З поліетилену в гранули: як на заводі Polygreen роблять вторинну сировину для біорозкладних пакетів

Polygreen – один із найбільших українських заводів із виробництва вторинної гранули поліетилену, який входить до складу корпорації “Біосфера”. Підприємство заснували у 2014 році у місті Фастів Київської області. На ньому понад сто людей виробляють вторинне сировину у вигляді гранул, які потім постачають замовникам. Основний покупець – корпорація “Біосфера”.

Завод оснащений європейським обладнанням, завдяки чому вдається забезпечити повний цикл переробки та очищення полімерів (полімер – основа для виготовлення пластмаси, плівки та ін. – Delo.ua), щоб дати їм друге життя. Як основне обладнання використовується лінія миття SOREMA (концерн Sorema, виробник Previero, Італія) та дві лінії грануляції EREMA (концерн Erema, Австрія).

Під час запуску виробництва у “Біосфері” зіткнулися з проблемою пошуку якісної сировини, придатної для переробки. Знайти постачальників виявилося нелегко, тому що у Polygreen спочатку були певні критерії щодо його відбору. Одна з головних вимог — сировина має бути не дуже забрудненою.

Проте партнерів, які стабільно забезпечують завод сировиною, незабаром все ж таки вдалося знайти серед бізнесу, який сортує сміття, та сортувальних станцій.

Налагодивши всі процеси, підприємство запустило виробничі потужності, у яких виготовлення гранул із полімеру відбувається у кілька етапів.

На підприємство надходить сировина (полімер) у пакунках, які заздалегідь сортують постачальники та бізнес, який співпрацює з Polygreen. Тюки з полімером надходять у різних розмірах: від 50 до 800 кілограмів.

На території підприємства тюки з полімером спочатку зважують на великих вагах, потім йде контрольне зважування на маленьких вагах, після чого сировину вже відправляють до цеху для додаткового сортування, щоб ще раз перевірити полімер на придатність до переробки. Контрольне сортування сировини відбувається вже вручну.

Потім відібраний полімер відправляють у шредер для первинного подрібнення.

Після подрібнення поліетилен відправляють на мийку, щоби ще раз очистити від забруднень. Потім у мокру дробарку, щоб ще раз подрібнити його.

Для максимального очищення після дробарки сировину знову відправляють на контрольне миття і тільки після цього обладнання для віджимання вологи та сушіння.

Пройшовши тривале очищення, сировина надходить до цеху з дробильним обладнанням, де його ще раз дроблять, щоб перетворити на легку форму, яка нагадує пух.

Після цього перемелений полімер плавлять у спеціальному обладнанні, щоб перетворити на гранули. На виході виходять гранули певного розміру та якості. У цьому самі гранули не кінцевий продукт, лише напівфабрикат.

Далі гранули відправляють у машину, яка робить із них плівку, за допомогою якої перевіряють якість самої гранули.

Щоб зробити метр плівки, обладнання потрібно правильно налаштувати. Налаштування обладнання відбувається на етапі виробництва 7 тонн сировини. Цей поліетилен надалі можна знову переробити до 12 разів. Потім плівку знову відправляють на переробку для виготовлення гранул.

Наступний етап виробництва напівфабрикату відбувається у фасувальному цеху, де гранули фасують та маркують.

У цьому ж цеху є склад готової продукції, з якого гранули відправляють замовникам. Основний замовник – корпорація “Біосфера” у місті Дніпро.

На завод Біосфера відправляють 70-80% виготовлених гранул. Там з них роблять біорозкладні сміттєві пакети, до складу яких входить 80% вторинних гранул.

За одну зміну на виробництві у Фастові вдається виготовити близько 20 тонн вторинної сировини для подальшого відправлення замовникам, а місяць компанія виробляє до 900 тонн сировини.

Самі пакети, які корпорація “Біосфера” виробляє у Дніпрі, реалізують переважно на внутрішньому ринку, а частину відправляють на експорт. Продукція корпорації "Біосфера" представлена на 30 ринках від Естонії до Танзанії.

Загалом у продуктовому портфелі корпорації “Біосфера” понад 2 тисячі найменувань, серед яких Selpak, Novita, Smile, "Фрекен Бок", Eventa та інші. Також "Біосфера" виготовляє будівельну плівку і для сільськогосподарського призначення.

Наталія Лошакова, спеціально для Delo.ua