В "Енергоатомі" обговорювали, як приховати зникнення грошей, розкрадених на сховищі ядерних відходів на ЧАЕС - ЗМІ

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

"Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, сп**жені і так далі. Потрібно знаходити інші джерела фінансування, причому їх потрібно якось узаконити. Як? Ми ще не зовсім розуміємо", - заявив чоловік з голосом, схожим на голос Миколи Божка, який керує підприємством "Атомпроектінжиніринг", що є відокремленим підрозділом НАЕК та замовником будівництва.

Журналісти нагадують, що менеджмент "Енергоатома", призначений при президентстві Володимира Зеленського, у грудні 2020 року публічно заявляв про "майже 100%-ну готовність об'єкта", але в той же час уклав непублічний договір на 422 млн грн для завершення будівництва з новим приватним підрядником – будівельною компанією "КБР", залученою без проведення тендеру.

При цьому "Схеми" виявили, що протягом 2021 року "Енергоатом" непублічно перерахував цій фірмі вже понад 1 млрд грн на завершення будівництва ЦСВЯП, яке досі не ввели в експлуатацію.

За даними журналістів, ця розмова відбулася 28 грудня 2020 року у кабінеті Божка у присутності приватних підрядників та субпідрядників, які до цього тривалий час освоювали гроші, виділені на будівництво сховища. Упізнані "Схемами" учасники наради відмовилися коментувати запис, але не спростували факт такої зустрічі.

З опублікованої бесіди випливає, що частина виділених коштів зникла, і чиновник "Енергоатому" радиться з підрядниками, як це приховати – "закрити дірки" через стару закупівлю та старого підрядника, або через нового підрядника в особі "КБР".

"У мене є дірки, які простіше залатати з того боку, ніж з цього. Тому що дірки бувають різні. Тому слухайте уважно: припиніть панікувати. Ми сильно напружуватимемося для того, щоб максимально вас витягнути, тому що витягнувши вас, ми витягнемо себе . Нам вашої крові не потрібно”, – каже людина з голосом Божка.

У розмові також фігурує конкретний приклад розкрадання грошей - на закупівлю системи контролю радіації, що є одним із ключових елементів ЦСВЯП.

"Вам за систему радіаційного контролю додатково заплатили 22... Чи правильно я розумію? Мені потрібно було вас рятувати і себе рятувати, і тому ми там пішли на реальні порушення. Ми заплатили гроші вам нецільові. До першої перевірки", – каже голос, схожий на голос глави "Атомпроектінжинірингу".

"Схеми" також отримали податкові звіти, що підтверджують, що напередодні цієї розмови - у період з 17 по 21 грудня 2020 року - субпідрядник будівництва "Укренергомонтаж" справді отримав додаткові 22 млн грн на системи радіаційного контролю, але вже через нового генпідрядника в особі "КБР".

Враховуючи, що контракт із останньою не передбачав купівлю цієї системи, це можна розглядати як нецільове витрачання держкоштів та кваліфікувати як службову недбалість чи зловживання службовим становищем, зазначається у сюжеті.

Сам Божко ситуацію журналістам коментувати не став, порадивши звернутися до прес-служби, яка в результаті не дала відповіді. Керівник "Укренергомонтажу" Михайло Бородавко також відмовився від коментарів по суті. Не відповіли на запит журналістів і виконуючий обов'язки президента "Енергоатому" Петро Котін та міністр енергетики Герман Галущенко, який на момент підписання контракту з новим підрядником був віце-президентом НАЕК.

Директор і власник "КБР" Дмитро Нестерук у листуванні з авторами програми зазначив, що роботи на ядерному об'єкті не складні для його компанії, а найважчим у роботі нового генпідрядника було "пройти адаптацію після попереднього генпідрядника, який залишив багато боргів". Тому, за його словами, було "важко привести все в порядок, зібрати по крихтах і підготувати об'єкт до експлуатації".

Нагадаємо, що саме в період, що розглядається, 22 грудня 2020 року, відбулося відкриття першого пускового комплексу ЦСВЯП. В "Енергоатомі" заявили, що його експлуатація розпочнеться після реконструкції залізниці до об'єкту між станціями Вільча та Янів, яка була завершена лише у липні 2021 року. У листопаді повідомлялося , що "Енергоатом" проводить останні передпускові випробування" ЦСВЯП, проте про повноцінний запуск об'єкта НАЕК поки не оголошувала.

Це сховище прийматиме паливо з Рівненської, Южно-Української та Хмельницької АЕС. На Запорізькій АЕС з 2001 року працює власне сховище.

Зазначимо також, що у Чорнобильській зоні у вересні 2019 року запрацював комплекс "Вектор", який приймає тверді радіоактивні відходи, що утворюються під час переробки рідких відходів у процесі зняття з експлуатації ЧАЕС. Така переробка відбувається на спеціалізованому заводі, відкритому на території ЧАЕС у липні того ж року. У листопаді 2021 року "Вектор" почав приймати відходи і з Рівненської АЕС.

Раніше Україна вивозила ядерне паливо, що відпрацювало, до Росії на утилізацію, за що платила їй, як зазначали в 2020 році ті ж "Схеми", близько 150-200 млн доларів щорічно. Однак у лютому 2021 року "Енергоатом" заявив, що у зв'язку із запуском ЦСВЯП в Україні вирішив остаточно відмовитися від вивезення палива з українських АЕС на переробку в РФ.