Україна на порозі ери штучного інтелекту: яким буде регулювання

Україна також активно формує підходи до впорядкування цієї інноваційної галузі. У цій колонці я розкажу, чого очікувати бізнесу та громадянам від державного регулювання ШІ.

Вибір стратегії

Восени 2023 року в Україні була прийнята Дорожня карта державного регулювання сфери штучного інтелекту. У її основу лягла концепція так званого Bottom-Up підходу, що передбачає поетапний рух від м'яких інструментів до юридично обов'язкового законодавства. 

Це рішення стало результатом масштабних консультацій з представниками бізнесу, громадянського суспільства, науковцями та фахівцями. Такий підхід дозволяє забезпечити баланс інтересів різних зацікавлених сторін на шляху до створення ефективної екосистеми штучного інтелекту.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Таким чином, Bottom-Up підхід справді здатен створити сприятливі умови для подальшого зростання ШІ-індустрії в Україні при одночасному поступовому впровадженні належних механізмів регулювання та контролю потенційних ризиків.

Перші кроки: підготовка рекомендацій та кодексів

2024 рік стане часом підготовчої роботи перед безпосереднім впровадженням законодавчого регулювання. Ключова увага буде приділена підготовці загальних та секторальних рекомендацій із відповідального використання штучного інтелекту.

Перші документи вже напрацьовані – йдеться про рекомендації щодо застосування ШІ у медіа, дотримання прав людини та захисту персональних даних. Наступним кроком стане публікація Білої книги з визначенням стратегії розвитку цієї технології в Україні. Біла книга – аналітичний документ, в якому більш детально буде визначена стратегія розвитку штучного інтелекту та впровадження дорожньої карти з регулювання штучного інтелекту в Україні.

Важливим елементом стратегії є підтримка і розвиток культури співрегулювання та саморегулювання у сфері ШІ. Це включає в себе розробку кодексів добровільної поведінки для бізнесу, що дозволить компаніям демонструвати впровадження передових стандартів безпеки та етики використання ШІ. Такий підхід сприяє виробленню довіри між громадянами та розробниками ШІ, одночасно забезпечуючи гнучкість для інновацій.

Культура саморегулювання є світовим досвідом, яким може скористатися Україна,  впроваджуючи ефективне саморегулювання як важливий елемент майбутньої екосистеми штучного інтелекту. Приклади саморегулювання вже існують в Україні в медіа сфері, адвокатурі, туризмі. Передбачається, що бізнес братиме на себе відповідальність за дотримання добровільних кодексів поведінки у цій сфері, рекомендацій, керуючись насамперед репутаційними міркуваннями.

Таким чином, рекомендації та кодекси добровільної поведінки відіграватимуть роль орієнтира кращих практик відповідального впровадження інновацій до набуття чинності обов’язкового законодавства в цій сфері. Вони допоможуть всім учасникам галузі штучного інтелекту напрацювати потрібний досвід, сформувати належні практики та бути готовими до майбутнього законодавства.

Тестування та пілоти

Крім підготовки "soft" регуляторних інструментів (рекомендацій і кодексів), в Україні працюватимуть над створенням середовища для тестування та апробації нових ШІ-рішень. Зокрема, планується відкриття регуляторного сендбоксу для стартапів та інноваційних компаній. 

Також Україна долучиться до пілотного проекту HUDERIA з імплементації методики оцінки ризиків систем штучного інтелекту. Таке тестове впровадження дозволить напрацювати механізми управління загрозами до моменту появи обов'язкового регулювання.

Таким чином, у 2024 році буде закладено надійний фундамент для майбутньої ефективної екосистеми штучного інтелекту в Україні. Створення належних механізмів тестування та контролю ризиків разом із формуванням культури етичної та відповідальної поведінки учасників ринку дозволить підготуватися до переходу на новий етап – законодавчого регулювання галузі.

Майбутнє законодавство: крок за ЄС

Хоча впровадження законів щодо штучного інтелекту в Україні ще попереду, вже зараз відомо, що держава рухатиметься в сторону євроінтеграції, а значить імплементування європейського AI Act. Після того, як цей важливий регуляторний акт буде ухвалений Європейським Союзом, в Україні розпочнеться процес його поступової імплементації.

За планами, протягом 2024 року в Україні має бути підготовлений перший проєкт закону на основі редакції AI Act, яка буде прийнята. Його розробка відбуватиметься за участі представників бізнесу, експертів та громадських організацій для врахування інтересів усіх зацікавлених сторін.

Після прийняття цей законодавчий акт не набере чинності відразу в повному обсязі. Натомість, починаючи з 2026 року, передбачається поступове введення в дію різних його компонентів та вимог. Такий підхід дозволить учасникам ринку адаптуватися до нових регуляторних вимог без різких змін правил гри. Поступовість стане запорукою плавного переходу до епохи штучного інтелекту, надаючи бізнесу час для підготовки, а державі – можливість відстежувати практичну імплементацію норм.

Важливим аспектом імплементації AI Act в Україні стане те, що українські ІТ-компанії автоматично будуть комплаєнс з відповідним регуляторним полем Європейського Союзу, що суттєво спростить для них питання виходу на європейський ринок.

Отже, європейська інтеграція є невід'ємною складовою формування належного законодавчого підґрунтя для ефективної екосистеми штучного інтелекту в Україні. Крок за кроком, Україна імплементуватиме провідні світові підходи до регулювання цієї сфери, забезпечуючи баланс між безпекою, розвитком інновацій та економічними інтересами вітчизняного ІТ-сектору.

AI у військових технологіях

Водночас, регулювання не торкнеться військового застосування штучного інтелекту з міркувань національної безпеки та оборони. Виняток збережений не лише в українському підході, а й в законодавстві інших країн, як-от ЄС.

Специфіка таких інноваційних рішень передбачає максимальну конфіденційність та закритість детальної інформації про їхню архітектуру та принципи дії. Розголошення таких даних може становити загрозу безпеці країни, тому на законодавчому рівні сфера військового ШІ буде виведена з-під дії майбутнього регулювання.

Такий підхід дозволяє забезпечити баланс між захистом національних інтересів та побудовою прозорого середовища для розвитку і впровадження технологій штучного інтелекту в усіх інших цивільних сферах. Чітка лінія між військовим та іншими напрямами застосування ШІ допоможе уникнути зайвої плутанини та шкідливих обмежень для інноваційного бізнесу.

Збалансованість та поступовість

Збалансованість та поступовість є ключовими словами для розуміння стратегії регулювання штучного інтелекту, яку обрала Україна. Вона дозволить ефективно збалансувати збереження стимулів для інноваційного розвитку галузі ШІ та мінімізацію потенційних ризиків і загроз. На початковому етапі запровадження рекомендацій, кодексів поведінки та пілотних проєктів створить сприятливе середовище для розбудови культури етичного використання штучного інтелекту, адаптації бізнесу до майбутніх вимог та тестування рішень. Держава зможе відпрацювати механізми управління ризиками, залучаючи кращі світові практики. Ключову роль відіграє широке залучення всіх зацікавлених сторін для пошуку балансу інтересів та формування належного нормативного поля, яке гарантуватиме безпечний технологічний прогрес без обмеження інновацій. Такий комплексний підхід підвищує шанси на успіх у розбудові ефективної національної екосистеми штучного інтелекту.