Повоєнне відновлення бізнесу та відшкодування збитків: що підприємці повинні робити вже зараз

  • Марина Кахнова

    юристка, юридична фірма "ILF"

Чи реально відновити бізнес після закінчення війни? Що потрібно для цього робити? Чи планується розробка відповідних механізмів, завдяки яким можна отримати компенсацію за зруйновану бізнес-інфраструктуру, пошкоджені потужності тощо? 

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Наразі ці питання дедалі гучніше лунають серед українських підприємців, адже вітчизняний бізнес за цей період втратив більше, ніж за два роки пандемії (за попередніми оцінками, тільки прямі втрати малого та середнього бізнесу за період бойових дій складають 80 мільярдів доларів). Приблизно половина українських підприємств зупинили свою роботу. Є також і ті підприємці, які, на жаль, не змогли втримати cвій бізнес на плаву.

Очікується, що в Україні найближчим часом буде розроблено позасудову процедуру, в рамках якої стане можливо компенсувати економічні збитки підприємства. Для цього вже створено необхідні передумови, до прикладу: 

  • Кабінет міністрів України вже надав вказівку Мінекономіки та Фонду державного майна розробити відповідну методику, яка б допомогла визначати збитки підприємств (п. 14, ч. 2 "Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації", затверджений Постановою Кабінету міністрів України №326 від 20.03.2022р.);
  • у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону "Про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та справедливий розподіл репарацій " №7237 від 31.03.2022р.", в якому пропонується надати право на компенсацію юридичним особам, що зазнали збитків від війни.

 На даний момент ми можемо лише робити припущення, за рахунок яких коштів здійснюватиметься таке відшкодування. Ймовірно, це будуть кошти міжнародних партнерів, зацікавлених у відновленні компаній, що будуть здатні до швидкого післявоєнного розвитку. Проте, як варіант, також можуть бути використані кошти державного бюджету та арештовані російські активи. До речі, нещодавно члени нижньої палати Конгресу США представили законопроєкт, який дозволить передавати українцям арештовані фонди Росії та російських олігархів в якості компенсації за збитки, завдані вторгненням. У разі прийняття даного законопроєкту мільярди доларів підсанкційних росіян стануть також доступними для компенсації. Тобто відновити бізнес після війни цілком реально. Однак підставою для надання бажаної компенсації буде доведений конкретний розмір втрат (збитків) бізнесу.  

Саме тому, поки відповідна процедура перебуває на стадії розробки, радимо вже зараз формувати доказову базу. Належне фіксування збитків допоможе: 

  • отримати в подальшому компенсацію за втрачене, знищене чи пошкоджене майно; 
  • відшкодувати упущену вигоду за період бойових дій.

Приблизний алгоритм ваших дій виглядатиме наступним чином (цей алгоритм має загальний характер, а тому при фіксуванні збитків слід враховувати специфіку діяльності підприємства).

Документи

Ви як власник бізнесу маєте подбати про збереження таких документів: 

— оригіналів документів, що підтверджують право власності на майно (наприклад, це може бути угода про купівлю-продаж вашої нерухомості);

— технічних паспортів на нежитлові приміщення, договорів оренди підприємства та ін. 

За можливості зробіть нотаріально засвідчені копії цих документів (або хоча б зробіть фотокопії).

Фото- та відеофіксація збитків

При здійсненні відеофіксації (на початку зйомки) слід показати власне обличчя та назвати свої персональні дані, які дозволять зрозуміти, що саме ви є власником зруйнованого/пошкодженого майна, зокрема назвати прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, ідентифікаційний код (за наявності). Також варто назвати місце (точну адресу), дату та час зйомки (можна на камеру зняти екран іншого електронного пристрою, наприклад, смартгодинника або іншого телефону, який підтвердить вказані вами дату та час). При фіксуванні самих пошкоджень варто коментувати та описувати все, що бачите, та повідомити інформацію, яку знаєте. 

Додатково радимо скористатись, безкоштовним застосунком "eyeWitness to Atrocities" (цей застосунок автоматично "вшиває" в зняті фото- та відеоматеріали дані про геолокацію, дату та час. Внести зміни в ці дані неможливо, а отже це полегшує підтвердження справжності відзнятих матеріалів). Якщо поруч знаходились камери відеоспостереження, які могли зафіксувати момент влучення снаряду, виникнення пожежі тощо, спробуйте отримати записи з таких камер.

Фіксація факту пошкодження

Зазвичай у таких ситуаціях ідеальним варіантом є складання акта пошкодження/знищення майна за участі представників органів місцевого самоврядування або військової адміністрації. У разі, якщо представники влади відмовляються фіксувати факт пошкодження (з різних причин), складайте акт власними силами із залученням максимальної кількості посадових осіб підприємства та свідків. В такому випадку у акті слід зазначити:

— відомості про місце події (із зазначенням геолокаційних даних);

— дату, час події, відомості про власника зруйнованого/пошкодженого майна (із посиланням на документ, що підтверджує право власності на таке майно);

— дані про особу, яка формує доказ (паспортні дані, ідентифікаційний номер, посада тощо);

— дані про свідків (паспортні дані, місце проживання, номер засобу зв'язку та інше);

— опис обставин події (тобто стисла характеристика того, від чого відбулося руйнування майна. По можливості зазначте вид зброї, тип боєприпасів, серійні номери, елементи маркування тощо. Якщо внаслідок обстрілу трапилась пожежа, слід вказати причини займання);

— опис наслідків події (наприклад, зазначення кількості та місць пошкоджень, характеристика кожного пошкодження і т.д.);

— варто зробити також додатки до акта. Ними можуть бути фото та відео руйнувань в цілому (з прив’язкою до місця), фото та відео кожного пошкодження, залишків боєприпасів (при виготовленні фотографій окремих пошкоджень, боєприпасів подбайте про те, щоб зображення було чітким, аби в подальшому експерти, за потреби, змогли з’ясувати обставини руйнувань). Не зайвим також буде отримати письмові пояснення від свідків руйнувань.

Звернення до Національної поліції України

Із заявою щодо умисного пошкодження/знищення вашого майна ви можете звернутись особисто або надіслати заяву поштою цінним листом із описом вкладення. Збережіть копію заяви та опис вкладення. Далі, через 24 години після внесення відомостей, зазначених у вашій заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, працівники Національної поліції зобов’язані розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати вам витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України). Після того, як ви набудете статусу потерпілого, ви можете ініціювати проведення слідчих дій (ч.3 ст.93, ст.220 Кримінального процесуального кодексу України), в тому числі огляду вашого пошкодженого/зруйнованого підприємства та складання протоколу огляду, в якому будуть зафіксовані пошкодження (якщо це не відбудеться за ініціативи самої поліції).

Інші дії

Сюди відносять ті дії, які ви здійснюєте за наявності у вас на те РЕАЛЬНОЇ МОЖЛИВОСТІ. Сюди можна віднести, наприклад:

  • інвентаризацію активів підприємства відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов’язань" від 02.09.2014 р. №879;
  • фіксацію фінансового стану підприємства і завданих збитків у формі упущеної вигоди у внутрішній документації підприємства (як варіант, наказом про оголошення простою під час воєнного стану);
  • проведення аудиторської перевірки компанії, якою буде зафіксовано зниження/відсутність доходів з початку війни і по теперішній час;
  • проведення експертної оцінки вартості бізнесу, якою буде зафіксовано зниження/відсутність доходів з початку війни і по теперішній час;
  • фіксацію інформації, що міститься у ЗМІ щодо факту обстрілу, бомбардування (збереження посилань на статті та інші інформаційні матеріали, наприклад, фото та відео ЗМІ). Крім цього, можна використовувати відеосюжети телевізійних каналів із зазначенням каналу, передачі, проміжку часу, протягом якого показано відповідний сюжет. 

Беззаперечно, ми розуміємо, що для нашої держави зараз пріоритетними є питання відшкодування збитків громадянам за пошкоджене/зруйноване житло, а також питання, пов’язані із забезпечення житлом осіб, які зашились без даху над головою. Однак, ми віримо у те, що в найближчий час в Україні будуть також створені відповідні механізми та процедури, за допомогою яких  власники бізнесу зможуть відшкодувати збитки, яких вони зазнали через військову агресію Росії проти України. Тому потрібно пам’ятати, що в першу чергу отримати відшкодування зможе той власник бізнесу, який вже зараз належним чином фіксує збитки та формує доказову базу.

Джерело фото: ua.depositphotos.com