Замороження vs конфіскація. Як у світі відбирають пов’язану з РФ власність

Замороження vs конфіскація. Як у світі відбирають пов’язану з РФ власність

  • Максим Беркаль

    Кореспондент відділу "Фінанси"

Майже одразу після початку Кремлем широкомасштабної війни в Україні за кордоном почали раз у раз – у порядку санкцій – "забирати" майно і активи країни-агресорки, а також причетних до неї впливових осіб та компаній.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Найвідоміше таке "забирання" стосувалося, звичайно ж, золотовалютних резервів (ЗВР) РФ. Втім, найголовніше брати те саме "забрали" в лапки, позаяк йдеться не про конфіскацію яхт, нерухомості олігархів і політиків чи активів компаній, ЗВР, а про їхнє замороження, арешт.

Замороження – це усього лише тимчасове позбавлення власника права розпоряджатися своїми активами чи майном, нагадує в розмові з Delo.ua голова аналітичного центру Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор.

Конфіскація – набагато глибше втручання у право власності. І ця відмінність стосується майна і активів як приватних осіб та компаній, так і держави (у нашому конкретному випадку – резервів центробанку РФ). Про позбавлення права власності поки не йдеться.

Майно може бути роками заморожене, щоб певні особи не мали до нього доступу, аби якось вплинути на поведінку власників. І навіть коли виникла ідея надати арештовану нерухомість для проживання українським біженцям, все виявилось набагато складнішим.

Йдеться про випадок, що мав місце у середині березня, коли французький активіст П'єр Афнер проник на віллу "Альта Міра" у Біарриці, яка належить Катерині Тихоновій – дочці Володимира Путіна. Активіст змінив замки та заявив, що вілла готова прийняти тих, хто тікає від режиму диктатора. Але французька поліція не забарилась і вивела активіста за територію маєтку.

Але про конфіскацію і тут не йдеться, а просто про розпорядження майном на період його арешту. Та ж сама історія і з російськими золотовалютними резервами, які Україна сподівається отримати у якості компенсації збитків, завданих російською агресією.

"ЗВР РФ якраз заморожені, а не конфісковані. Тут теж відбуваються великі дебати навколо того, чи можна їх конфісковувати, яку правову основу для цього обирати. Складнощів маса. Якщо США порушать право власності якоїсь країни, то створять прецедент і приклад для інших", – додає вона.

Передача ЗВР РФ Україні - кричущий прецедент?

В українському законодавстві конфіскація майна і активів РФ і пов’язаних з нею осіб вже передбачена, але цього немає у законах інших країнах, які лише розробляють механізм, вирішуючи, що і у кого будуть конфісковувати. І чи будуть робити це взагалі, оскільки досвід застосування такого виду санкцій невеликий.

Як нагадує нам у коментарі експерт з конституційного права Олександр Марусяк, стосовно конфіскації валютних резервів центробанків історія знає три найбільш гучні випадки, коли активи країн-злочинців не лише заморожувались, як сьогодні ЗВР РФ, а й передавалися іншим особам.

"Нагадаю, що ще в 2003 році було заарештовано $1,7 млрд з ЗВР Ірану, які згодом було спрямовано на допомогу жертвам тероризму. Другий прецедент був у 2019 році, коли  у Венесуелі режим Ніколаса Мадуро придушив масові народні протести проти фальсифікації виборів", – каже він. Після цього США та Великобританія заарештували валютні резерви центробанку Венесуели, які також були передані в розпорядження лідера опозиції Хуана Гуайдо. "Третій прецедент – коли таліби захопили владу в Афганістані. Тоді США заарештували $7 млрд золотовалютних резервів цієї країни. З лютого цього року ті кошти почали використовувати для допомоги людям, постраждалим від дій талібів", – нагадує експерт.

Тетяна Хутір підтверджує, що сьогодні в США йдуть великі дебати щодо того, чи можна, і якщо так, то яким чином конфісковувати активи РФ як держави. "Також йдуть дебати щодо конфіскації яхт російських олігархів, бо є страх порушити право власності, на якому ґрунтується увесь демократичний світ. Навіть всередині Європи країни пропонують щодо конфіскації свої прийоми", – наголошує вона. Вона окремо наголосила: для того, щоб рішення, яке прийматиме український суд щодо активів та майна РФ та причетних до неї осіб визнавали і виконували, потрібно, щоб у інших країнах діяли аналогічні норми. "Україна повинна бути флагманом нової моделі конфіскації і пропонувати її світові, але для того необхідно, щоб ця модель була якісна. Тоді буде набагато легше переконувати інші країни дослухатись до наших рішень", – підкреслила експертка.

Як відбувається арешт і конфіскація

Замороження активів і майна за кордоном зазвичай відбувається в адміністративному форматі, а не судовим шляхом. Втім, у кожної держави практики різняться. У когось арешт накладається за рішенням суду, у когось – органу юстиції чи президента.

"Коли йдеться про замороження, то тут багато варіантів. Але коли йдеться про конфіскацію, то через глибину свого втручання у власність вона має здійснюватись виключно через суд з дотриманням прав власника", – тлумачить міжнародну практику Тетяна Хутор.

Орієнтуватись в рішеннях про замороження чи конфіскацію активів або майна в державах можуть на тісну співпрацю їхніх власників з кремлівським режимом, підтримку тероризму, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, війни. Усе залежить від наявності формулювань у чинному законодавстві.

Найбільш гучні випадки арешту майна осіб, пов’язаних з РФ

Ще в середині березня фінансова гвардія Італії заарештувала найбільший у світі мотосейлер (вітрильне судно, здатне рухатись як за допомогою вітру, так і мотору) довжиною у 150 метрів вартістю €530 млн, яке належить до активів російського мільярдера Андрія Мельниченка.

За лічені дні опісля цього вже хорватська поліція заарештувала вартісну яхту Royal Romance Віктора Медведчука, яка є однією з п’яти найбільших яхт у світі - її вартість оцінюють у $200 млн. Разом з тим влада наклала арешти на ще кілька суден, які пов’язують з російськими олігархами.

Вже у квітні поліція Фіджі заарештувала яхту російського олігарха Сулеймана Керімова Amadea, який перебуває під санкціями США, Великобританії та ЄС. Капітана допитували, щоб зрозуміти, як він доставив судно до порту цієї острівної держави у Тихому океані без митного оформлення.

А на початку травня влада Італії наклала арешт на яхту "Шехерезада" вартістю у $700 млн в італійському порту Маріна ді Каррара, яка, ймовірно, належить самому Путіну. 

Не пасе задніх і Франція. Наприкінці квітня, після арешту 4 яхт осіб, пов’язаних з РФ, 6 гелікоптерів і близько 30 віл, там арештували 3 вілли російських олігархів на півдні країни. Йдеться про маєток Олега Дерипаски, колишнього зятя Путіна Кирила Шамалова та чеченського бізнесмена Муси Бажаєва.

Також у квітні грецька берегова охорона заблокувала російський нафтовий танкер під час руху до місця призначення. Наказ про арешт корабля був виданий органом по боротьбі з відмиванням грошей відповідно до інструкцій щодо санкцій, запроваджених проти Росії Євросоюзом через її вторгнення в Україну.