"З початку війни промисловий сектор втратив уже понад 300 тисяч свиней", - Оксана Юрченко, АСУ

У яких регіонах найбільше свиноферм? Чи є вони на тимчасово окупованих територіях?

- До повномасштабної війни найбільше промислових свиноферм було у трьох областях. Це Київська область, яка утримала і закріпила свої позиції. На другому місці Донецька область. Сьогодні там точаться бойові дії. Цей регіон вигравав завдяки ПрАТ "АПК-Інвест", що нараховував понад 25 тисяч свиноматок. Проте сьогодні підприємство змушене скорочувати обсяги виробництва. Тому, ймовірно, що Донецька область вийде з трійки лідерів. І третє місце у Львівщини, де теж є великий кластер промислових підприємств, серед яких чимало найбільших виробників.

Від початку повномасштабної війни в Україні, скільки свиноферм було зруйновано? 

- Найбільше підприємство, яке знищили російські окупанти, - ПрАТ "Бахмутський Аграрний Союз" (Донецька обл.), що налічував понад 35 років історії та ще минулоріч входив до 10-и найбільших господарств України. Постраждали свиноферми у Житомирській, Дніпропетровській, Донецькій та Луганській областях. 

Кажуть, що деякі фермери вирізають тварин, бо не можуть їх утримувати та реалізовувати. Чи це насправді так? 

- Така ситуація мала місце, коли війна почалася, адже впродовж перших двох тижнів реалізації тварин майже не було. Сьогодні з такою проблемою стикаються виробники на тимчасово окупованих територіях чи зонах бойових дій. Ризики "прильотів" високі, тому вивезти свиней складно (абищо ферма має власний скотовоз). Постачання ветпрепаратів, кормів та інших необхідних складових припиняється. Підприємство не може нормально функціонувати,  а отже, фермери змушені забивати свиней, щоб м’ясо продати за копійки або просто роздати людям. Не дай Боже опинитися у таких умовах. 

Наскільки скоротився ринок?

- Ми рахуємо підприємства, які зруйновані, припинили роботу чи перебувають у тимчасовій окупації. Наприклад, великий виробник у Харківській області, який від перших днів не може нормально функціонувати через окупацію, або ферми Херсонської області, які ще намагаються триматися. З початку повномасштабної війни загальні втрати промислового сектору складають близько 10%, а це понад 300 тисяч свиней. 

Якщо припустити, що свинарський бізнес цілковито згорнеться в Херсонській, Харківській, Донецькій, Луганській і Запорізькій областях, де ведуться бої, то скорочення ринку промислової свинини сягне 20%. Це песимістичний сценарій, однак ризики для підприємств, які знаходяться в цих регіонах, дуже високі.  

Фермери на тимчасово окупованих територіях, які є членами асоціації, звертаються до вас по допомогу?

- Переважна більшість звернень була на початку війни, коли виробники опинилися в умовах поламаних збутових ланцюгів. Ми кооперували свиногосподарства з підприємствами, що вирощують зернові, щоб забезпечити свиней кормовою сировиною, іноді навіть у борг. Розшукували по ринку запаси ветеринарних препаратів. Кооперували виробників і переробників, щоб забезпечити збут свиней. Працювали над розширенням переліку товарів критичного імпорту, щоб забезпечити постачання в Україну необхідних складових для виробництва. У ті дні таких запитів було чимало.   

Прикро, що нічого не можемо зробити для підприємств, що перебувають в умовах тимчасової окупації. Часто навіть сконтактувати з ними впродовж тривалого часу не вдається.  

Що робили фермери, коли загарбники почали бомбити українські міста?

- Перші два тижні від початку війни були періодом абсолютного штилю. Все зупинилося: переробка не приймала тварин, виробники розгубилися. Ніхто не знав, що робити. Деякі працівники виїхали, хтось пішов воювати. Тому першими рішеннями були скоротити поголів’я. Багато хто питав, як утилізувати свиней, щоб не спричинити екологічної катастрофи, якщо збут тварин не відновиться. Одне слово, було багато питань. 

Коли ситуація стабілізувалася, свинарі почали потроху відновлювати роботу. З точку зору ціни на живець сьогодні найстабільніша ситуація у центрі країни. Захід найбільше відчуває тиск імпорту (від початку року поставки з-за кордону активізувалися, тому ціна на 1-2 грн там нижче, ніж у центрі). На сході останні кілька тижнів фіксують найвищі ціни. Адже пропозиція там скоротилася, везти з інших регіонів в нинішніх умовах дорого, а попит є.

Які сьогодні найбільші проблеми у  фермерів? 

- Доставити складові, необхідні для виробництва, фермам поблизу зон бойових дій. А через те, що багато ветпрепаратів і кормових добавок імпортуються чи виробляються з імпортованої сировини, їх вартість зростає. У середньому до 10%, а на окремі позиції подорожчання сягає 30-40%.

На початку травня Україна отримала дозвіл на транзит свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів через ЄС. Проте активізації експорту свинини досі немає. Чому так? 

- До війни свинина з України вивозилася через морські порти, до ОАЄ, Гонконгу тощо. Морем відправляли і живих тварин у Грузію. Зараз порти заблоковані, тому експорт зупинився. Наш компетентний орган отримав дозвіл від Європейського Союзу, куди поставки вітчизняної продукції свинарства заборонені через африканську чуму свиней, на транзит через ЄС, щоб постачати продукцію у треті країни. Однак активно скористатися цією опцією наші постачальники не поспішають. 

Провідні українські експортери прокоментували, що витрати на логістику зросли у рази. Цей фактор у комплексі з ціною на внутрішньому ринку не дозволить сьогодні бути конкурентоспроможними на глобальній арені. Хоча незначні поставки все ж здійснюють. Так, у червні свинину спрямували до Анголи (21 тон) та ОАЄ (6 тон). Добре в такій ситуації те, що вітчизняне свинарство — не експортнозалежна галузь. Впродовж щонайменше останнього десятиліття виробляємо свинини менше, ніж споживаємо. А отже, гострої потреби поставляти нашу свинарську продукції на зовнішні ринки не маємо. 

А зараз імпорт збільшився? 

- До війни ми імпортували 12% від внутрішнього виробництва промислової свинини та 6% від загального виробництва. Від січня до травня цього року в Україну завезли 22 тисяч тонн свинини, а це удвічі більше за показник аналогічного періоду 2021 року. Це становить 16% від промислового виробництва, або 8% від загальної ємності ринку. 

З яких країн переважно завозять свинину до нашої країни?

- Від початку року до нас імпортують свинину з Австрії, Данії, Франції, Нідерландів, Польщі, Іспанії та Швеції. Найбільше постачають Данія, Польща та Нідерланди. 

А попит впав від початку повномасштабної війни?

- Останні місяці ми фіксуємо стабільність. Кожен тиждень партії свиней розписують, ціна на живець не падає, що свідчить про те, що на на свинину відносно сталий попит.

Наскільки зросли ціни на свинину для населення з початку року та можуть збільшитися найближчим часом?

- Зараз свинина, як і весь продовольчий кошик, збільшується в ціні. Торік вартість свинини зростала, але дуже відставала від інших видів м’яса. Приріст середніх цін на охолоджені напівфабрикати зі свинини у травні проти березня склав від 1,1% до 2,3%. Але цей показник нижчий за мінімальний рівень щомісячного подорожчання продуктового кошика, який фіксує ДССУ — 2,4-6,2% у період з січня до травня 2022 року. Зважаючи на те, що у нас війна, дорога логістика, дефіцит пального та інше, і при цьому є попит, поступове подорожчання однаково буде. 

Чи є ініціативи від держави, спрямовані на підтримку галузі під час війни? 

- З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну наша влада на зв’язку 24/7. Держава допомагає з налагодженням логістики, бронюванням персоналу, який підпадає під мобілізацію. Зміни в законодавство приймають у рази швидше, ніж до війни. Не завжди вони ідуть на користь галузям, як наприклад, сталося у випадку позбавлення сплати ПДВ імпорту для платників єдиного податку І-ІІІ груп. Але досить швидко дається і відмінити непотрібні ініціативи. 

Один зі значних недоліків — брак коштів, а отже, припинення фінансування програм підтримки тваринництва, зокрема таких як часткове відшкодування закуплених генетичних ресурсів чи вартості збудованих/реконструйованих тваринницьких об’єктів. Сьогодні для аграріїв доступні лише програми часткового компенсування кредитів "5-7-9" та так звані "портфельні гарантії". Однак є надія, що коли війна закінчиться, розвиток АПК буде у пріоритеті і отримає гідну підтримку на відродження.