Гривня впевнено досягає семирічного мінімуму. Але чому не варто панікувати?

І це при тому, що перші угоди на міжбанку укладались при курсі в 29 грн/$.

Згідно з нашими даними, Нацбанк, рятуючи гривню, продав на міжбанку протягом дня $300-350 млн, але від переступу порогу в 30 грн/$ національну валюту це не врятувало. До слова, серед покупців долара у середу особливо вирізнявся ПУМБ.

В обмінниках ситуація така ж. Станом на 18:20 гривня знецінилась до 30,1-30,76 грн/$. На готівковому ринку вона так само девальвувала протягом дня. Для порівняння, о 8:30 курс національної валюти складав 29,08-29,3 грн/$.

Примітно, що євро в обмінниках спіткала така ж доля. Близько 18:30 курс склав 34,04-34-75 грн/€. Для контрасту, день для євро в обмінниках починався з 32,99-33,31 грн/€.

Усі наші експерти на валютному ринку поголівно відмовляються прогнозувати майбутнє для гривні навіть на найближчі дні і не бажають провокувати ще більшої паніки.

"Говорити тут немає про що. Я не хочу сіяти паніки, але якщо завтра відбудеться повномасштабна війна, майбутнє на валютному ринку передбачити просто неможливо. Подібне ми вже переживали у лютому 2015 року", – зізнається у коментарі Delo.ua один із наших аналітиків.

І справді, якщо подивитись навіть на дані Національного банку щодо офіційного курсу валют, можна помітити, що стрімке знецінення гривня пережила якраз у кінці лютого 2015 року. А в обмінних пунктах подеколи за долар давали 40 грн.

Чому не варто панікувати? У Національного банку вдосталь резервів

На сьогоднішній день у Нацбанку $29 млрд золотовалютних резервів (ЗВР, з яких майже $19 млрд чистих), яких предостатньо для підтримки національної валюти шляхом інтервенцій, запевняють наші експерти.

Варто ще й згадати про міжнародну підтримку з боку партнерів. Тому панікувати причин немає. Наприклад, кілька днів тому Рада Євросоюзу затвердила надання екстреної макрофінансової допомоги Україні на €1,2 млрд у вигляді двох траншів.

Паралельно з цим парламент Італії прийняв рішення виділити Україні фінансову допомогу в розмірі €110 млн для підтримання нашої економіки в областях, які узгодять з Кабміном. У середу уряд Великобританії оголосив про новий економічний пакет підтримки для України – кредит на 500 млн.

Усе це допоможе підтримати достатній рівень ЗВР.

Разом із тим регулятор здатен створити штучний дефіцит гривні, що призведе до її здорожчання. У банків скоротиться рівень ліквідності. Більш того, 10 березня їм підвищують нормативи резервування, що примусить "заморозитись" в них 24 млрд грн.

Експортери, бачачи, що гривня більше не дешевшає, почнуть продавати в Україні валютну виручку, що стане ще одним фактором зміцнення для гривні.

Але й не варто оминати того, що на даний момент портфель іноземних інвесторів в українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) складає близько $2,6 млрд, якщо рахувати по сьогоднішньому курсу. Це – максимальний об’єм, який кредитори здатні вивести з економіки на тлі паніки.

НБУ доведеться боротися з курсовим розривом в обмінниках і на міжбанку

У ситуації паніки населенню властиво через обмінники скуповувати валюту. Це провокує здешевшання гривні. Курс в обмінниках може перерости курс на міжбанку, що спричинить шквал спекулятивних операцій.

Кажучи простіше, спекулянти можуть розпочати масово скуповувати на міжбанку долар дешевше (опісля мір з укріплення гривні Національним банком), переводити його у готівку, а в обмінниках продавати населенню дорожче, граючи на попиті і панічних настроях.

Отримавши від продажу долара гривню у готівці, спекулянти через Нацбанк отримують гривню безготівкову, запускаючи її наново на міжбанку з метою купівлі долара. Тим самим в економіці запускається маховик штучного підриву курсу гривні.

Саме з огляду на останнє, немало експертів з банківського сектору наполегливо радять населенню не панікувати і не бігти в обмінні пункти по долар. Такі дії можуть принести індивідуальний дохід, але в ширшій перспективі тільки б'ють по українській економіці. А відтак – грають на руку ворогу.

Не варто забувати і те, що купівля іноземної валюти означає вкладення в зарубіжні активи, а отже – зниження фінансового потенціалу національної економіки.