Оптичне майбутнє зв’язку: інтернет-провайдери переходять на стандарти нової епохи

Ковід та війна показали переваги GPON

Згідно з даними FTTH Council Europe, одним з найголовніших чинників росту кількості абонентів FTTH/B в країнах Європи стала пандемія ковіду.

Велика кількість людей була змушена працювати та відпочивати вдома і їм знадобився більш потужний інтернет. Також серед чинників згадується сільське населення, яке, як і в Україні, не має інших варіантів отримати швидкий та надійний інтернет іншими засобами.

Так, серед країн ЄС-39 Україна станом на вересень 2023 року забезпечує можливість підключення 72,1% домогосподарств, що більше за середній рівень ЄС-39 (69,9%) та ЄС разом з Великою Британією (64,5%).

Також за даними FTTH Councіl Europe українські провайдери вже забезпечили понад 9 млн хоумпасів.

Але окрім ковіду український ринок отримав ще один потужний поштовх, якого не бажав ніхто – велика війна.

Блекаути, що були спричинені обстрілами української енергетики, показали GPON з найкращої сторони. Відсутність потреби живлення проміжних вузлів забезпечує зв'язок в будь-який час. Абоненту лише потрібно під'єднати домашній роутер та ONU (оптичний модем) до павербанка, а постачальнику зв'язку – забезпечити живлення свого обладнання в головному вузлі.

Провайдери прикладають максимум зусиль, щоб збільшити час роботи мережі без енергопостачання.

"Досвід минулого року показав, що ми можемо тримати зв’язок на мережі GPON щонайменше 72 години, і ми готові забезпечувати стабільну роботу сервісів і далі", — розповіли у "Vodafone Україна".

В Укртелеком уточнюють, що сьогодні енергонезалежні сервіси доступні для 70% абонентської бази провайдера по всій країні: "Ми надаємо енергонезалежність до 96 годин, а це означає, що 4 доби клієнти можуть бути з інтернетом, якщо будуть підживлювати свій модем та роутер від павербанка".

Проміжні оптичні технології – з розміщенням акумуляторів у під'їздах будинків – характеризуються значно меншою енерговитривалістю, їх складніше обслуговувати, та стабільність таких мереж гірша за пасивні оптичні (GPON).

Як запевняє Сергій Кіндрась, перші блекаути суттєво посилили тренд на підключення інтернету за технологією GPON, яка вже стала найпопулярнішою та наймасовішою послугою в Укртелеком. І не тільки в Укртелеком, адже у 2024 році кількість клієнтів GPON в Україні вперше перевершить кількість клієнтів за технологією FTTB, яка є другою технологією за популярністю.

Хто і де впроваджує GPON в Україні

З огляду на передісторію розвитку інтернет-провайдерів в Україні склалася специфічна картина. На відміну від, наприклад, Німеччини, у нас на цьому ринку оперують безліч малих та середніх компаній. А ось при переході з міді на оптику, важливішу роль стали відігравати компанії національного масштабу.

Згідно з даними НКЕК за 2023 рік стало зменшується частка користувачів за технологією FTTx, тобто оптика до певної точки, а далі – Ethernet, де здебільшого оперують локальні провайдери, та зростає доля xPON.

Галузеві експерти визначають трьох лідерів ринку, що забезпечують оптичний доступ в Україні. Це Укртелеком, Київстар, Vodafone Україна, що поглинула компанії Фрінет та Vega. Групу лідерів наздоганяють об'єднана Datagroup-Volia та Ланет.

На цей час Укртелеком проклав вже понад 80 тисяч кілометрів оптики та до кінця 2024 року планує побудувати ще понад 8 тисяч кілометрів оптичних ліній зв'язку. Зважаючи на актуальність та доцільність, в компанії заявили, що більшість запланованих інвестицій будуть спрямовані на модернізацію мідної інфраструктури на сучасну оптичну.

За ним йдуть Київстар, який побудував 50 тис. км, Datagroup-Volia – з 35 тис. кілометрів оптики, Vodafone Україна, що розгорнула мережу у понад 19 тис. км оптичних ліній, і Ланет – з приблизно 9,2 тис. км.

Співрозмовники з компаній підкреслили, що якихось конкретних регіонів, яким вони приділяють найбільше уваги, немає. Мережі будуються скрізь. Звичайно, вони змагаються за найцікавіші з точки зору співвідношення капітальних вкладень до виторгу, але сміливо йдуть у регіони, адже GPON це дозволяє.

"Комерційний потенціал для розширення мережі зараз ширше в центральних та західних областях, які стали прихистками для внутрішніх мігрантів, але це аж ніяк не зменшує наш фокус на підтримку й навіть підсилення бізнесу і в регіонах, які наближені до лінії активного зіткнення", — зазначили у Київстарі.

Великі проти малих

На ринку фіксованого доступу до інтернету в Україні існує конфлікт між великими та дрібними операторами, зазначає Міністерство цифрової трансформації у "Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України – 2030". Урядовці вважають, що це проявляється у взаємному демпінгу цін.

"Дрібні оператори не піднімають ціни, тому що великі оператори використовують крос-субсидування та надають низку послуг майже безкоштовно або значно нижче собівартості. Останні пояснюють це тим, що інакше не зможуть конкурувати з цінами дрібних операторів, які мають спрощене оподаткування та можуть встановлювати нижчі ціни", – йдеться у документі.

У міністерстві вважають це природним наслідком конкуренції, яку має підтримувати держава. Водночас урядовці погоджуються, що це призводить до низького ARPU і стримує розвиток ринку, бо операторам не вистачає грошей для впровадження нових технологій.

У НКЕК розповіли, що тема роботи провайдерів за спрощеною системою оподаткування була актуалізована Податковою, Мінфіном і Інтернет Асоціацією України. Комісія стала на сторону малих підприємств.

Хоча питання, чи є всі майже дві з половиною тисячі ФОПів на ринку фіксованого доступу незалежними представниками малого бізнесу, залишається вже майже риторичним.

Як пояснив фінансовий аналітик ГО "Об`єднана Україна" Олексій Кущ: "Багато гравців в Україні вдаються до токсичних бізнес-практик. В понад 90% випадків йдеться про розбиття бізнесів на різних фізичних осіб-підприємців (ФОП), що платять податки за зниженими ставками, маскуючи таким чином дійсно великий бізнес, який може налічувати десятки, а в деяких випадках і сотні тисяч абонентів під МСБ. Такі компанії створюють низку юридичних осіб для надання послуг в межах міста, спального району, групи будинків або навіть окремого дому".

Представники великого бізнесу пояснюють, чому незадоволені таким станом речей.

"Зважаючи на те, що в тарифі Укртелеком для кінцевого споживача 30% займають податки, а у ФОПів – на порядок менше, а за даними НКЕК, з 8,1 млн абонентів 35% є користувачами послуг саме ФОПів, наш конкурент – не малі провайдери, а нерівні умови ведення бізнесу", – каже Сергій Кіндрась.

Сергій також підкреслює, що малі провайдери хоч і мають змогу зекономити десь на витратах, але знаходяться в зоні ризику, бо ринок праці знаходиться під сильним тиском. І вже є непоодинокі випадки, коли у малих провайдерів не вистачає робочих рук для ремонту та обслуговування власних мереж.

Тож відсутність коштів на оновлення матеріальної бази, дефіцит кадрів та висока конкуренція будуть безальтернативно підштовхувати ринок до консолідації.

Чи з'явиться GPON до 2030 року у кожній оселі

Стратегічною метою Мінцифри є забезпечення 75% населення і 99% об’єктів соціальної інфраструктури доступним фіксованим гігабітним інтернетом, розповів виданню Delo.ua Юрій Мацик, директор директорату розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету Мінцифри.

Лідери ринку системно модернізують старі мережі. Якщо подивитись динаміку на статистику НКЕК, то вже у цьому році користувачів GPON має стати більше, ніж тих, хто використовує старі технології. Це відбуватиметься не тому, що таке бажання є у чиновників. Нова технологія дешевша в експлуатації та швидша у масштабуванні. Опитані виданням провайдери кажуть, що поступово вони будуть переводити на GPON наявних абонентів.

"Кожне підняття цін на електроенергію для юридичних осіб – це потужний удар по рентабельності FTTВ-технології, бо кожен комутатор, кожен вузол потребує електрики", — каже Сергій Кіндрась, директор з розвитку Укртелеком.

З огляду на те, що українська енергогенерація продовжує потерпати від атак агресора, подальше зростання цін і для бізнесу, і для населення майже неминуче.

І переваги технології GPON і її важливість для національної економіки та приватних споживачів очевидна, як для регуляторів, так і основних операторів на ринку зв’язку.