ТОП-10 українських законодавців-вихідців із бізнесу

Трохи більше двох років тому, 29 серпня 2019 року, до складу Верховної Ради IX скликання влилося понад 180 представників великого та середнього бізнесу. Як показав підсумок дворічної діяльності народних депутатів-екс-бізнесменів, лише деякі з них присвятили нову законодавчу роботу вирішенню актуальних для економіки України проблем, зокрема встановленню прозорих, справедливих, відповідних європейським нормам взаємовідносин держави з великим бізнесом, середнім і малим підприємництвом.

За даними аналізу Delo.ua, насущними проблемами бізнесу щодня займаються одиниці. Тому основний критерій складання рейтингу найактивніших у цьому напрямку депутатів є максимальним значенням для розвитку економіки України ініційованих ними законодавчих актів. Аналіз законотворчої діяльності ми проводили на основі інформації з відкритих офіційних джерел та незалежних ЗМІ. Законодавчі ініціативи, що лобіюють особисті бізнес-інтереси народних обранців, не бралися до уваги.

Гетманцев Данило Олександрович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Лікар юридичних наук, професор. Рік народження - 1978.

До моменту обрання народним депутатом України Данило Гетманцев був власником юридичної компанії Jurimex, експертом інформаційного ресурсу з аналізу та обговорення законопроектів Taxlink, президентом Асоціації податкових радників, членом Європейської асоціації податкових професорів (European Association of Tax Law Professors – EATLP).

У Верховній Раді Данило Гетманцев ініціював низку законопроектів, що регулюють податкову політику, — найважливіший аспект, який впливає на роботу бізнесу в Україні. Гетманцев підтримав малий бізнес, ставши автором низки законопроектів про обов'язкове використання касових апаратів лише певними групами підприємців.

Зокрема, на рахунку народного депутата Закон України №786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців" та прийнятий за основу у грудні 2019 року законопроект №2419 "Про внесення змін до Податкового кодексу кодекс України щодо удосконалення структури управління у сфері державної податкової та митної політики".

Крім того, Гетманцеву належить авторство Закону України № 1591-ІХ "Про платіжні послуги", ухвалений парламентом 30 червня 2021 року. Цей закон створює умови для впровадження в Україні відкритого банкінгу (Open banking), який об'єднає різних постачальників платіжних послуг та технологічні платформи у платіжну екосистему та відкриє дорогу в Україну системі Pay Pal, такої важливої для розвитку інтернет-сервісів.

Варто також зазначити, що на рахунку Данила Гетманцева організація та проведення реформи податкової відповідальності. Тепер лише за наявності провини, яку спромігся довести податківець, платника зможуть притягти до відповідальності. Зусиллями Гетманцева та його комітету збільшено ліміти доходу, які дозволяють платникам перебувати на єдиному податку (для І групи – до 1 млн грн, для ІІ групи – до 5 млн грн, для ІІІ групи – до 7 млн грн), запроваджено антиофшорні правила BEPS, прискорена амортизація, збільшено вартість основних засобів.

Нарешті, Данило Гетманцев домігся ухвалення законопроекту №4184, відповідно до якого нерезиденти стали платити ПДВ від своєї діяльності на ІТ-ринку нарівні з українцями. Раніше нерезиденти фактично були звільнені від ПДВ і перебували у вигіднішому становищі, ніж українські бізнесмени, які платили 20% цього податку.

Шуляк Олена Олексіївна

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова Координаційної ради з проблемних питань у містобудуванні. Член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу".

До моменту обрання народним депутатом України Олена Шуляк була співзасновником Спілки українських підприємців, головою консалтингового девелопменту бюро Midland Development Ukraine.

За версією "Комітету виборців України", входить до ТОП-10 найпродуктивніших депутатів. Взяла участь у розробці 34 законопроектів, згодом прийнятих Верховною Радою. Вважає будівельну галузь "локомотивом розвитку економіки".

Ініціатор законопроекту №2698 "Про надання будівельної продукції на ринку", що імплементує Регламент ЄС №305. Документ покликаний вирішити проблему низької якості та фальсифікату товарів на ринку будівельної продукції. Закон створює умови для вільного обігу будівельних товарів на ринках України та ЄС. Нова система надання будівельної продукції на ринку запрацює у 2023 році.

Співавтор законопроекту №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності", ухвалений у першому читанні 1 липня 2021 року. В основі документа є механізми досягнення максимальної прозорості ринку та боротьби з корупцією.

Одна з ініціаторів законопроекту №5466 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо стимулювання виведення ринку праці з тіні". Мета — стимулювання ринку створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень.

Крім того, одним із яскравих законопроектів, розроблених у співавторстві з Оленою Шуляк, став ухвалений парламентом закон №141-IX щодо створення в Україні інституту авторизованих економічних операторів на митниці. Таким чином, парламент зробив ще один реальний крок щодо приведення українського митного законодавства до нормативно-правової бази ЄС, започаткувавши черговий етап реформування української митниці. Майбутнє визнання статусу національних ОАЕ України митними органами країн ЄС забезпечить формування безпечних логістичних ланцюжків щодо імпорту українських товарів, суттєво підвищивши їхню конкурентоспроможність як на зовнішніх, так і внутрішньому ринку.

Абрамович Ігор Олександрович

Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики входить до спеціальної парламентської комісії з захисту прав інвесторів. У трійці лідерів депутатів фракції ОПЗЖ за кількістю ухвалених законопроектів. Рік народження - 1984.

У Верховну Раду Ігор Абрамович прийшов із бізнесу, основні напрямки якого були зосереджені у газовидобувній галузі, альтернативній енергетиці, будівництві та девелопменті.

Абрамович співавтор низки законопроектів, що сприяють розвитку малого підприємництва. Це і прийнятий 14 липня 2020 р. Закон № 786-IX щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців, і законопроект № 4421, що очікує на свій розгляд, про додаткову підтримку суб'єктів господарювання на період карантину, а також законопроект № 2645-до лібералізації застосування касових апаратів фізичними особами – платниками єдиного податку.

Також нардеп є співавтором таких фундаментальних для фінансової системи країни законопроектів, як "Про платіжні послуги" (прийнятий 30 червня 2021 р.), "Про фінансові послуги та фінансові компанії" № 5065 та "Про страхування" № 5315 (очікують розгляд у другому читанні ).

Третій блок законодавчих ініціатив Абрамовича у сфері бізнесу спрямований на правову протидію рейдерству. Зокрема, парламентарій виступив співавтором ухвалених у першому читанні антирейдерських законопроектів № 3774 та № 3783, які, з одного боку, спрямовані на запобігання рейдерським правопорушенням, а з іншого, покликані посилити покарання за їх вчинення.

Наталуха Дмитро Андрійович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Член Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів. Входить до складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Рік народження - 1987.

До моменту обрання народним депутатом України Дмитро Наталуха був керівником ТОВ "Лід/Ог'юрі".

Співавтор вищеописаного законопроекту №1048 щодо чергового етапу реформування митного законодавства, а також не менш значущого для бізнесу Закону №1080 щодо пом'якшення Кримінального процесуального кодексу України щодо тиску на бізнес.

Флагманським законопроектом Дмитра Наталухи називають законопроект №3739 "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості". Документ передбачає виділення чотирьох основних підгалузей машинобудування, котрим пропонується запровадити рівень локалізації 25-40%. Автори прогнозують зростання ВВП на 3,9% протягом наступних 3-5 років, створення понад 62 тисячі нових робочих місць.

Ще один найважливіший закон авторства Дмитра Наталухи - №4416-1 "Про індустріальні парки", ухвалений 8 вересня 2021 року. Протягом найближчих 3-5 років планується виділити на стимулювання індустріальних парків 10 млрд грн. Держава отримає додаткові надходження у розмірі 37 млрд. грн. Також Дмитро Наталуха є ініціатором Закону України №132-IX щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Експерти відзначають знаковість ще одного важливого закону Дмитра Наталухи №155-IX "Про концесію", ухваленого Верховною Радою у березні 2019 року. Новий закон суттєво змінив правила та порядок концесійної діяльності в Україні, створивши суттєвий базис для підвищення ефективності економіки. Закон створив низку додаткових стимулів для залучення приватних українських та іноземних інвесторів для реалізації проектів державно-приватного партнерства у різних галузях економіки. Однією з пріоритетних цілей законодавчої ініціативи Дмитра Наталухи, яка втілилася у закон, є реконструкція за європейськими стандартами морських та річкових портів, автомобільних доріг, аеропортів.

Рудик Кіра Олександрівна

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації. Член депутатської фракції політичної партії Голос. Рік народження - 1985.

До моменту обрання народним депутатом України Кіра Рудик була приватним підприємцем, займалася розвитком компанії Ring Ukraine. Свого часу переконала керівника американського стартапу Ring відкрити офіс в Україні. За 3 роки підприємниця перетворила невелике відділення міжнародної Ring Ukraine на велику компанію з трьома офісами у різних містах України.

Будучи народним депутатом, Кіра Рудик продовжує підтримувати IT-індустрію, виступає проти підвищення податків для ІТ-фахівців (корекція податків, створення спеціальних фондів, запровадження 5-ї групи оподаткування для ІТ тощо). Є співавтором низки законопроектів у галузі економіки, соціального захисту, захисту тварин.

У 2019 році ініціювала внесення змін до деяких законодавчих актів щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій із металобрухтом. Підтримала ухвалення законопроекту №2524 від 2019 року про функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців.

У 2020 році Кіра Рудик ініціювала ухвалення законопроекту №3275 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19".

На розгляді Верховної Ради знаходиться очікуваний малим бізнесом законопроект, розроблений у співавторстві Кіри Рудик, №2338-1 про зміни Податкового кодексу щодо розвитку малого бізнесу та заходів щодо детінізації обігу товарів та послуг. Цим законодавчим актом пропонується збільшити граничні обсяги доходу для першої, другої та третьої груп підприємців. Крім того, законопроект скасовує обов'язкове використання розрахунково-касових апаратів суб'єктами господарювання (у тому числі інтернет-магазинами), які отримують платежі за товари та послуги у безготівковій формі (із застосуванням банківських карток, платіжних чеків, жетонів тощо)

Арахамія Давид Георгійович

Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Секретар Національної інвестиційної ради. Глава депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Рік народження - 1979.

Нещодавно відомий IT-підприємець. У середині двох тисяч років заснував компанію TemplateMonster, яка займалася продажем готових шаблонів для сайтів. У 2017 році виручка TemplateMonster перевищила $120 млн. Кілька років тому Давид Арахамія продав свою частку у бізнесі.

У Верховній Раді Давид Арахамія входить до трійки депутатів з найбільшою кількістю передвиборчих обіцянок — 95. Виконав 47. Найбільш значущими для галузі законами авторства депутата стали Закон України №4303 "Про стимулювання та розвиток цифрової економіки в Україні" та №5495 "Про особливості надання електронних публічних послуг" (документ уперше ввів в Україні поняття "електронна публічна послуга").

У передвиборчих заявах Давид Арахамія обіцяв голосувати за легалізацію грального бізнесу. Дотримався слова 14 липня 2020 року, проголосувавши за законопроект №2285-д "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор". Депутат дотримався обіцянки сприяти відкриттю ринку землі. 31 березня 2020 року Давид Арахамія проголосував за відповідний законопроект №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

Найбільш яскравою публічною заявою Давида Арахамії став його коментар журналістам у Давосі 23 січня 2020 року. Глава президентської фракції заявив, що виступає противником тиску ЄС щодо необхідності гармонізації українського законодавства із європейськими нормами. "Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої "гармонізації законодавства". Проте я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабка економіка об'єднується з сильною, то завжди залишатиметься слабкою, граючи за однаковими правилами", - сказав депутат. При цьому Арахамія уточнив, що підтримує максимальну інтеграцію із європейськими сусідами, але водночас економічні інтереси України мають бути головним пріоритетом для влади.

Чернявський Степан Миколайович

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Рік народження - 1973.

До депутатства мав статус підприємця. Сфера бізнес-інтересів - оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами. Заснував та керував ТОВ "Агростар експорт", ТОВ "Сервіс М'ясо", ТОВ "ПМК-2015".

У стінах Верховної Ради Степан Чернявський ініціював десятки законопроектів, спрямованих на покращення роботи аграрного ринку та м'ясного бізнесу зокрема. Наприклад, законопроект №3318 "Про запровадження нових правил на ринку ветеринарних ліків", №3295 "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

У 2020 році Чернявський ініціював найважливіший для галузі законопроект №3672 щодо стабілізації кормового ринку.

Турботу про аграрний сектор відображено і в законопроекті №2548 про вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. Основні цілі документа: усунення надмірного регулювання ринку; спрощення доступу вітчизняних сільгоспвиробників до більш сучасних та високоефективних пестицидів; приведення законодавства України у відповідність до законодавчих актів ЄС, зокрема з Регламентом №1107/2009, щодо розміщення на ринку засобів захисту рослин; посилення боротьби з фальсифікованими пестицидами та агрохімікатами.

Серед не менш значущих для бізнесу законопроектів співавторства Степана Чернявського експерти наголошують на наступних документах: №2681 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань діяльності професійних спілок"; №2805 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок"; №3131 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції".

Радуцький Михайло Борисович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Рік народження - 1968.

Виходець із медичного бізнесу. Засновник медичної клініки "Борис". На початку 2019 року продав бізнес мережі "Добробут".

Серед законодавчих успіхів Михайла Радуцького насамперед виділяють співавторство у законопроекті №5495 "Про особливості надання електронних публічних послуг", який запроваджує в Україні систему Рaperless.

Друге значуще досягнення депутата — співавторство у роботі над законопроектом №2195 щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіція, емфітевзису) через електронні аукціони. Закон вважається другим ключовим у межах земельної реформи. Документ ухвалено 18 травня 2021 року.

Вагомий внесок Михайло Радуцький зробив і у розвиток ринку медичних препаратів. Відповідно до ухваленого у лютому 2020 року Закону №644-IX щодо ліквідації штучних бюрократичних бар'єрів та корупційних факторів у сфері охорони здоров'я, українським компаніям-виробникам дозволено подавати заявки на державну реєстрацію генеричних медпрепаратів до завершення терміну дії патенту оригінальних ліків. Дане законодавче нововведення, на переконання автора, дозволить суттєво скоротити час між реєстрацією та запуском у продаж нових препаратів, суттєво розширити номенклатуру лікарських засобів, знизити роздрібні ціни, максимально підвищивши доступність ліків широким верствам українських громадян.

Не менш важливим для галузі охорони здоров'я внеском Михайла Радуцького стало співавторство у розробці та прийнятті закону №418-IX щодо питань трансплантації анатомічних матеріалів людини. Документ максимально спрощує регуляторні алгоритми трансплантації, при цьому створює модель суворого державного контролю шляхом створення Єдиної інформаційної системи трансплантації та Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Сольський Микола Тарасович

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Рік народження - 1979. У минулому Микола Сольський - юрист, партнер та генеральний директор у ТОВ "Юридична фірма "Сольський, Процик та Партнери". Співзасновник агрохолдингу "Український Аграрний Холдинг".

Більшість законодавчих ініціатив депутата спрямовано на підтримку агросектору. Ініціатор законопроекту №3205-2 "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", ухвалений 18 лютого 2021 року. Очікується, що реалізація документа полегшить доступ малих та середніх сільгоспвиробників до дешевих кредитних ресурсів.

Не менш важливий законопроект Миколи Сольського, який фактично розблокував ринок кормів, — №3672 "Про внесення змін до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про безпеку та гігієну кормів" з метою стабілізації ринку кормів". Ухвалення закону у грудні 2020 року вирішило проблему, що склалася на внутрішньому ринку через зупинку імпорту та виробництва кормів за оновленими, удосконаленими рецептурами та реалізацією лише тих кормів, які зареєстровані до 2020 року.

У свою чергу, каталізатором активного розвитку фермерства має стати ініційований народним депутатом проект Закону України №4046 про стимулювання діяльності фермерських господарств.

Микола Сольський виступив співавтором закону №552-IX щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Документ зняв заборону з 1 листопада 2020 року на відчуження сільгоспземель усіх форм власності; чітко визначив потенційних набувачів прав власності: громадяни України, територіальні громади, державу, юридичні особи України, іноземні громадяни та особи без громадянства у разі отримання землі у спадок.

У співавторстві з Миколою Сольським також побачили світ закони №1423-IX щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин; №711-IX щодо планування використання земель.

Сова Олександр Георгійович

Член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу". Рік народження -1972.

До приходу до Верховної Ради Олександр Сова був співзасновником та директором ТОВ "Сова-Консалтинг". Підприємство спеціалізується на діяльності агентств з працевлаштування та оптової торгівлі. Також Олександр Сова займався продажем та дистрибуцією ювелірних прикрас, володів ювелірним брендом SOVА.

Один із авторів Закону України №3228 "Про митний тариф України", який набув чинності 1 липня 2020 року. Документ регламентує усунення розбіжностей між версіями систем української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності України та країн – торгових партнерів; прискорення та спрощення процедури митного оформлення товарів при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.

Не менш важливе для економіки України співавторство було в Олександра Сови під час підготовки законопроекту №5141 "Про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів" щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів".

Одна з останніх законодавчих ініціатив депутата — законопроект №5425 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій із постачання окремих видів продукції тваринництва". Документ знову відновлює для всіх аграріїв (великих агрохолдингів та дрібних господарств) єдину ставку ПДВ у розмірі 20% на окремі види продукції. Закон ухвалено 1 липня 2021 року. Раніше представникам агрохолдингів вдалося пролобіювати закон щодо зниження для великих сільгоспкомпаній ставки ПДВ до 14%.