"На ринку стартапів змінилося все!", — Денис Довгополий, керівник напряму "Стартапи", iForum

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Денисе, як змінився  український ринок стартапів за ці непростих 1,5 року, які тренди можна відзначити?

— Змінилося все. По-перше, зросли ризики і зараз інвестори вже по іншому оцінюють бізнес стартапів. Багато з них взагалі пішли з ринку, хоча певна частина потім таки повернулася. Чимало інвесторів зараз орієнтуються виключно на military-напрямок (до речі, про це буде окремий стрім на iForum).

По-друге, ті інвестори, що залишилися, значно зменшили рівень фінансування, і єдиний шлях для них продовжити інвестування – це об’єднуватися в синдикати. Вже зараз 4-5 community організацій намагаються створити такі синдикати, щоб вкладати кошти в перспективні проекти. І хоча частина з них орієнтована на закордонний ринок, а не на український, але частково це буде впливати і на наш внутрішній ринок.

По-третє, частина стартапів тим чи іншим чином опинилася за кордоном і тому тільки умовно вважаються українськими. Однак вони все рівно наражаються  на ризики, оскільки незрозуміло, як виїхали, крім того, коли їхні співробітники не мають в країні дозволу на проживання, а лише довідку про тимчасовий захист, то це не дуже хороше рішення.

Водночас стартапи, які продовжують працювати в Україні, все ж таки отримують фінансування як від українських інвесторів, так і від закордонних. Хоча раніше я вважав, що вони, скоріш за все, залишаться без фінансування.

Американські інвестори фактично зникли з ринку – нема ані "бізнес-янголів", ані «інституціоналів». Але Європа, яка має фінансування з державних джерел, пропонує грантові програми підтримки українського хайтеку, і я сподіваюся що наприкінці цього року це буде мати певний вплив на ринок.  В тому числі грантові програми на розвиток бізнесу надає і Україна.

Загалом отримати фінансування зараз дуже важко, інвестори прискіпливо аналізують стартаперів і якщо є хоча б невеликий сумнів в тому, що гроші не будуть витрачені за призначенням, вони зупиняють будь-яку співпрацю. Ще складніше отримати кошти для first time entrepreneur, адже інвестори скоріш дадуть гроші тим, хто раніше мав хоч якийсь досвід розвитку власної справи. Тому молодим підприємцям краще приєднатися до існуючої потужної команди бізнесменів і за рік чи два отримати певний досвід праці, а вже потім пробувати отримати фінансування для свого проекту.

Те, що замість приватних венчурних інвестицій з’явилися державні гранти, скоріш позитивна новина чи не зовсім?

— Я завжди був проти грантів, оскільки держава зазвичай не вміє правильно працювати з грошима. Але зараз в нас немає інших джерел фінансування, до того ж ці грантові програми тільки запускаються. Сподіваємося, що кінця року будемо мати 3-4 стабільних програми, які реально працюють.

Це дуже хороший сигнал для приватних інвесторів. Якщо почнеться співробітництво приватних та державних програм інвестування, то це буде вигідно для всіх.

Справа в тому, що в грантовому фінансуванню немає таких речей, як "шкура на кону", тобто вони ризикують не своїми грошима. Та коли приватний інвестор бачить, що стартап має грантову підтримку, це означає для нього зниження ризиків. І навпаки, якщо стартап вже має приватні інвестиції, то державні інституції відзначають, що хтось вже ризикнув своїми грошима і це, ймовірно, призведе до хорошого результату.

Загалом наскільки зменшився цей ринок?

— Я не можу сказати, що ринок стиснувся. Бо якщо враховувати інвестиції в military-стартапи і все, що навколо них відбувається, то можна зауважити, що ринок навіть трохи збільшився. Для прикладу, за рік Україна отримала грантів на 20 млн доларів, причому це тільки те, що публічно анонсовано і відомо, але цю суму можна співставити з обсягом, що інвестувався на стадії посівних інвестицій до війни. Тому мені здається, що суми, які заходять в індустрію, не дуже змінилися.

А наскільки велику частку зараз займає military-сегмент?

— Досліджень ніхто не робив, але бачу, що надходять доволі великі гроші як грантові, так і приватні в equity  (капіталізацію). Тобто рух доволі активний. Але я не ризикну зараз називати цифри і думаю, ніхто цього не зробить, бо велика кількість угод знаходиться "під грифом таємно". Наприклад, я співпрацюю з донорами-інвесторами, які не вважають доцільним вкладати гроші в акції підприємства, водночас донатять на випуск дронів, притому це великі гроші, що обраховуються сотнями тисяч доларів.

Таким чином, туди інвестує держава, донори, приватні інвестори, і навіть чимало західних інвесторів зацікавилися і спілкуються з нашими стартапами віддалено. Думаю, що мінімум половина інвестицій в наші стартапи надходять саме в сегмент military. Більшість з цих грошей дають українські підприємці. Адже вони розуміють, що головне зараз – виграти війну, тому інвестують в ті засоби, що здатні вбити максимальну кількість орків. Наприклад, якщо я купую дрони, то розумію, що одне життя орка коштує десь 80 доларів.

Якщо донатити снайперам на патрони (а один патрон коштує близько 500 гривень), то життя орка обходиться лише в 16 доларів, що значно дешевше, але потенціал такої зброї обмежений. І зараз інвестиції в сегмент military вимірюють саме з точки зору, скільки орків вб’є кожний витрачений долар. Або якщо це донати на засоби для знищення бронетехніки, то теж вираховується співвідношення.

Іноземці також дають гроші, але в основному вкладають в гуманітарний напрямок. Для прикладу, зараз великі гроші витрачаються на психологічну підтримку і все, що з цим пов’язано. Я знаю вже біля 10 проектів, які піднімають європейці, і можна говорити про мільйони доларів.

На які ринки зараз орієнтуються українські стартапи? Чи є ті, що все ще фокусуються на внутрішній ринок? Чи переважна більшість зосередилася на західних ринках?

— Зараз майже ніхто не працює на внутрішній ринок. Ще в 2007 році наша індустрія обрала ізраїльську модель, коли розробка виконується локально, але продажі – глобальні, і з тих пір нічого не змінилося, хіба що грошей стало ще менше.

Наскільки українським стартапам допомагає те, що Україна зараз часто потрапляє на перші шпальти газет? Чи полегшила війна вихід для українців на західні ринки?

— С точки зору оцінки ризиків є два фактори, які важливі не тільки для інвесторів, але й для потенційних клієнтів. Якщо ти купуєш десь хмарний сервіс, то маєш бути впевнений, що він працює в режимі 24х7. Але в Україні це гарантувати не так просто, тому що тут йде війна, прилітають ракети, вимикають електрику тощо. Тобто ризики підвищилася. Водночас, завдяки великій увазі до України з боку світу, нам стало простіше вести комунікації з іншими країнами. Знаю, що деякі стартапи це активно використовують і скрізь акцентують, що вони з України, хоча й є ті, що своє українське коріння ховають. Таким чином, охвати у стартапів виросли, але конверсії знизилися.

Які в цілому тенденції на світовому ринку стартапів ти можеш відзначити і як це корелює з українським ринком?

— Зараз в індустрії відбувається криза, але протікає вона вельми цікаво. По-перше, хоча грошей стало трохи менше, та все ще дуже багато – близько 3,5 трлн доларів, які можуть бути інвестовані в горизонті двох тижнів. По-друге, кількість угод значно скоротилася, та й самі оцінки стартапів впали. Зараз для 50-70% стартапів оцінка під час чергового раунду інвестицій менше, ніж на попередньому раунді. І це вже тренд, який напевно продовжиться до наступного літа. Але є сподівання, що через рік інфляція зменшиться і ставки впадуть, водночас інвестиції у високоризикові бізнеси зростуть. Хоча деякі експерти стверджують, що дешевих грошей не буде ще принамні 5 років, тобто криза в індустрії затягується на довгий час.

Це може мати серйозні наслідки, бо якщо під час попередньої кризи в 2008 році хай-тек не був домінуючим напрямком в світі і криза в цій індустрії не мала сильного впливу на глобальну економіку, то зараз, коли світова економіка майже на третину складається з хай-теку, це призведе до суттєвих проблем, в тому числі і в традиційних галузях. 

Які найбільш яскраві доповіді ти можеш відзначити на потоці Стартапи на iForum? На що буде зроблено акцент при формуванні програми виступів?

— Оскільки в Україні зараз відбувається криза, я намагаюся зібрати досвід того, як українські стартапи її долають. По-перше, ми будемо розказувати про стартапи, які, перебуваючи в Україні, залучили інвестиції. По-друге, поділимося історіями успіхів тих бізнесів, що досягли значних результатів: потужний старт, швидке зростання доходів, серйозні партнерства. Ми очікуємо, що ці стартапери розкажуть, яким чином їм вдалося реалізувати такий підхід.

Також будемо розказувати про підтримку українських стартапів, обговоримо, як це буде працювати і який матиме вплив на українську екосистему. Зокрема хочу виділити доповідь "20 мільйонів євро для українських стартапів".

В цьому році ти вперше є координатором напрямку штучного інтелекту (ШІ) на iForum. Чому вирішили зробити окремий потік для ШІ?

— Штучний інтелект сьогодні – це хайп. Водночас є прогнози, що він все навколо змінить. Тому на потоці будемо говорити не про технології створення штучного інтелекту, а про бізнесові, економічні та етичні аспекти його застосування. Деякі експерти очікують, що під кінець року кожен стартап стане ШІ-стартапом, бо якщо бізнес не використовує цю технологію, то програє. З цієї причини ми вирішили винести його в окремий потік і зробити більш загальним. 

Як ти ставишся до відомого листа Ілона Маска, який підписали чимало західних бізнесменів, де він просить на певний час зупинити розвиток ШІ, щоб "врегулювати всі спірні питання"?

— Я не вірю в щирість Ілона Маска, виглядає так, що він просто програв цю технологічну гонку. І хоча Маск є одним з акціонерів OpenAI, та не зміг отримати там контроль і тому зараз розвиває альтернативний проект.  Йому треба якраз півроку, щоб наздогнати технологічних лідерів (принаймні він так вважає). Але це дуже небезпечна річ, тому що навіть якщо Європа та США призупинять свої дослідження (у що я не дуже вірю), то вони програють Китаю, бо Китай точно не буде приєднуватися до таких ініціатив. І це серйозний аргумент для американської влади. Так, вони будуть регулювати цю галузь, але дуже обережно, щоб дати виграти цю гонку Китаю, адже там зараз впроваджують технології ШІ на всіх рівнях.

Чи взагалі реальна загроза, про яку часто писали письменники-фантасти в 2-й половині минулого століття, що ШІ здатний захопити світ?

— Ну така вірогідність надзвичайно мала. Але те, що розробники часто створюють продукт, який вони до кінця не розуміють, як працює, не дуже хороша новина і може привести до кризових явищ.

Втім, тут важко щось прогнозувати, бо все розвивається дуже швидко і я навіть вимушений коригувати свої прогнози кожен місяць. Тому я утримуюсь від оцінок.

ChatGTP, Midjourney та інші аналогічні сервіси зробили справжню революцію в сегменті веб-сервісів на базі ШІ. На твою думку, куди далі будуть розвиватися подібні технології? І як взагалі буде проходити цей процес?

— Багато хто покладає великі сподівання на наступну версію ChatGPT, вважається, що саме вона буде революційною, що може призвести до непрогнозованих наслідків. Але ми поки не дуже розуміємо, в якому світі будемо жити навіть наступної весни. Існує чимало проектів, які теж розвивають свої продукти в цій сфері і ми не знаємо, чим це закінчиться. А є ще й Китай і важко сказати, що він зробить до кінця року. Тому наступні прогнози я буду робити, коли отримую доступ до ChatGPT наступної версії.

З твоєї точки зору, як змінилася аудиторія iForum за ці роки? Які настрої ти відчуваєш, коли спілкуєшся з підприємцями, розробниками та винахідниками?

— Поділюся дуже цікавим спостереженням: якщо раніше люди мріяли тільки про гроші, то зараз починають розуміти, що є інші цінності, і серед них – щоб в Україні все було добре. Це дуже потужний стрім. Крім того, збільшилося число людей, що хочуть зробити світ іншим. А ті підприємці, які хотіли заробити просто багато грошей і жити в своє задоволення, тепер усвідомили, що то не дуже можливо.

Розмовляв Олег Пилипенко