- Категорія
- ІТ та Телеком
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
"Українські клієнти – дуже просунуті і швидко розвиваються. Ми вчимося один у одного", – Маріс Сперга та Едгарс Гранданс, Теt
Delo.ua поговорило з представниками латвійської компанії Теt під час зустрічі в Києві з директором з розвитку бізнесу ЦОД Tet Марісом Спергою та комерційним директором компанії Tet, членом правління Едгарсом Грандансом — про штучний інтелект, кібербезпеку, дата-центри та плани компанії на 2025 рік.
Латвійська компанія Tet у ТОП-5 в Україні за часткою ринку хмарних послуг для бізнесу. Українське представництво активно з 2012 року, і всі ці роки компанія надає послуги для українських клієнтів: розробка та інтеграція хмарних сервісів, послуги датацентрів, гібридні, приватні та публічні хмари, власна хмарна платформа, а також кібербезпека та весь пов'язаний комплекс, включаючи імплементацію вимог до IS2.
На вашу думку, як останніми роками змінився український бізнес?
Маріс: Коли почалася повномасштабна війна, судячи з наших клієнтів, це був важкий час для них. У перші дні люди хотіли зрозуміти, що взагалі відбувається, і тоді вже нам почали надходити запити на порятунок та перенесення ІТ-інфраструктури за межі України. Перші півроку були важкими – треба було мігрувати інфраструктуру, але водночас була надія, що все швидко вирішиться. У 2022 році з лютого до липня Tet забезпечував IT-ресурси більш ніж 70 українським компаніям, які переносили свої дані до Європи. Це були як резервні копії, disaster recovery site (DRS) та приватні хмари (private cloud).
То була дуже важка робота. По-перше, канали зв'язку. На той момент пропускну здатність було обмежено. Однак через два роки стало очевидним: бізнес повинен не просто виживати, а розвиватися та адаптуватися. Ми зауважили, що українські компанії почали виходити за межі країни. Великі бізнеси, із якими ми працюємо, почали оновлювати ресурси.
Особливо помітний інтерес до співпраці з Польщею, країнами Балтії та Центральної Європи. Багато замовників висловлюють бажання працювати в Європі та створювати там інфраструктуру. Перший крок – забезпечення безпеки та організація резервних майданчиків. Наступний – запуск проектів у ЄС. Ми знаємо кілька великих замовників, які успішно розширюють свою присутність у Євросоюзі. Звичайно, через конфіденційність ми не розголошуємо імена клієнтів, але тенденція очевидна. Два роки очікування змінилися на активний розвиток. Вже до кінця 2023 відчувалося пожвавлення ринку. Зараз ми бачимо, що наша компанія затребувана як щодо безпеки, так і для побудови європейської інфраструктури.
Як нинішня геополітична ситуація впливає на ваш бізнес, співпрацю з українськими компаніями та персонал? Які фінансові наслідки?
Едгарс: Я б сказав, що йдеться не так про геополітику, як про реальні обставини в Україні. 2022 року нас попереджали про кризу, але ніхто не міг передбачити її масштаб. То був рік виживання. Наші доходи значно скоротилися, але ми ухвалили усвідомлене рішення зберегти клієнтів, навіть якщо це означало тимчасові фінансові втрати.
2023 став періодом очікування. Нам було важко налагодити контакт із клієнтами, оскільки багато хто з них пішов на військову службу. Це ускладнювало нормальний робочий процес. Проте вже 2024 року ми спостерігаємо зростання та розвиток.
Чи можна сказати, що ви повернулися до довоєнних показників?
Маріс: Наші показники покращали. У 2022 році ми значно просіли, надаючи клієнтам знижки та реструктуризацію платежів. Але вже до 2023-2024 років ми вийшли на траєкторію впевненого зростання. Нині динаміка позитивна.
Едгарс: Наш бізнес продовжує стабільно розвиватись. Незважаючи на складні обставини, довіра клієнтів до нас зростає. Вони знають, що можуть покластися на нас. Якщо 2022-й та 2023-й були роками кризи, то 2024-й та 2025-й — це час активного розвитку.
Як змінилася популярність хмарних сервісів серед українського бізнесу? Як зараз розвивається ринок дата-центрів у Балтійському регіоні? Які чинники впливають на попит на послуги хмар?
Маріс: Якщо говорити про хмарні рішення, то у 2016-2018 роках цей сегмент зростав приблизно на 35% на рік. Це був час активного розвитку. Однак із початком пандемії точні дані перестали публікуватися.
В останні роки ми спостерігаємо, що не лише наша компанія, а й найбільші гіперскейлери допомагали українським бізнесам із міграцією інфраструктури. Багато компаній переходили в хмару, часто безплатно або на пільгових умовах. Україна зробила величезний стрибок у використанні хмарних технологій, випередивши багато європейських країн. Але це був не запланований розвиток, а вимушений процес заради виживання.
Наразі хмарні сервіси стали ключовим елементом бізнесу. Наприклад, нещодавно ми обговорювали із замовниками ситуацію у сфері Fintech. За нашими оцінками, на наземну інфраструктуру серверів у ЦОДах зараз припадає близько 30% споживання, тоді як хмарні рішення займають уже 70%. Очевидно, що Україна зробила гігантський крок у бік хмарних технологій, і ця тенденція лише посилюватиметься, оскільки наш український клієнт дуже просунутий та швидко розвивається.
Я прихильник розвитку гібридних хмар, тому що вважаю, що інфраструктура частково перебуватиме у хмарі, а частково залишатиметься локально, особливо для високопродуктивних систем, фабрик та заводів, яким важливо бути ближчими до обладнання.
Наразі гібридні хмари стали стандартом. За прогнозами Gartner, у 2024-2025 роках до 90% інфраструктури буде гібридною. Співвідношення локальних та хмарних ресурсів (30/70 чи 70/30) залежить від конкретного замовника. Наприклад, ритейл використовує хмарні потужності під час пікових навантажень на Black Friday, а потім знижує використання ресурсів, що робить хмару гнучким та економічним рішенням. Така модель затребувана в Україні та за її межами.
Ми активно розвиваємо хмарні рішення не лише у Латвії, а й у Німеччині. За останні два роки наша компанія значно зросла, тому що криза або змушує стагнувати або дає поштовх до розвитку. Ми обрали друге. У 2024 році ми запустили хмарну платформу на базі другого ЦОДу у Франкфурті і вийшли на ринок із цим рішенням. Це виявилося стратегічно вірним – наші потужності там швидко набрали популярності.
Деякі замовники віддають перевагу розміщенню за межами Латвії, побоюючись ризиків. У 2023 році були спекуляції, що країни Балтії та Польща – небезпечні, тому тим клієнтам, хто хотів свою інфраструктуру розмістити у Центральній Європі, як альтернативу ми запропонували Франкфурт (Німеччина), де тепер маємо два центри обробки даних. Ми вибрали Equinix, найбільшого оператора дата-центрів, який опрацьовує 20% європейського інтернет-трафіку. Це забезпечило відмінну мережеву пов'язаність та мінімальні затримки.
Чому Франкфурт?
Едгарс: ЦОДи – це не тільки шафи та сервери. Важливо, щоб були доступні хороша мережева зв'язаність та “голови та руки” експертів. Крім того, дуже важливо, щоб була можливість зберігати великий обсяг даних. Це означає, що ЦОД повинні бути доступні високопотужні стійки.
Маріс: З погляду безпеки Латвія залишається важливим майданчиком, але треба враховувати потенційні ризики. Ми прагнемо створити стійку інфраструктуру, резервні майданчики та системи аварійного відновлення, які є критично важливими для українського бізнесу. Географічно Франкфурт — відмінне місце завдяки високій транспортній та мережній зв'язаності.
Щоб забезпечити безперебійну роботу для великих корпорацій, ми розмістили два ЦОДи на відстані 150 км один від одного. Це важливо для стійкості до відмови, оскільки дозволяє уникнути критичних затримок передачі даних.
Припустимо, трапилося НП і один із ЦОДів виходить з ладу. Як забезпечується безпека даних?
Маріс: Ось чому ми вибрали Франкфурт. Наші резервні копії розподілені між Латвією та Франкфуртом. Українські компанії розміщують свої системи та дані у різних країнах, щоб забезпечити надійність роботи.
Чи можна назвати вашу компанію цифровим інфраструктурним хребтом Латвії?
Едгарс: Так, у якомусь сенсі ми справді виконуємо таку роль. Наша компанія існує понад 20 років, раніше ми називалися Lattelecom. Ми будували оптоволоконну інфраструктуру, працювали з мобільними операторами, держструктурами, великими виробниками та торговельними мережами. Зараз 95% зі 100 найбільших компаній Латвії – наші клієнти.
Наші послуги охоплюють інтернет, телебачення, IP-рішення та кібербезпека. Ми захищаємо парламент, уряд, поліцію та інші важливі структури. 20 років тому ми створили окремий підрозділ із будівництва інфраструктури, і сьогодні це одна з найбільших компаній у своїй сфері. Ми будуємо як ІТ-інфраструктуру, так і системи фізичної безпеки. Зокрема, ми брали участь у будівництві кордону з Росією та Білоруссю.
Чи співпрацюєте ви з державним сектором України?
Маріс: Наразі ні, 100% наших клієнтів в Україні — приватні компанії. Проте ми розглядаємо можливість участі у тендерах.
Які галузі в Україні найбільше зацікавлені у хмарних рішеннях та дата-центрах? Також цікаво, з боку якої галузі є найбільшим попитом на послуги компанії?
Едгарс: Тут важлива не так галузь, як зрілість бізнесу та критичність інфраструктури. Серед наших клієнтів є рітейлери, агрохолдинги, заводи, логістичні компанії.
Маріс: Ми працюємо з більш ніж 100 корпоративними замовниками, і ключовим фактором є обсяг даних та їх значущість для бізнесу. Наприклад, якщо веб-сайт може простояти день без втрат, резервне копіювання для нього не є критичним. Але якщо йдеться про банки, FinTech або платіжні системи, збої неприпустимі, і надійна інфраструктура стає пріоритетом.
Якщо бізнес залежить від даних, їх необхідно захищати, але захист не повинен коштувати дорожче за самі дані. Наприклад, гібридні рішення дозволяють розподіляти навантаження: стабільні процеси залишаються на локальній інфраструктурі, а тимчасові проекти, акції, програми лояльності можуть використовувати хмари. Це дозволяє гнучко масштабувати ресурси.
Tet підтримує Чернігівську область, і сервери, які вже не задовольняють вимогам бізнесу, після закінчення терміну дії клієнтського договору, безоплатно передаються та доставляються до державних адміністрацій та навчальних закладів Чернігова, де їх потужності ще вистачає для інших завдань.
Як ви оцінюєте розвиток штучного інтелекту та його застосування у вашому бізнесі?
Маріс: Я можу розповісти про інфраструктурні аспекти. В останні місяці ми активно співпрацюємо з NVIDIA, в рамках якого досліджуємо як інтегрувати штучний інтелект у нашу хмару Tet Cloud як послугу. Наразі йде закупівля обладнання, включаючи потужні сервери з GPU (графічними картами) серії H200. Один такий сервер із вісьмома картами коштує близько 250 тисяч євро.
Це серйозна інвестиція, оскільки інфраструктура ШІ потребує колосальних ресурсів. Звичайна серверна стійка споживає 7 кВт на 40 серверів, а лише один сервер для ШІ – 10 кВт. Для охолодження потрібні передові технології, такі як охолодження рідини, а також більше електроенергії на 30, 40 і більше кВт. Наприклад, останні рішення від NVIDIA вимагають стійки на 160 квт. Це величезне навантаження, яке необхідно враховувати під час проектування дата-центрів.
Як ШІ може допомогти бізнесу?
Едгарс: Основний виклик – монетизація технологій. У нашому випадку ми використовуємо ШІ для автоматизації роботи контакт-центрів. Він аналізує вхідні запити, допомагає операторам знаходити відповіді та обробляє електронні листи. Це прискорює обслуговування та знижує навантаження на співробітників, але ще не на рівні, який може бути.
Коли система навчиться ефективно допомагати нашим фахівцям, ми адаптуємо її клієнтам. Адже ШІ — це не наукова фантастика, а алгоритм, який стандартизує та масштабує процеси. Якщо клієнтський бізнес вимагає подібних рішень, вони готові інвестувати, оскільки це стає процесом, що самопідтримується.
Маріс: Для Fintech та інших компаній процес створення моделі може тривати 6-9 місяців та вимагати команди до 70 осіб. Це серйозні вкладення у R&D. Під час навчання моделі потрібні потужні графічні процесори, а після навчання її можна переносити менш продуктивне устаткування. Ми обговорювали цей процес з NVIDIA та працюємо над ефективною логістикою ШІ-інфраструктури.
Як ви вирішуєте питання кібербезпеки? Як часто атакують інфраструктуру компанії?
Маріс: Це дуже важлива тема. У 2024 році ми зафіксували понад 1372 DDoS-атак потужністю понад 1 Гбіт, що еквівалентно чотирьом атакам на день. Найпотужніша їх досягала 180 Гбіт. Якщо раніше атаки тривали 1-5 годин, то тепер можуть тривати 5-7 днів. Це підтверджує, що кібервійна йде паралельно із фізичним конфліктом.
Коли Парламент Латвії (Saeima) оголосив Росію державою-терористом, за один день на нас обрушилося в десятки разів більше атак, ніж зазвичай. Це дійсність. Чи можна їх передбачити? Так. Цілком захиститися? Ні. Навіть Microsoft і Пентагон зазнавали зламів.
Важливо підтримувати кібергігієну, регулярно проводити тести на вразливості та навчати персонал, оскільки 80% витоків відбуваються через людський фактор. Хтось випадково відкриває лист фішингу або використовує слабкі паролі, створюючи дірку в системі. Атака може залишатися непоміченою до року, доки зловмисники вивчають інфраструктуру. Щоб запобігти цьому, ми проводимо регулярні тести та перевіряємо співробітників. Наприклад, розсилаємо підроблені фішингові листи: якщо хтось упіймався, його відправляють на додаткове навчання.
Таким чином, безпека — це не разова міра, а постійний процес, що включає технологічні рішення та роботу з персоналом.
Ви навчаєте співробітників регулярно?
Маріс: Так, навчання проводиться постійно – раз на квартал, а також кожного нового співробітника. Це допомагає знизити ймовірність кіберінцидентів на 80%. Основне правило — не кликати за підозрілими посиланнями. Якщо хтось порушує це правило, проводиться додатковий розгляд та навчання.
Крім того, важливо мати резервні копії. Як кажуть: "Один снаряд двічі в ту саму воронку не потрапляє". Але якщо немає бекапу або він зберігається на одному диску з оригінальними даними, ризик втрати зростає. Хороша практика – зберігати копії на кількох незалежних серверах. Саме тому у нас дві локації – Рига та Франкфурт.
Едгарс: Можна провести аналогію із захистом будинку. Щоб захистити будинок, можна встановити сигналізацію, відеоспостереження, завести собаку. Але найважливіше – страховка. Тому що, якщо зловмисник вирішить проникнути, він зробить це. Те саме з даними: резервні копії та дата-центри — це страховка від втрат.
Чи можна підрахувати фінансові втрати бізнесу при збоях у роботі через кібератаки?
Маріс: Залежить від бізнесу. Наприклад, для ритейлу під час розпродажу простий на годину може коштувати 70 тисяч євро. У компаній, що продають телефони, втрати легко розраховуються за середніми продажами за аналогічний день. Але якщо збій торкнеться білінг-системи, компанія може не зрозуміти, кому виставлені рахунки і хто сплатив. Це спричинить хаос і додаткові витрати на клієнтську підтримку.
Чим складніша система і чим більше вона залежить від даних, тим вищі ризики. Наприклад, автосервіс, який публікує лише контактний номер, не дуже постраждає. Але якщо через систему записуються клієнти, збій викличе невдоволення. А якщо сервіс займається замовленням запчастин, втрата даних може призвести до серйозних фінансових збитків.
Як визначити, звідки йде кібератака?
Маріс: Технічно можна відстежити джерело DDoS-атак, але мало що дає. Атаки можуть замовлятися анонімно через біткоїни в Даркнеті, а виконуватимуть їх виконавці з різних країн, не знаючи замовника.
Нещодавно Tet оголосила про будівництво нового дата-центру, який буде максимально енергоефективним та "зеленим". Які технології зроблять його таким? Як компанія балансує між екологічністю та продуктивністю ЦОД?
Едгарс: Будівництво енергоефективного дата-центру вартістю 30-35 млн євро – це унікальний та довгостроковий проект на 20 років, який має бути кліматично нейтральним. У Євросоюзі з 2030 року буде запроваджено обмеження на викиди CO2, тому нам потрібно заздалегідь враховувати цей фактор.
Ми плануємо використовувати тепло від охолодження серверів для опалення житлових будинків. Для цього дата-центр буде розташований поряд із міською тепломережею, щоб мінімізувати втрати під час транспортування тепла. Крім того, буде використано електроенергію з відновлюваних джерел, включаючи гідро-, сонячну та вітрову енергетику.
Економічно чи вигідний перехід на "зелену" енергетику?
Едгарс: Перехід на "зелені" технології майже завжди дорожчий за стандартні рішення. Але якщо компанія може продавати продукт дорожче за рахунок екологічності, це виправдано. Для високотехнологічних компаній такий перехід є вигідним, але для енергоємних виробництв, наприклад, металургії, економічна доцільність спірна.
Які нові загрози ви бачите у кіберпросторі Балтії та Європи загалом найближчим часом?
Маріс: Ситуація принципово не зміниться. Ми живемо в умовах постійних атак і це не припиниться. Проте атаки стають витонченішими, тому важливо не лише захищатися, а й вчитися реагувати на нові загрози.
Які плани компанії на 2025 рік?
Едгарс: Ми співпрацюємо з ЄС у сфері квантової криптографії. Вже підключили до захищеної мережі кілька медичних установ та банків. Найближчими роками ми плануємо повністю перебудувати мережу, щоб вся передача даних шифрувалася з використанням квантових технологій. Це дозволить захистити критично важливу інфраструктуру від майбутніх загроз.