Кредитна проблема: як не допустити масового банкрутства банків після війни

Боржники ще можуть скористатися програмами реструктуризації - НБУ дозволив фінустановам не проводити переоцінку кредитного ризику позичальників із простроченими та реструктуризованими кредитами та зрештою не визнати дефолту за ними. Але, кажуть банкіри, навряд це допоможе суттєво змінити ситуацію з проблемною заборгованістю у банківській системі (NPL), справжній обсяг якої ми дізнаємось вже скоро.

"Мінус" 15 банків

За оцінками фінансового аналітика Василя Невмержицького, який ділиться своїми підрахунками з Delo.ua, сьогодні щонайменше половина кредитного портфелю банків обслуговується з порушеннями обсягів і графіків, або не обслуговується зовсім.

"В абсолютних цифрах це означає, що близько 500 млрд. грн. кредитів мають значний потенціал отримати статус NPL через місяць після завершення режиму воєнного стану. З таким викликом банківська система країни не стикалася ніколи раніше", – каже він.

Для порівняння, станом на 1 квітня 2015 року, коли НБУ розпочав “велике очищення” банківської системи, сума NPL сягнула 376 млрд грн. Це з урахуванням таких збанкрутілих гігантів як "Дельта банк" та "Надра". Але за кілька років – переважно за рахунок зміненої методики – загальний обсяг “проблемки" виріс майже вдвічі й досяг 666 млрд. грн. Втім, більша її частина була консолідована у державних банках, насамперед, у ПриватБанку (175 млрд. грн. станом на грудень 2021 року). Тобто, у фінустановах, акціонер яких у особі держави мав практично безмежні можливості для докапіталізації. 

Чим завершилася та криза, багато в чому також спровокована війною та анексією частини території України РФ, відомо. Чим завершиться нинішня – прогнозувати важко.

За найскромнішими оцінками, якщо не вживати жодних допоміжних заходів з боку держави, внаслідок поточної кризи банківська система України може втратити ще близько 15 банків. Зокрема це пов’язано з тим, що 20% території країни, з усіма активами, розташованими на ній, тимчасово окуповані. Зруйновано мільйони квадратних метрів житла разом із майном, яке було всередині. Десятки тисяч людей загинули. Близько 6 млн. виїхали за кордон.

Все це – об'єктивні фактори, які не залишають сумнівів: уникнути суттєвого зростання NPL не вдасться. Причому найбільший внесок у накопичення проблемних боргів зробить бізнес. Тому що майже 95% банківських кредитів видано саме юрособам. Це означає, що проблеми із виконанням нормативів капіталу та нові банкрутства банків неминучі. 

“Складнощі з поверненням боргів будуть в багатьох галузях. Зокрема, з проблемами зіткнуться аграрії, металурги, машинобудівні підприємствам. Тому частка непрацюючих кредитів (NPL) буде зростати. Я думаю, що вона вже перевищила 40-50% всього кредитного портфелю банків”, – розповідає Андрій Волков, засновник та керуючий партнер групи компаній Investohills.

Врятувати систему можливо

За словами Невмержицького, вихід є. Ім'я йому "bad bank" – спеціальна фінансова інституція, що створюється для скупки низько- та неліквідних активів інших банків (або ще можна зустріти "токсичні активи").

Ця практика не нова і, в принципі, вона непогано зарекомендувала себе в різних країнах. В Україні також була спроба створити bad bank на базі Родовід банку, який у 2009 році став однією з жертв фінансової кризи. Але згодом заступник голови НБУ Катерина Рожкова назвала цей досвід провальним, оскільки за 7 років існування “бед банку” він не зміг позбутися жодного проблемного активу. Тому у грудні 2017 року НБУ відправив Родовід банк на ліквідацію.  

Втім, експерти впевнені, що на рівні держави зараз потрібна така установа. Вона має взяти на себе роль консолідатора проблемних активів, щоб урятувати банківську систему та економіку країни від ще глибшої кризи. 

"Очевидно, що ця ідея багатьом може здатися надмірною. Тим більше, що вона вимагатиме значного фінансового ресурсу для формування капіталу. Проте слід визнати, що в поточній кризі банківська система є так само постраждалою, як і люди, що залишилися без житла, або компанії, чиї цехи зруйновані російськими ракетами", – вважає Невмержицький. 

Що потрібно зробити

Логічно, що bad bank необхідно створювати на базі однієї з існуючих фінустанов. Цілком робочою могла б стати ідея з розподілом державного Приватбанку на дві установи, яку озвучив ще рік тому міністр фінансів Сергій Марченко. З тією лише різницею, що "погана" його частина має працювати з NPL не лише державних, а й приватних банків.

Втім, такий підхід потенційно пов'язаний із ризиком, що банки прагнутимуть "скинути" на bad bank не лише об'єктивну проблемку, а й свої прорахунки. Частина позичальників неодмінно спробує скористатися ситуацією, щоб потім задешево викупити майже втрачений актив.

Цю думку підтверджує юрист, керуючий партнер Law firm Suprema Lex Віктор Мороз. "Така ініціатива "гуляє" в Україні вже років 15. Але створення такої установи гальмується якраз через корупційні ризики, позаяк банки почнуть "вішати" на неї не об’єктивні, спровоковані війною проблеми, а проблеми роздуті", – стверджує Мороз.

Фінансовий аналітик Андрій Львов у розмові з Delo.ua навів приклад Родовід банку, і пояснив, що спроба створити bad bank тоді з тріском провалилась саме тому, що “розпочалось розпилювання коштів”.

Але Невмержицький переконаний, що ці ризики можна мінімізувати. Насамперед, прямо зараз потрібно розпочати обговорення цього питання на всіх рівнях: від профільних асоціацій, до НБУ та Верховної Ради. Головна мета – знайти зрозумілі та максимально прозорі критерії та механізми викупу поганих активів. А потім надати їм форму закону, який нехай навіть має обмежені терміни дії.

"Важливо зрозуміти, що майбутнє відновлення економіки України неможливе в умовах лихоманки у банківській системі, яка, слід визнати, спричинена в переважній більшості випадків абсолютно об'єктивними, форс-мажорними обставинами. Але було б помилкою, забути про банки, які мають зіграти одну з ключових ролей у відбудові країни", – підсумовує Невмержицький.