Дефіцит бюджету. Чому Мінфін змушений порушувати Меморандум із МВФ

До завершення фінансового року Міністерство фінансів вирішило офіційно порушити Меморандум із Міжнародним валютним фондом. А саме – у міністерстві мають намір витратити до кінця року весь залишок коштів, отриманих від МВФ за «ковідною» програмою, хоча в меморандумі чітко сказано, що вони мають залишитися на рахунках уряду. Такі дії ставлять під загрозу продовження програми у 2022 році та виконання плану покриття дефіциту бюджету.

У серпні 2021 року Україна в рамках розподілу спеціальних прав запозичень (SDR) отримала від МВФ в еквіваленті $2,7 млрд. Фактично це була безоплатна «допомога» від фонду країнам-учасникам для підтримки економіки в складних постпандемічних умовах. У вересні 2021 року Мінфін уже використав $1,3 млрд із цих коштів на фінансування дефіциту бюджету, точніше, на погашення та обслуговування зовнішнього боргу.

У листопаді 2021 року, міністр фінансів Сергій Марченко, а також Президент Володимир Зеленський, прем'єр Денис Шмигаль та голова НБУ Кирило Шевченко підписали Меморандум із Фондом, у якому взяли на себе зобов'язання не використати залишок цих коштів ($1,4 млрд із $2,7) фінансування дефіциту бюджету. Зокрема, у Меморандумі сказано: «… ми маємо намір зберегти решту спеціальних прав запозичень як буфер проти майбутніх ризиків, що також допомагає підтримувати наші цілі щодо зовнішньої стабільності…».  

Проте відомство Марченка, зважаючи на все, практично відразу ж порушило дане зобов'язання перед МВФ, фактично підставивши і президента, і уряд, і Нацбанк.  

Як повідомили в прес-службі Мінфіну інформагентству «Інтерфакс-Україна», станом на середину грудня 2021 року, відомство Марченка вже використало на фінансування дефіциту держбюджету практично весь залишок коштів, отриманих від МВФ у серпні 2021 року в рамках розподілу СДР (спеціальних прав ) – $2,45 млрд із отриманих $2,7 млрд. Більше того, до кінця 2021 року Мінфін, за його ж інформацією, планує використати $250 млн, що залишилися. «Невикористаний залишок становить 178 219 820 СПЗ. Наступного тижня вони надійдуть до Державної казначейської служби та будуть витрачені. Це близько $250 млн», – повідомили у прес-службі агенції.

Перефразовуючи текст із Меморандуму, використавши залишок коштів від МВФ, Мінфін Марченко фактично «обнулив» «буфер проти майбутніх ризиків, який мав допомогти підтримувати цілі зовнішньої стабільності».

Чому так сталося? Насамперед, через неефективне планування, і як результат – брак коштів на покриття навіть обов'язкових, захищених витрат у грудні, про що неодноразово попереджали експерти . Невиконання планів із запозичень призвело до реального дефіциту грошей у Мінфіну на рівні від $3 до 5 млрд , які зі змінним успіхом вдається покрити лише за рахунок внутрішніх позик. Номінальна дохідність із цих паперів вже сягає 15,97%. Однак усієї суми все одно не вдається добрати.  

Згідно з офіційними даними Держказначейства, станом на минулий понеділок сума недофінансованих витрат до кінця року від плану становила 135 млрд грн. (за загальних витрат, запланованих на місяць - близько 190 млрд грн. з урахуванням традиційної грудневої паніки серед розпорядників). При цьому 12 млрд. грн. - це витрати, якими платіжки вже подано, але гроші взагалі проведено, тобто їх треба додати до суми загального недофінансування. Крім того, ДКСУ часто користується схемою - не приймати платіжки від розпорядників без пояснення причин, не включаючи їх до звітності. Тому, за оцінками розпорядників, таких недоплачених статей набереться ще на 30-40 млрд. грн.  

Альтернативні джерела наповнення бюджету не працюють: план приватизації провалений ( останні новини про зрив угоди щодо “Електронмашу” лише доводять, що покладатися на це джерело для наповнення бюджету взагалі не доводиться), “боротьба з контрабандою” незважаючи на санкції РНБО – не привела взагалі жодного до яких результатів. За оцінками голови податкового комітету Ради, "просідання" з митних надходжень через це становить мінімум 50 млрд грн. Ще близько 40-50 млрд - це оціночні обсяги втрат бюджету від "скруток" ПДВ.  

У той самий час, джерелом заповнення “діри”, очевидно, можуть стати кошти місцевих бюджетів. Залазити до них у кишеню, особливо напередодні нового року – “добра традиція” уряду. На початку грудня ЗМІ писали про те, що Марченко у 2021 році скористався цією можливістю вже 5 разів – у березні (10,3 млрд грн), червні (12,0 млрд грн), липні (10 млрд грн) та вересні (28, 2 млрд грн) та жовтні (на 7,7 млрд грн). Скільки "позичать" у місцевого самоврядування за підсумками року - залишається лише здогадуватися.  

Тому залишки на рахунках від коштів МВФ – незважаючи на обіцянки зберегти їх як «буфер» проти майбутніх потрясінь – виявилися Мінфіну Сергія Марченка дуже зайвими. Інша річ, що таке «фривольне» ставлення до паперів, підписаних із ключовими кредиторами країни, може призвести до посилення подальших умов співпраці.  

За словами самого міністра , у 2022 році за рахунок МВФ планувалося закрити майже половину потреби у зовнішньому фінансуванні за значно нижчою ціною, ніж операції на ринку. Сума, на яку розраховує Мінфін - це $2,2 млрд у рамках чинної кредитної програми stand-by, перегляди програми пройдуть у березні та червні. Якщо цих грошей не буде, доведеться шукати інші можливості - і підвищувати ставки як для зовнішніх, так і для внутрішніх запозичень. А відсутність чи затримки з програмою МВФ піднімуть запити інвесторів ще вище.  

У недавньому інтерв'ю « Новому часу », Сергій Марченко заявив, що в бюджеті-2022 немає цифри у 7,2% ставки за зовнішніми позиками (що є досить високим показником – саме тому це питання і виникло у журналіста). Ні, таких цифр немає. Ставка запозичень формується ринком, ми ніде не згадуємо процентні ставки, за яких ми запозичуватимемо», - заявив міністр. Тим не менш, насправді в таблицях, поданих до проекту бюджету на 2022 рік, записано ще вищу ставку - 7,5%, під які Мінфін запланував залучити 42,9 млрд грн.  

Таким чином, сьогодні Мінфін опинився у патовій ситуації. З одного боку, якось треба закривати поточні витрати, з іншого - доводиться порушувати для цього меморандум із МВФ, ставлячи під загрозу майбутню співпрацю. Як виходитиме із цієї ситуації Сергій Марченко, поки що не зрозуміло. Але очевидно, що парламенту після повернення з канікул варто вкотре розглянути питання про компетентність та ефективність для країни такого міністра.  

Дмитро Філіпенко, спеціально для Delo.ua