В "Українського дунайського пароплавства" з’явиться наглядова рада

Про це повідомив генеральний директор компанії Дмитро Москаленко.

Він зазначив, що наказ щодо її формування отримали від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

"Система корпоративного управління запроваджується не лише в ПрАТ "УДП". Цей процес відбувається на більшості державних підприємств", - додав Москаленко.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Задачею корпоратизації є збільшення ефективності та незалежності управління, а також посилення можливостей для залучення інвестицій.

"Для міжнародних інвесторів важливо розуміти, що ситуацію на українському підприємстві контролює не міністерський чиновник, а команда незалежних фахівців з бездоганною репутацією та достатнім досвідом", - наголосив гендиректор "УДП".

Двох членів наглядової ради "УДП", як представників держави, призначить міністерство. Ще трьох буде відібрано за результатами відкритого конкурсу із залученням професійного консультанта.

У членів наглядової ради мають бути різні компетенції (експертиза в транспортній галузі, правовій сфері, тощо).

"Важливо, щоб вони не лише здійснювали незалежний контроль та моніторинг, але й на основі власного досвіду та контактів, сприяли розвитку компанії та залученню інвестицій", - розповів Москаленко.

За законом наглядові ради на держпідприємствах не втручаються в оперативну діяльність. Вони затверджують фінансовий та інвестиційний план, контролюють реалізацію стратегії розвитку, оприлюднення достовірної інформації про діяльність акціонерного товариства, розглядають звіт генерального директора.

Нагадаємо, 5 березня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про реформу корпоративного управління держпідприємств, який був вимогою від МВФ. 22 лютого він був прийнятий парламентом.

Що передбачає закон про вдосконалення корпоративного управління держпідприємств

Закон передбачає, що уряд розробить Політику державної власності - стратегічний документ, який визначає, з якою метою держава володіє підприємствами, які компанії є стратегічними і їх важливо залишити у держвласності, а які – передати на приватизацію.

Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлюватиме вимоги через листи-очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності.

Як виконати ці показники, вирішуватимуть наглядові ради. Крім того, наглядові ради зможуть призначати та звільняти керівників компанії. З'явиться система внутрішнього контролю – замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти: комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.

Уряд натомість має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород. Також закон передбачає чіткий перелік підстав та процедуру звільнення членів наглядових рад.

За даними Міністерства економіки, станом на квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебували 3107 держпідприємств, з яких тільки 859 працювали, 433 – давали прибуток. Кожне третє визнавалося збитковим або було збитковим і було потенційним джерелом фіскальних ризиків.