У НБУ натякнули банкам, що вони мають піти на поступки боржникам

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

У відомстві наголосили, що суттєве підвищення облікової ставки Національним банком на 15 ст. п. до 25% викликає багато дискусій. Одне з ключових дискусійних питань – можливий негативний вплив цього кроку на кредитування: мовляв, якщо гривня подорожчає, то подорожчають і банківські кредити для бізнесу та населення, що стримуватиме відновлення економіки.

"Справді, в умовах ринкової економіки причинно-наслідковий зв'язок традиційно такий: слідом за зростанням облікової та депозитної ставки вартість кредитування також зростає. Водночас, ми не очікуємо за поточних умов значного негативного впливу від підвищення облікової ставки на обсяги кредитування", - йдеться у повідомленні.

У НБУ наводять такі аргументи:

➡️ по-перше, вартість кредитів банки визначають, орієнтуючись не на розмір облікової ставки, а на фактичну вартість фондування депозитів населення та бізнесу. Тому кредитні ставки зростатимуть поступово та порівнянно зі зростанням вартості депозитів та переважно зі збереженням поточного спреду між ними;

➡️ по-друге, з початку повномасштабної війни кредитування зростає переважно за рахунок участі банків у державних програмах, зокрема "Доступні кредити 5-7-9%". А умовами цієї програми передбачено фіксовану ставку для позичальників. Тому позичальники, як і раніше, отримають доступ до дешевих кредитів. А ставка, за якою отримують доходи банки, зростатиме паралельно ставкам за депозитами (див. пункт перший);

➡️ по-третє, ставки за новими гривневими кредитами бізнесу включають плату за ризики, що значно вищі за умов воєнного часу. Тож кредитні ставки на тлі ризиків, спричинених повномасштабною війною, вже зросли навіть за незмінної ключової ставки – з 10,8% річних у січні до 13,7% у квітні. Але доступ банків та позичальників до державних програм гарантій на портфельній основі знижує ризики та знижує тиск на процентні відсоткові ставки;

➡️ по-четверте, банкам важливо підтримати клієнтів у тяжких обставинах. Для цього фінустанови йдуть на поступки клієнтам, які зазнали фінансових труднощів через війну, зокрема пропонуючи реструктуризації та тимчасово нижчі кредитні ставки. Такі кроки знижують потенційні втрати самих банків через дефолти позичальників і не надають негативного впливу на капітал.

"Зрештою, виважене кредитування – це запорука ефективної банківської діяльності та стійкості. Надаючи фінансові ресурси своїм клієнтам, банки підтримують економіку і, таким чином, знижують потенційні негативні наслідки кризи для фінансового сектора. Тому кредитування має розвиватися й надалі, враховуючи реалії та пріоритети воєнного часу", - наголосили в НБУ.

У нинішніх умовах головним завданням Національного банку є збереження макрофінансової стабільності шляхом уникнення цінових та курсових шоків, усунення від знецінення гривневих коштів населення та бізнесу, збереження довіри до національної валюти, збереження міжнародних резервів для підтримки економіки, стабілізації очікувань економічних агентів.

"Якщо провести зрозумілу кожному медичну аналогію, то в критичній ситуації першочерговим завданням є виключення загрози життю пацієнта. Мінімізація ризику фінансової кризи шляхом забезпечення макрофінансової стабільності – пріоритет номер один як для Національного банку, так і всіх відповідальних державних інститутів", - зазначили в НБУ. .

Нагадаємо, що 2 червня Нацбанк підняв облікову ставку з 10% одразу до 25%. Ставка для кредитів рефінансування тепер становить 27%, а депозитних сертифікатів – 23%. Тобто банкам стало набагато вигідніше отримувати прибуток із депсертифікатів, ніж купуючи ОВДП, через що експерти очікували від Мінфіну підвищення ставок за облігаціями.

Як прогнозують в Асоціації українських банків, застосування Національним банком ставки рефінансування за довгостроковими та короткостроковими кредитами 27% може призвести до банкрутства до 20 банків, що у свою чергу.   завдасть сильного удару по стабільності та довірі   до банківської системи України