«Україна стане Меккою для амбітного бізнесу, а безсмертя — новим напрямом для інвестицій» — Ігор Мазепа, Concorde Capital

«Україна стане Меккою для амбітного бізнесу, а безсмертя — новим напрямом для інвестицій» — Ігор Мазепа, Concorde Capital

Ігор Мазепа — один із засновників інвестиційного ринку України. У країні, де цілі галузі перебувають під контролем олігархів та чиновників, йому вдалося створити успішний бізнес з управління капіталом. Його компанія Concorde Capital за 18 років залучила понад $4 млрд для своїх клієнтів. Інвестбанкір — частий гість на знакових ділових заходах, на яких ділиться своїми експертними спостереженнями. Діловий портал delo.ua та рейтинговий журнал «ТОП-100. Рейтинги найбільших» розпитали підприємця про те, як змінилася інвестиційна Україна від початку повномасштабної війни.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Нещодавно ми з колегами аналізували ситуацію у різних галузях української економіки. Агросектор завмер через закриті порти, ритейл залишається активним. Машинобудування, як загалом важка промисловість, тримається здебільшого завдяки воєнним замовленням. У яку з галузей національної економіки можна інвестувати і чи взагалі можливо інвестувати?   

Я би не сказав, що ритейл почувається найкраще. Так, там був сплеск активності, особливо на заході України, куди поїхали українці з інших регіонів. Але, за розрахунками експертів Concorde Capital, незабаром ритейл упаде не менше ніж на 50% на тлі зменшення купівельної спроможності наших громадян. Відчутний тренд у продуктовому ритейлі, коли дедалі більше людей переходить на дешеві продукти. Cередній чек падатиме, купівельна спроможність знижуватиметься.   

Якщо говорити про прогнози, то навіть за падіння динаміки в аграрній галузі там однаково є можливості. Одна з них у переробленні аграрної сировини. Україна довгий час була експортером аграрної сировини, треба еволюціонувати до глибокого перероблення, тобто до виробництва їжі. Такі продукти подекуди простіше транспортувати, вони дорожчі, а отже, і додана вартість вища. І ця додана вартість залишиться в Україні.   

Україна довгий час була експортером аграрної сировини, треба еволюціонувати до глибокого перероблення, тобто до виробництва їжі.

Колись так сталося з ринком соняшникової олії. Уряд заборонив експорт насіння соняшнику і таким чином змусив експортерів продавати не сировину — насіння, а продукт перероблення — олію. І що відбулося? Україна стала найбільшим світовим експортером соняшникової олії. А тепер схожі умови створив уже не уряд, а війна.  

Питання просте і складне водночас: де краще зберігати гроші? Не у тривожній же валізі?

Тримати гроші у валізі завжди було не дуже корисно. Насамперед через інфляцію. Навіть коли вона була невеликою, ви втрачали від 2% до 5%. Сьогодні інфляція б’є сорокарічний рекорд. Мати гроші і нічого з ними не робити означає лише одне — щомісяця втрачати 1-2%. Навіть у розвинених країнах (Великій Британії, США або у країнах Західної Європи) інфляція сягає 10%. Для них це небувалий показник. Тому гроші треба інвестувати в інструменти — гривневі чи доларові. У ті, які збережуть ваші гроші від інфляції. Щодо гривневих активів є певні побоювання, що гривня може впасти. Уже є два курси: офіційний, який сягає 29,5 грн за долар США, та ринковий — 35-36 грн за долар США. Вкладати гроші в інструменти, які можуть девальвувати, неперспективно.   

Західний ринок від початку року теж трохи просів: одні індекси упали на 20%, інші на 25%. Причина — глобальна інфляція, яка непокоїть професійних інвесторів. Крім того, відіграють свою роль і «чорні лебеді», такі як вторгнення Росії в Україну або потенційний конфлікт Китаю з Тайванем. Хоча такі «чорні лебеді» стають не такими вже й неочікуваними. Саме тому можна купувати західні активи. Особливо якщо врахувати, що наш світ трусить постійно і труситиме надалі.

Де шукати вихід, якщо не влаштовують обидва варіанти? У нових економіках. Наприклад, у крипті, хоча я до неї завжди ставився дуже обережно. У мене до війни було кілька проєктів, у які потроху інвестував, щоб протестувати цей ринок. А сьогодні ціна біткоїна та інших крипт найнижча за останні кілька років.

Зараз хтось може і розчарується та втратить гроші, але у довгостроковому вимірі криптовалютна тема зробить Україну «європейським тигром».  

Це нагадує ситуацію з дотком-індустрією у 2000-2001 роках, коли інтернет лише почав пррацювати для широкого загалу. Тоді на ринку з’явилася величезна бульбашка, у яку інвестували багато людей. І коли вона луснула, люди втратили купу грошей. Так, тоді вони втратили гроші, але зараз ми не можемо уявити свого життя без інтернету. І ця ситуація з криптою мені нагадує ті доткомівські часи. Тобто зараз хтось може і розчарується та втратить гроші, але у довгостроковому вимірі криптовалютна тема зробить Україну «європейським тигром».  

Чув від одного з фінансистів, що під час президентства Трампа блакитні фішки на біржі США відчутно росли, але вкладати у них експерт не радив, бо зростання було спекулятивним. Українці віднедавна отримали таку можливість — інвестувати у різні світові компанії. Чи доречно це робити?   

На інвестиційному та фондовому ринках бути у чомусь упевненим — це непрофесійно. Не можна сказати, що щось стовідсотково зростатиме. Це стосується навіть цінних паперів, які емітує уряд США. 

Світові індекси сьогодні падають, бо уряди різних країн реагують на світову інфляцію. Вони стискають ту грошову масу обігу, яку надрукували ще за Трампа, зокрема під час пандемії. За підрахунками Concorde Capital, за останні три роки надрукували рекордні 40% грошей від усієї маси, надрукованої за всю історію існування грошей.

Це спричинило гіперінфляцію та реакцію глобальних центральних банків. Наприклад, останнє підвищення ставки рефінансування у США було найбільшим за минулі 30 років і негативно вплинуло на ринкові настрої. Питання у тому, чи зможуть центробанки світу нейтралізувати цей ефект інфляції і зробити гроші дорожчими. Тобто по суті вилучити ці гроші з обігу. До речі, НБУ зробив так само — збільшив ставку до 25%. Але на ринки буде впливати навіть не ставка, а темп, з яким вона зростатиме. Тобто поступово стає важливим не заробити свої 30%, 50% або 100%, а просто зберегти гроші. 

Збалансований портфель може складатися, наприклад, із блакитних фішок і комодитиз та індексних фондів

Саме тому я би рекомендував стримані інвестиційні стратегії. Такими, наприклад, можуть бути інвестиції у комодитиз, біржові товари. Війна та інфляція надто вплинули на ціни, і поки що незрозуміло, коли вони зупиняться. Збалансований портфель може складатися, наприклад, із блакитних фішок і комодитиз та індексних фондів.  

А щодо крипти повторюю: Україна може стати лідером у цій темі на тлі обережності західних урядів. У нас є певна законодавча база, яка може стати опорою для руху у цьому напрямі. А далі може виникнути спотовий ринок, торгівля парами різної крипти. І лише наша уява може обмежити появу нових інструментів.   

Досі вікном можливостей були ІТ-технології, зокрема fintech. Яким буде наступне вікно можливостей? Biotech? Де може бути місце України у цьому світовому тренді? 

Людство дедалі більше переймається тривалим життям. Мрія жити вічно завжди йшла поряд з еволюцією цивілізації. Думаю, що саме цей напрям буде наступним вікном для інвестування. Уже зараз з’являється багато компаній, які створюють абсолютно нові речі у фармакології, у сфері здорового життя. Цей напрям довготривалий. Потрібно заскочити у цей вагон якнайшвидше.  

Biotech, штучний інтелект можуть замінити людину або звести до мінімуму людський чинник. Це все буде у тренді. Саме на нього потенційним інвесторам потрібно звертати увагу.  

Уже зараз з’являється багато компаній, які створюють абсолютно нові речі у фармакології, у сфері здорового життя. Цей напрям довготривалий. Потрібно заскочити у цей вагон якнайшвидше.

Якою має бути присутність держави на ринках, де зараз працюють найбільші державні компанії типу «Укрзалізниці»? Якою має бути модель державно-приватної співпраці, щоб це приваблювало інвесторів?   

Участь країни має обмежуватися лише регулятивною роллю. У багатьох країнах, наприклад, у Японії, атомні та інші енергетичні компанії перебувають у приватних руках. У США залізниці теж приватні від появи самої ідеї залізниці. У тих же компаній, якими керує держава, немає бізнесу — тільки корупція. Де був би світ, якби у космічну галузь не прийшов приватний бізнес. Конкурували би NASA і «Роскосмос». А сьогодні навіть NASA не може конкурувати з новими гравцями на цьому ринку. Я взагалі вважаю, що державним компаніям не місце у жодній галузі.  

Biotech, штучний інтелект можуть замінити людину або звести до мінімуму людський чинник. Це все буде у тренді. Саме на нього потенційним інвесторам потрібно звертати увагу

Як ви думаєте, чим для нас стане обіцяне експертами падіння ВВП на майже 50%?   

Це трагедія. Такого падіння ніколи не було. Тим більше що певну частину цього ВВП ми ніколи не зможемо повернути. Деякі активи ми втратили фізично, наприклад, «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча. Такі підприємства нам уже ніколи не вдасться відбудувати.  

Але у цьому є можливість. Після війни Україна може стати Меккою для амбітних бізнесменів, архітекторів, будівельників тощо. Так, зараз ми у центрі найбільшого конфлікту за минулі 75 років, але люди розуміють, що після цього з нами буде весь світ. Я точно знаю, що у наступні десять років Україна стане епіцентром для нового бізнесу, місцем для випробовування нових бізнесових тактик і стратегій. Саме тому багато бізнесменів досі залишаються в Україні.  

Зараз ми у центрі найбільшого конфлікту за минулі 75 років, але люди розуміють, що після цього з нами буде весь світ

Від перших днів війни мені здалося, що такі потрясіння допоможуть нам покінчити з корупцією, вимити огидну совкову свідомість. Але деякі персонажі все-таки повертаються. Важливо знати, що саме нульова толерантність до корупції — це головна умова, без якої все, що я сказав вище, неможливе.