюджету для забезпечення  всіх виплат в повному обсязі. Та ще й – в установлені терміни.

Загальні доходи бюджету ПФУ у січні-квітні цього року склали майже 250 млрд грн. А це на 14 млрд грн (або на 6%) більше запланованих. При цьому найбільшу питому вагу в структурі власних доходів (десь під 90%, 128 млрд грн) становлять власні кошти, отримані саме через сплату єдиного соціального внеску на загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що на 14 млрд грн або на 12% більше запланованих показників.

- Серед факторів зростання власних надходжень до бюджету Фонду я виділила б, безумовно, поступове відновлення ринку праці та виплати військовим. Так, за даними Держстату кількість юросіб – платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за три місяці цього року збільшилася на 3,6 тис.

- Стосовно добровільних страхових внесків у солідарну систему для майбутньої пенсії. Наприкінці березня стало відомо, що таких було вже 103 особи. Загалом тоді надійшло вже 369 тис. грн добровільних внесків, з них 35 платежів було здійснено у розмірі мінімального страхового внеску 1,474 тис. грн. На які показники, прогнози тут розраховує фонд? Чим такі добровільні внески по суті відрізняються від накопичувальної, або як її ще називають, "другої" пенсії, крім того, що йдеться про недержавні пенсійні фонди? Наприклад, згідно з задумом нардепів, пенсійні накопичення зберігатимуться від знецінення через інвестування в переважно консервативні фінансові інструменти. Чи інвестує таким чином ПФУ?

- Тут вам нагадаю, що ще наприкінці минулого року в Україні було ухвалено закон, який спростив механізм  сплати добровільних внесків до системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Завдяки цій новації, сплатити добровільні пенсійні внески ви можете у зручний спосіб, за допомогою сучасних цифрових технологій. Для цього на вебпорталі електронних послуг ПФУ навіть створений відповідний сервіс,  який дозволяє скористатися такою можливістю швидко та максимально просто.

І ми бачимо, що з кожним днем все більше українців почали послуговуватися такою можливістю. Для наочності наведу вам такі цифри. З часу реалізації цього сервісу здійснено майже 900 добровільних внесків на загальну суму понад 1,8 млн грн. Більшість платежів – 82 % (674) – сплачено людьми самими за себе, 18 % (144) – на користь інших осіб. 

Тут показовим є і те, що більше 54% всіх здійснених платежів (442) дійсно сплачено у розмірі мінімального страхового внеску – 1474 грн. Це є свідченням того, що люди піклуються про свій страховий стаж. Адже добровільна участь – це гарна можливість для тих, хто не працює, сплативши внески – набути страховий стаж і навіть – право на пенсію. І саме внесок у розмірі 1 474 грн дає таким людям можливість зарахувати місяць, у якому відбулась сплата, як повний місяць страхового стажу.

Крім цього, в місяці сплати суми 1 474 грн зарплату для обчислення пенсії буде враховано у мінімальному розмірі – 6 700 грн, а для тих, хто працює – ця сума піде додатково до нарахованої зарплати за місцем роботи.

Сплата внесків у більшому розмірі (понад мінімальний, але у межах максимального – 22 110 грн) збільшує розмір зарплати, який буде враховано при обчисленні пенсії, більш суттєво.

Але, потрібно розуміти, що добровільна сплата страхових внесків – це елемент саме солідарної пенсійної системи.

Тут, можливо, треба ще раз пояснити. Дивіться, солідарна система є першим рівнем, що базується на засадах солідарності поколінь, пенсійні виплати з неї здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Виплати із солідарної системи, у тому числі право на них, напряму залежить від тривалості страхового стажу, а розмір – ще й від заробітку, з якого сплачено страхові внески.

А накопичувальна система пенсійного страхування базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді. На відміну від солідарної, виплати із накопичувальної системи  залежать від розміру сплачених внесків, тривалості їх сплати та інвестиційного доходу.

Зараз в Україні функціонують солідарна пенсійна система та система недержавного пенсійного забезпечення. Про запровадження накопичувальної – ведуться дискусії, розробляється закон.

Тут потрібно розуміти, що кошти Пенсійного фонду – це кошти солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка базується на принципі солідарності поколінь. Це означає, що ті, хто працюють сьогодні, фінансують пенсії тих, хто завершив свою трудову діяльність. Тобто, всі надходження до ПФУ від сплати єдиного внеску відразу спрямовуються на виплату пенсій сьогоднішніх пенсіонерів.

Що ж до інвестування коштів, то Пенсійний фонд – це цільовий страховий фонд, що формується через надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та надходжень з інших джерел, визначених законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Цим законом чітко окреслено напрямки використання коштів Пенсійного фонду, зокрема: на виплату пенсій, здійснення страхових виплат та фінансування заходів з профілактики страхових випадків; надання соціальних послуг; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій.

- Щодо впливу демографічних чинників. Нещодавно директор інституту демографії заявила, що на 1 січня 2023 року чисельність населення України оцінювалась у 28-34 млн, до 2030 року вона може зменшитися до 24-32 млн в межах кордону до початку повномасштабної війни. Як скорочення населення вплине на роботу й дохідність ПФУ в цифрах?

- Очевидно, що в цьому контексті мова йде і про скорочення чисельності працездатного, економічно активного населення. Потенційно – це застраховані особи, за яких роботодавці сплачують єдиний внесок, що є основним джерелом наповнення бюджету Пенсійного фонду.

Скорочення чисельності працездатного населення як через міграцію, так і через зменшення народжуваності, в результаті призводить до погіршення балансу застрахованих осіб та пенсіонерів.

Тому основна проблема, яку необхідно вирішувати державі, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, для забезпечення в тому числі фінансової стійкості бюджету ПФУ, то збільшення кількості платників страхових внесків, створення нових робочих місць, і, відповідно, збільшення чисельності застрахованих осіб, на чию користь такі платники сплачують страхові внески.

Сьогодні кількість пенсіонерів, які отримують пенсії, та кількість застрахованих осіб, за яких сплачуються внески до солідарної системи,  практично однакова. Єдиний внесок сплачується майже за 11 млн застрахованих осіб, які отримують офіційні зарплати або дохід. Кількість пенсіонерів – 10,7 млн осіб. Тобто співвідношення 1 до 1. І така тенденції  зберігається вже декілька років поспіль.

- Від 1 липня в ПФУ запланували індексацію на майже 20% пенсій, призначених до 31 грудня 2022-го відповідно до законів "Про держслужбу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус нардепа" і "Про наукову і науково-технічну діяльність". Чому уряд окремо виділяє отримувачів, які й так отримують непогані виплати?

- Ви говорите про так звані, "спеціальні" пенсії, призначені, зокрема, відповідно до закону "Про державну службу". Останній перерахунок пенсій цій категорії пенсіонерів було проведено з 1 лютого 2008 року, коли Кабмін ухвалив відповідне рішення про підвищення зарплати працюючим держслужбовцям, що і стало підставою для перерахунку пенсій державним службовцям.

Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з жовтня 2017 року визначено, що такі пенсії не перераховуються та не індексуються.

Однак нагадаю, що у минулому році було ухвалено рішення щодо відновлення індексації "спеціальних" пенсій. Зокрема, законом від середини лютого "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" визначено, що пенсії, призначені відповідно до законів  "Про держслужбу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус нардепа", "Про наукову і науково-технічну діяльність", індексуються у порядку, визначеному Кабміном, з урахуванням коефіцієнта збільшення. У цьому році, відповідно до постанови уряду від 24 лютого цього року, таке збільшення відбудеться з 1 липня на коефіцієнт 1,197.

Тут наголошу, що таких пенсіонерів, які отримують "спеціальні"  пенсії, залишилося зовсім небагато, бо основна їх частина вже перейшли на "страхову" пенсію, тобто призначену відповідно до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Справа в тому, що починаючи з березня 2019 року, під час кожної індексації пенсій відповідно до закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсій колишніх держслужбовців обов’язково співставляється з розміром пенсії, обчисленої за цим законом. І у разі, якщо розмір "страхової" пенсії перевищить розмір пенсії держслужбовця, тоді людину автоматично, без додаткових звернень, переводять на "страхову" пенсію. Нагадаю, що пенсії, призначені за згаданим законом індексуються щороку. 

- У березні цього року відбулася індексація пенсій. Для обрахування бази бралася середня зарплата по Україні за три попередні роки. Той, хто виходив на пенсію в 2022 році, вже отримував пенсію по новій базі. Чи доцільно проводити індексацію і щодо таких пенсіонерів? А якщо так, то чи не виглядатиме це несправедливо щодо тих, хто вийшов на пенсію раніше?

- При індексації пенсій з 1 березня цього року враховано показник середньої зарплати – 7 400 грн.

Пенсії, призначені за зверненнями, що надійшли у 2020-2022 роках, з 1 березня 2023 року не підвищувалися, оскільки при призначені їх було обчислено з урахуванням показників середньої зарплати (7 763 грн, 9118 грн та 10 846 грн відповідно), величина яких перевищує розмір середньої зарплати, що склалася під час цьогорічної індексації.

Водночас, відповідно до постанови уряду про індексацію пенсійних і страхових виплат до таких пенсій було встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн.

- З 1 грудня призначення і виплату житлових субсидій та пільг в Україні здійснює ПФУ. Раніше він субсидії і пільги тільки виплачував, а їх призначенням займалися органи соціального захисту населення. Чи справляється фонд з новими завданнями? Чи відбуваються якісь збої, виникають неочікувані проблеми? Чи була наявна база й документи?

- Тут ви, звичайно, знаєте, що 1 жовтня минулого року Пенсійний фонд здійснює виплату, а з 1 грудня 2022 року – призначення субсидій та пільг для відшкодування виплат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Подати документи на призначення виплат можна до будь-якого обраного сервісного центру Фонду. Між іншим, незалежно від місця реєстрації або дистанційно, за допомогою сучасних електронних сервісів вебпорталу електронних послуг ПФУ.

Загалом, з початку цього року на виплату житлових субсидій та пільг спрямовано понад 23 млрд грн. Станом на 1 травня 2023 року до органів Фонду з питань призначення та перерахунку житлових субсидій та пільг вже звернулося майже 3 млн осіб.

- Щодо верифікації отримувачів пенсії. Мінюст 1 травня зареєстрував наказ Мінфіну "Про затвердження Методики верифікації пенсійних виплат". Як робота цього наказу виглядатиме на практиці і хто опиняється з пенсіонерів в зоні ризику? Навіщо ПФУ допомога Мінфіну в перевірці отримувачів? Йдеться лише про рекомендації Мінфіну?

- Ініціатором та реалізатором ідеї проведення верифікації пенсійних виплат є справді Мінфін. А ПФУ в межах своїх повноважень постійно контролює додержання вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, правильність нарахування, обчислення та виплати пенсій, достовірність документів, поданих для призначення пенсії, та відомості про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, призначення (перерахунок) і виплату пенсій та інших виплат, які здійснюються коштом ПФУ.

- Ще 2020 року прем'єр Денис Шмигаль сказав, що за 15 років (тобто – до 2035 року) Україна не зможе виплачувати пенсії. З урахуванням втрат, яких зазнала економіка з початку повномасштабної війни, як змінився цей термін? Які контрзаходи плануються, розробляються чи хоча б обговорюються?

- А ні. Ця цитата була вихоплена ЗМІ із контексту виступу прем'єра і невиправдано перебільшена.

Прем’єр тоді розповідав про складну демографічну ситуацію в країні, коли тих, хто отримує пенсію, стає більше, а тих, хто працює і платить внески, менше.  Він просто зазначив невиплату пенсій як один з можливих варіантів, за яким можуть розвиватися події, а не як беззаперечний факт неспроможності солідарної системи.

Головний акцент робився на планах уряду щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи на додаток до існуючої солідарної. По факту, ці дві системи мають доповнювати одна одну. Виплати з накопичувальної системи не замінюють умов призначення та отримання виплат із солідарної системи (за віком, по інвалідності або по втраті годувальника), а лише доповнюватимуть цю суму, тим самим підвищуючи рівень щомісячної пенсійної виплати.

Сьогодні поточні доходи та видатки ПФУ – стабільні та прогнозовані. Тут усіх заспокою: всі виплати здійснюються вчасно. А щодо запровадження накопичувального рівня, то про це можна говорити після ухвалення відповідного закону та створення належних правових, економічних, організаційних та інституціональних засад його функціонування

- Чи продовжують отримувати українську пенсію мешканці окупованих територій? Якщо так, то про які регіони йдеться, як вони це організовують?

- Закон "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"  визначає два способи виплати пенсій: через установи уповноважених банків або "Укрпоштою". Щомісяця ПФУ готує виплатні документи, в яких визначено, кому і скільки платити, і передає їх пошті та банкам. Під ці документи, в щоденному режимі згідно з графіком виплат спрямовуються кошти на виплату пенсій банкам та "Укрпошті". 

Уповноважені банки зараховують кошти на рахунки пенсіонерів в повному розмірі, незалежно від того, де перебуває людина: на тимчасово окупованій території, на території, де ведуться активні бойові дії, переїхала в більш безпечну область, виїхала тимчасово за кордон... У момент зарахування пенсії на рахунок кошти стають власністю пенсіонера. І пенсіонер може використати їх тоді, коли матиме можливість або потребу.

Якщо пенсіонер, який отримував пенсію у відділенні поштового зв’язку або з доставкою додому, залишився  на тимчасово окупованій території чи на території, де ведуться активні бойові дії, у населених пунктах, де "Укрпошта" не має можливості доставляти пенсію, – всі належні йому пенсійні кошти він зможе отримати за власним вибором, коли це стане можливим і безпечним: у листоноші або з рахунка, відкритого Пенсійним фондом в "Ощадбанку".

Щоб одержати кошти з рахунка, потрібно буде особисто звернутися або до "Ощадбанку" та укласти з ним договір обслуговування банківського рахунка, або до Пенсійного фонду, аби повідомити реквізити свого рахунку в іншому банку, якщо пенсіонер бажає перевести виплату з "Ощадбанку" на інший банк, чи поновити виплату на поштове відділення після відновлення його роботи, чи перевести виплату на поштове відділення за іншою адресою проживання

- Яка ситуація з пенсіями людей, які евакуювалися до Європи? Які норми на них поширюються? Якщо у людини, що евакуювалася, настав термін виходу на пенсію, як вона може її оформити, перебуваючи за кордоном?

- Так українці, які тимчасово перебувають за кордоном та досягли пенсійного віку, можуть звернутись по пенсію через наш вебпортал електронних послуг. У цьому випадку заява про призначення пенсії разом із сканованими документами, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (наприклад, обов’язково мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) може подаватись з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або за допомогою Дія.Підпису.

Крім того, за наявності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (якщо, у тому числі, було подано для оцифрування паперову трудову книжку за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), при досягненні визначеного законодавством пенсійного віку, ПФУ може призначити пенсію без особистого звернення людини – автоматично.

І ще одна можливість для тих, хто після початку широкомасштабної війни змушений був виїхати за кордон та там досягнув пенсійного віку: вони можуть звернутись по призначення пенсії, надіславши заяву та документи поштою. Для такої можливості визначено правила оформлення документів, зокрема хто може завіряти паперові копії документів (скажімо, дипломатичні або консульські установи, нотаріуси) та обов’язково додаються документи про статус особи за кордоном (отримання тимчасового захисту або статусу біженця) та про підтвердження перебування особи в живих.

- У військових, які перебувають на передовій, дуже великі за українськими мірками зарплати. Чи існує у них відмінність у нарахуванні пенсії? Чи можуть вони розраховувати на більше забезпечення в майбутньому?

- Військовим виплачується не зарплата, а грошове забезпечення. Питання їхнього пенсійного забезпечення внормовані законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та відповідними рішеннями уряду.

Як говориться в цьому законі, військовослужбовці, які звільнились зі служби,  мають право на призначення пенсій за вислугу років, по інвалідності. Такі пенсії призначаються у відсотках їх грошового забезпечення. При цьому грошове забезпечення військовослужбовця визначається як з урахуванням основних видів такого забезпечення, станом на час звільнення (оклад, звання, вислуга років), так і з урахуванням щомісячних додаткових його видів (надбавки, доплати, підвищення, премії) за 24 місяці служби перед звільненням зі служби.

Все це в кінцевому результаті і впливає на розмір пенсійної виплати кожного конкретного військовослужбовця.