"Без цифрової основи сьогодні неможливо зробити жоден проєкт, а тим паче — відбудувати міста", — Олег Щербатенко

Про роль і стан IT галузі, створення в бомбосховищах інноваційних продуктів для вітчизняних та іноземних компаній, відбудову Українських міст та очікування зростання запиту на IT-рішення в галузі екології Delo.ua говорило з Олегом Щербатенко. В кінці 80-х він заснував першу в Україні IT компанію (цією осені відзначила 35-річчя), у 2000-х став "цифровим батьком", для першої сотні Українських промислових компаній, є відомим популяризатором філософії Industry 4.0 та Industry 5.0 в бізнесовому середовищі і експертом з інновацій в B2B сегменті. 

Олег Вікторович, зараз IT-галузь одна з найбільш стійких, є прогнози, що в ситуації війни вона посилить свою роль в економіці. Зараз Українські компанії активно шукають джерела доходів в інших країнах, посилюють експортний вектор. Які унікальні компетенції має Українське IT в розрізі міжнародного ринку? Як ми можемо конкурувати з потужними міжнародними компаніями, офіси яких знаходяться в США, Західній Європі, а маркетингові бюджети сягають бюджетів деяких маленьких країн?

Так, за підсумками десяти місяців 2022 року галузь принесла в економіку України 6 млрд дол. США експортний виторг і досягла позначки зростання 10% порівняно з попереднім роком. Наше IT є найбільшим експортером IT-послуг в Європі та складає понад 4% ВВП. Зараз експортний потенціал швидко розвивається, адже тепер це не питання розвитку, це питання виживання.

Як в інших галузях Українське IT стикається із низкою критичних викликів (необхідність забезпечити безпеку колективу, знайти джерела живлення під час відсутності світла, зробити ротації та вирішити хто працюватиме в проєкт поки колеги перебувають в ЗСУ) та для системних компаній це також і можливість вирости, розв'язувати проблеми виживання. Так, нам довелося скасувати заплановані конференції. В першу чергу, через небажання наражати наших гостей на небезпеку. Водночас восени ми провели онлайн нашу щорічну презентацію оновлень — "Digital Transformation Core-2023" і в ній взяли участь в режимі реального часу рекордна кількість гостей, партнерів, клієнтів. 

За ці 316 днів великої війни ми навчилися розв'язувати екстраординарні задачі та паралельно успішно вести міжнародні проєкти. В Дубаї наша команда здійснює великий комплекс робіт на підприємствах Dubai Cable Company (п'ять заводів, найбільший постачальник кабельної продукції в Еміратах, обсяг виробництва перевищує сумарний обсяг усіх кабельних заводів України) і йдемо згідно з таймлайнами. 

До цього відкрили офіс в Єгипті та здійснюємо впровадження на декількох великих підприємствах: Railway Equipment Factory (SEMAF Factory), A.O.I. та Elsewedy Electric.

Тож коли я чую запитання: "Чи можна працювати з Українськими командами? Чи не завадить війна виконати зобов'язання?", то я точно знаю, що ми знайшли рішення для цього і зараз для замовника гарний час отримати дуже якісні послуги.

У світі здебільшого знають Українські сервісні компанії. Водночас наш приклад свідчить що Українські фахівці можуть успішно створювати продукти і йти цим шляхом на міжнародному ринку цілком успішно. Ми враховуємо яку лінійку продуктів пропонують на різних ринках американські та європейські виробники Microsoft, Oracle, SAP, IFS і закриваємо потреби клієнтів там, де ці потреби не покривають стандартизовані продукти компаній-гігантів.

Коли років п'ять тому ми виходили на виставки в Європі, Азії та Африці, то під час зустрічей нас питали: "Що ви пропонуєте?". Ми усе розповідали, презентували велику кількість продуктів, але нас перепитували: "Ви пропонуєте ERP? То нам це не цікаво, у нас вже таке є". І вони називали бренди відомих міжнародних компаній. Ми тоді запитували навпаки: “А чого у вас немає?”. І вони відповідали у чому є потреба. Ось таким шляхом ми вираховували ніші, де можемо стати найкращими.

Нам не потрібно бути такими, як вони, бо ми закриваємо інші потреби, ми добре інтегруємося з ними та співпрацюємо. В першу чергу, інноваційні проєкти під конкретне підприємство і його процеси. Зокрема, це стосується управління виробництвом, прогнозування, Smart Factory, Digital Twins, Anna Maly (Predictive Maintenance), AI, IIoT, ML/MV тощо. До речі, наші інноваційні розробки Anna Maly та Koeebox у 2022 році були презентовані учасникам виставок і конференцій в Естонії, Чехії, Єгипті та ми бачимо великий інтерес до цих рішень. 

Я створив компанію у 1987 році та одразу розвивав її в концепті "постачаємо інноваційні рішення в різні країни світу". Орієнтир на один ринок не спонукає до інтенсивного розвитку. Десятиріччями наша команда була постачальником інноваційних рішень для підприємств країн СНД. Ми організовували форуми, конференції, семінари, на яких говорили про інновації, зміни, можливості. Для цілої плеяди підприємств пострадянського простору ми фактично відкрили горизонт технологічних можливостей. Ділилися найбільш інноваційними підходами та набували досвід впровадження на підприємствах різного типу. У нас абсолютна унікальна експертиза і досвід, наприклад, у впровадженні рішень для великих промислових підприємств різних галузей.

Ми припинили будь-які контакти та викреслили для себе російський ринок, але ми продовжуємо розвивати співпрацю і маємо чисельні успішні проєкти в країнах Східної Європи. Компетенція роботи в сегменті великої промисловості, автоматизація виробництв високо цінується замовниками в США, країнах Євросоюзу також.

Сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні забезпечити мир і безпеку. Існують прогнози, що одним з наслідків після перемоги може бути посилення присутності великих міжнародних компаній в Україні. Чи може це стати небажаною конкуренцією і мати негативні наслідки для наших продуктових IT компаній?

Так, швидше за все, будуть суттєві зміни, потрібно буде навчитися робити глобальний маркетинг, мати ресурси та амбіції залучати ще більше міжнародних кадрів для розвитку проєктів на нових ринках, шукати нові формати колаборацій, багато чого попереду. Буде більше Українських компаній, які мислять Україноцентрично, тих, хто буде впевнено виробляти продукт в Україні для споживачів різних країн і матиме успіх в цьому.

Коли ми починали десь в 80-х роках ми фокусувались на автоматизованих системах для промислових підприємств. Коли почали — все було пов'язане з виробництвом. І потім на початку 90-х років радянський союз рухнув і різні наукові інститути, які працювати за кошти міністерства, розпалися. Тому що виробництво впало, майже всі пішли в торгівлю. І тоді там була велика конкуренція, а ми навпаки продовжили розробляти проєкти для виробництва. І раніше нам казали, що ви дурні, наука і технології не врятують від бідності, що зараз можна добре заробити в торгівлі. 

А ми навпаки продовжили. Ми розробили комплексний тиражний продукт IT-Enterprise для промислових підприємств різних галузей та виконали багато впроваджень. Ми не займались просто автоматизацією — ми впроваджували сучасні світові стандарти управління для керування виробництвом, собівартістю, фінансами, якістю, ремонтами та усіма іншими напрямками. Ми вже тоді виконували реінжиніринг бізнес-процесів та цифрову трансформацію промислових компаній та фінансово-промислових груп. Завдяки тому, що більшість ІТ-компаній працювали з торгівлею — ми в промисловості стали лідерами, може єдиною компанією на просторах СНД, з виконання масштабних трансформацій. Ці лідерські позиції ми утримуємо і зараз.

Ми багато інвестували в інтелектуальні рішення по оптимальному плануванню виробництва, в календарне планування. Відпрацьовували кращі практики для швидкого виконання проєктів. Та головне — ми створили велику команду фахівців з досвідом проведення цифрових трансформацій.

Коли на наш ринок увійшли західні компанії, я думав що нам кінець. Світові компанії мають більше ресурсів, грошей, маркетингових бюджетів і доступу до знань. Але з часом я побачив, що ми маємо більшу експертизу у виробництві і в нашому програмному продукті і в команді фахівців. Плюс не забуваймо, що ми добре знаємо локальний матеріал, наприклад, зміни у законодавстві, і при створенні рішень можемо максимально враховувати всі особливості ареалу, де працює та чи інша компанія-замовник. 

Сьогодні наша команда співпрацює і має сотні успішних кейсів в Україні, ми зростали з провідними Українськими компаніями (зокрема, Interpipe, Ferrexpo, Нібулон, Укрнафта, МХП, Антонов, Ковальська тощо), на кожному етапі знаходили для них найкращі рішення, допомагали ставати більш ефективними. Ми розширили свої рішення на торгові, сервісні та фінансові компанії. Серед наших клієнтів — Укрзалізниця, Укрпошта, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Креді Агріколь Банк, Megogo, Fozzy, Comfy, Епіцентр К тощо. І ми горді що ми можемо створювати продукт, який покращуватиме умови для компанії і її клієнтів.

Але якщо говорити про створення інноваційних продуктів, то доступ до знань і умови в Selicon valley та в Києві все ж таки різні?

Я не відчуваю відірваності від світу, де формуються й обговорюються найновіші технологічні ідеї. Головне мати неодмінний інтерес, пристрасть до цього і постійно читати, вивчати, брати участь у конференціях, лекціях, досліджувати та порівнювати це зі своїм баченням. Так, в площині науки, досліджень, можна було б відзначати в Україні відсутність ресурсів, доступ до лабораторних досліджень, обладнання. В IT ми маємо все необхідне і, головне, якісний кадровий склад.

Ми багато інвестуємо в рішення зі штучним інтелектом, ще 10 років тому створили власний R&D Центр де створюємо надсучасні рішення на базі технологій Industry 4.0 (Digital Twins, IIoT, Smart Factory, AI, ML&MV тощо) та Industry 5.0 (Circular Economy, Green Deal, Sustainable Business Models тощо). Деякі прототипи рішень демонстрували першими на виставках в Німеччині, Дубаї, Єгипті, Шанхаї, Гонконзі.

Ми впровадили в Україні та в світі реальні кейси Industry 4.0, які зараз є прикладом для світових компаній.  

Ми створюємо нові продукти. З 2012 року працює електронний торговий майданчик SmartTender (прообраз для ProZorro) і навіть в ньому перемогу в торгах прогнозує штучний інтелект. Продукти Anna Maly та SmartEAM — це штучний інтелект для забезпечення надійної безаварійної роботи обладнання.    

Давайте також не забувати, що є — всі ми зараз маємо досвід повномасштабної війни, коли країну намагаються знищити, і ми набуваємо знань як жити, працювати, створювати рішення для стабілізації і розвитку у цих екстраординарних умовах. На жаль, цей досвід страшний, він не є нашим вибором, але нашим вибором є тримати компанію, здійснювати проєкти, триматися таймлайнів, шукати рішення для замовників і в середині команди в ситуації кризи. 

Наприклад, релокація, перенесення роботи підприємств з областей, де йдуть бойові дії в більше безпечну частину країни весною і влітку потрібно було робити в максимально стислі терміни. Один з прикладів, наш клієнт конструкторське бюро з Сєвєродонецька мав хороший рівень цифрової зрілості, вся документація та процеси були оцифровані. Тому релокація була проведена швидко та з мінімальними втратами напрацювань компанії. Зараз майже всі фахівці в компаніях з високим рівнем цифрової зрілості можуть працювати віддалено, в тому числі з різних країн. Це реалії роботи компаній в Україні. 

Ще один напрямок роботи нашої команди це взаємодія з інфраструктурними державними гігантами такими як Укрзалізниця і Укрпошта, які зв’язують всі населенні пункти між собою і намагаються всіма засобами стабілізувати економіку і соціальну сферу країни що воює. 

Наприклад, в перший тиждень великої війни наша команда спільно з Укрзалізницею, Офісом президента, профільними міністерствами й новоствореними Обласними військовими адміністраціями запустила проєкт, який забезпечив прозорість процесів бюджетування, фінансування та закупівель товарів військовими адміністраціями і дозволив створити точки стимуляції для локального бізнесу. Темпи, терміновість, контекст — коли команда працює в ситуації максимального стресу і небезпеки — це наш новий досвід і наші нові знання.

Аналогічно можу назвати проєкти з обліку гуманітарної допомоги, які забезпечує прозорість і зрозумілу донорам звітність. Це наші знання тепер також. І я сподіваюся, що світ буде мирним і нам не доведеться експортувати цей досвід.

На початку великої війни багато чи не кожен український IT-фахівець весь вільний від проєктів час робив DDOS-атаки на ресурси ворога, сайти російських органів влади, банки та інші. В одному з інтерв’ю Ви говорили, що ваша команда також щодоби відбиває сотні атак з російського боку. Це ще продовжується?

Так, це рутина, яка існує паралельно з усіма процесами і з до якої ми вже звикли. Хочу сказати, що не тільки фахівці в Україні, багато де у світі працюють наші співгромадяни і я знаю, що багато хто з них після роботи в компанії, приходить до дому, вечеряє і сідає за комп’ютер так допомогти батьківщині. Ця війна, взагалі, вивела питання цифрової безпеки на новий рівень для всієї Європи, тому попереду новий виток розвитку кібербезпеки.

На нас також здійснюють атаки з того боку, це щоденний процес. Та системні Українські компанії ще з 2014-2015 років постійно вдосконалюють кіберзахист: інвестують в це, залучають найкращих для пошуку "білих плям" в системах, і потім вдосконалюють їх, йде постійна робота. В зоні ризику є компанії малого бізнесу, які навіть після "уроків", які завдав вірус Petya не мали ресурсу для системної роботи з кібербезпеки. 

Ситуація для цього сегменту компаній і організацій є небезпечною також через те, що десятиріччями вони мали софт з російським корінням, наприклад, 1С та BAS і не мали волі замінити його на Український. Санкцій, які були впроваджені на державному рівні, спонукали компанії відмовитися від токсичного софта. Але навіть зараз багато великих і маленьких компаній досі працюють з 1С та BAS і фактично наражають на небезпеку свої процеси і інші пов’язані з ними комплекси. 

Таких в сегменті малого та середнього бізнесу понад 80%. Ми бачимо, що тут активно йде заміна на Українську розробку MASTER:Бухгалтерія. Програмний комплекс ще у 2017 році розробила і постійно оновлює Українська команда, яка має значний досвід, співпрацює по інших продуктах з компаніями, які входять в сотню найбільш успішних компаній України. MASTER добре відповідає потребам малого і середнього бізнесу і з часом витисне 1С. 

Використання 1С та інших — це як ностальгія за минулим. Україна експортує свої IT-послуги, то нелогічно споживати іноземні токсичні російські продукти. Інше питання, що компанії з російським корінням активно роблять собі європейську прописку, ребрендинг і намагаються повернутися на Український ринок. Але я впевнений, що компетентні органи займаються цим питанням і такі спроби будуть зупинені. 

Принаймні Українська IT спільнота є дуже активною, журналісти проводять розслідування і публікують відомості, тож публічний контроль є і під час прийняття рішення з ким працювати, а з ким — ні, власник бізнесу, менеджмент мають доступ до інформації.

Багато уваги проєктам відновлення України. Яке місце в цьому для наших IT–фахівців?

Масштабні руйнування, тож роботи вистачить всім: і нашим, і партнерам. Сьогодні жодного проєкту неможливо виконати, якщо він не має цифрової основи. З весни йдуть обговорення, презентації, напрацьовуються концепти. І я переконаний, що фахівців з побудови цифрової стратегії під ідеї та задачі потрібно залучати з перших кроків, на початковому етапі, а не тоді коли контури проєктів вже затверджені. 

Є побутові елементи автоматизації: побудови житлових будинків з системами контролю постачання води, електроенергії, контролю і підтримки теплового режиму та інші. Ми всі розуміємо, що немає сенсу відновлювати старе, потрібно зводити сучасні, комфортні будинки з інноваційними приладами, які розв'язувати питання економії та екологічності. Таке важливе для світу Sustainability набуде свого втілення в нових кварталах відбудованих Українських міст. В цій частині буде багато роботи та для Українських та європейських компаній.

А є й інший, базовий фронт робіт: створити цифрові платформи для того, щоб відновлення взагалі відбулося. Щоб всі ресурси були використані максимально ефективно і всі рішення забезпечували ефективність функціонування об’єктів. Розрахунок будівельних матеріалів, оцінка завантаження обладнання і формування графіків для підвищення ефективності, моніторинг і управління ресурсами для команд, які перебувають в різних країнах і спільно працюють над проєктом. 

Всі процеси для ефективної та швидкої відбудови потребуватимуть цифрового підґрунтя. Ми багато співпрацюємо з замовниками в промисловому сегменті, в частині виробництв і маємо бачення якими можуть бути ці нові заводи та цехи. Я багато років популяризую в Україні філософію Industry 4.0 та Industry 5.0 і переконаний, що проєкти які мають на меті побудувати все що зруйноване, будуть спиратися на ці підходи та на найсучасніші інноваційні рішення.

Окрема тема — забезпечення прозорості використання ресурсів, спрямованих на відновлення. Це дуже важливо і є обов’язковим для Українського суспільства і для сталих відносин з іноземними партнерами. У березні цього року, буквально за два тижні наша команда спільно з Укрзалізницею запустила автоматизований облік гуманітарної допомоги, паралельно із цим — спільного з Офісом Президента, обласними військовими адміністраціями, Укрзалізниця — автоматизовану систему закупівель, яка фактично створила імпульс, живильну ін’єкцію для запуску економіки, яка завмерла в перші тижні великої війни. Фахівці, підходи все є, з боку замовників — професійні постановники задач, тож і у питаннях відновлення не потрібно буде "придумувати колесо з нуля".

Наш проєкт — система електронних торгів SmartTender (офіційний торговий майданчик ProZorro) сьогодні об’єднує понад 35 тис. державних і комунальних органів влади та підприємств (замовники товарів, робіт та послуг) і близько 250 тис. комерційних компаній (постачальники). Команда весь час напрацьовує рішення (наприклад, для більш оперативного пошуку збіг між запитом і пропозицією впровадили цієї осені алгоритми штучного інтелекту). Тут працюють і великі державні концерни, наприклад, підприємства Укроборонпрому, і маленькі виробництва, які дуже часто мають гарні пропозиції. 

Тож такі рішення — один з варіантів як можуть співпрацювати компанії, знаходити один одного, здійснюючи якийсь з етапів по відбудові. Але для початку мають бути створені розлогі цифрові фундаменти, які дозволять учасникам Українських груп і міжнародним партнерам взаємодіяти: від проєктування до моніторингу використання ресурсів.

Тож задач для всіх вистачить і, сподіваюся, що зважені та сучасні підходи забезпечать всім Українцям безпеку, нову якість життя і діяльності.

Спілкувалася Галина Єрмоленко.