Українські біженці 2022: як дістатися до кордону, де його перетнути, які документи потрібні, де жити за кордоном

Дванадцять днів на території України триває війна, розв'язана Росією. Окупанти обстрілюють крилатими ракетами, «градами», «ураганами» та «смерчами» українські міста та села, руйнуючи житлові квартали, мости, дороги. Жертвами обстрілу вже стали понад тисячу мирних жителів. З початку війни загинув 351 мирний житель (включаючи 38 дітей), кількість поранених - 707 (71 дитина). Рятуючись від смертоносних ракет російських «визволителів», жінки, діти, люди похилого віку шукають притулок у Європі,   у прикордонних Польщі, Румунії, Угорщині, Молдові, або їдуть далі – до Німеччини, Італії, Чехії та інших європейських країн.

За день кордон перетинають понад 120 тисяч людей та 14 тисяч автомобілів. Найбільше українських біженців прийняла Польща — близько 700 тисяч людей. Усього ж ЄС чекає близько 10 мільйонів українців, які рятуються від війни. На їхню підтримку Євросоюз виділив 500 млн євро.

Де і як набути нового статусу «тимчасовий захист»?

Громадянам України, які перетнули кордон 24 лютого (день початку війни) дозволено перебувати у країнах ЄС один рік. Це дозволяє статус "тимчасовий захист", директиву про який ухвалили в ЄС 3 березня. І термін перебування буде продовжено ще на два роки, якщо війна триватиме. Крім того, цей статус автоматично надає доступ до ринку праці, освіти та соціального захисту.

Але зараз статус «тимчасовий захист» українцям отримати не можна, оскільки ще розробляють механізми його дії. Зроблено це буде найближчим часом.

Те, що європейські країни працюють над цим, підтверджує сьогоднішня новина: влада Польщі розробила законопроект, який дозволить біженцям з України легально жити і працювати в Польщі до 18 місяців і цей період може бути продовжений до трьох років.

Деталі отримання «тимчасового захисту» на основі інформації, що є на сьогодні, пояснив юрист Сергій Талалаєв (дає безкоштовні онлайн-консультації біженцям).

Для оформлення тимчасового захисту при перетині кордону з ЄС достатньо: внутрішнього або закордонного паспорта; свідоцтва про народження дитини; міжнародного ветпаспорта на тварину з щепленням від сказу, якщо з дитиною йдуть родичі, потрібне доручення від батьків; ковід-документи не потрібні.

Заявку про тимчасовий захист (після того, як вона почне працювати), треба залишати на кордоні. Зробити це можна і після перетину кордону, звернувшись до прикордонної чи міграційної служби за місцем проживання.

Якщо кордон перетинають транзитом, то статус «тимчасового захисту» можна буде отримати на кордоні країни, в яку в'їжджають на місце проживання.

З якими документами пропускають через кордон

Через війну запроваджено спрощену перепустку, яка дозволяє пройти через кордон, навіть якщо немає документів, необхідних у мирний час).

В тому числі:

-  якщо дорослий не має закордонного паспорта, достатньо пред'явити внутрішній паспорт громадянина України.

- якщо дитина не має закордонного паспорта, достатньо пред'явити свідоцтво про народження.

- якщо діти перетинають кордон без батьків, то родичам або знайомим, які їх супроводжують, необхідне доручення від батьків. Оскільки через війну нотаріуси не працюють, достатньо написаного від руки доручення з підписом одного з батьків.

- якщо паспорт прострочений, за кордон випустять (за кордоном продовжити термін його дії на п'ять років можна у посольстві та консульстві України).

Що замінить закордонний паспорт дитини у країнах ЄС

Якщо виїхали з дитиною за свідоцтвом про народження, то у паспорти батьків або законних представників вклеюються фотографії дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація засвідчує їх особу та підтверджує громадянство України (відповідну постанову прийняв Кабмін України 28 лютого 2022 року). За кордоном зробити це можна в посольстві та консульстві України.

Безкоштовні юридичні онлайн-консультації надають у пунктах для біженців.  

Як дістатися до кордону

Люди, що біжать від війни, змушені терміново, часто в паніці, вирішувати безліч питань, пов'язаних із евакуацією та міграцією. Перше, що доводиться вирішувати: як добиратися до прикордонних пунктів – на автомобілі чи потягом.

В той же бік - на захід - їдуть і ті, хто вибирається з місць, де йдуть бойові дії, у безпечніші Львів, Трускавц, Івано-Франківськ та містечка і села навколо (хоча там теж не спокійно: вечорами виють сирени повітряної тривоги та є комендантська година, але для мешканців півдня, півночі та сходу України, що пережили пекло ракетного обстрілу - це тихі місця).

Якщо говорити про швидкість, то зараз, у воєнний час (на відміну від мирного), пріоритетним є потяг.

Всі автомобільні дороги на захід – це суцільна пробка: з Києва можна тягтися до Львова 50 годин, тому що на дорогах виставлені численні блок-пости, з 20.00 вечора настає комендантська година, багато часу займає заправити машину, оскільки введено ліміт 20 літрів. Для тих, хто евакуюється з міст, звідки потяги вже не ходять і якщо вивозять людей з інвалідністю, грудних дітей або «зоопарк» з кішок і собак, вибору немає -   автомобіль.

Але тоді треба бути готовим провести в дорозі кілька діб та попередньо знайти, де зупинитися на ночівлю.  

Інформацію, де можна зупинитися переночувати, можна знайти у телеграм-каналах, які ведуть волонтери.

Інформацію, де можна зупинитися переночувати, можна знайти у телеграм-каналах, які ведуть волонтери. Там можна залишити свій запит та знайти машину. Частину водіїв вивозять людей на волонтерських засадах. Є телеграм-канали, де публікують оголошення про платні поїздки. Вартість - як домовишся. Люди, які рятують своїх близьких з-під обстрілів, готові платити багато.

Ситуація на дорогах змінюється щоденно. Так, сьогодні вранці, 7 березня, закрито дороги у бік кордону з Молдовою: проїзд автотранспорту з боку Одеси через Затоку, Білгород-Дністровський.

Як дістатися до західного кордону потягом

Один із плюсів евакуації машиною - можна взяти крім тривожної валізи сумку або більшу валізу. Це не вдасться тим, хто вирішив їхати ближче до західного кордону на евакуаційних потягах (а ними стали всі пасажирські потяги з вокзалів українських міст).

Ці поїзди беруть штурмом, тому що охочих поїхати дуже багато. І тим, хто взяв із собою велику валізу, часто доводиться залишати її проводжаючим, а то й кидати на пероні.

Хоча Укрзалізниця і закликає дотримуватися правила «спочатку жінки, діти, старі», паніка бере своє. Тиснява при посадці на потяг серйозна. Люди набиваються у вагони щільно, зокрема, займають туалет. Їдуть стоячи. У деяких виходить потрапити в потяг з третього-четвертого разу.

Дізнатися про розклад евакуаційних поїздів на Західну Україну можна за добу до відправлення. Воно вивішується на фб-сторінці Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia .

Де дізнатися про розклад поїздів на Західну Україну

Там же публікується актуальна карта вокзалів, що працюють.

У Києві потяги відправляються не лише з Центрального вокзалу, а й зі станції Дарниця, тому мешканцям Лівого берега розумніше сідати там.

Як дістатися до кордону з вокзалу у Львові

На вокзалі у Львові є волонтери, які підказують, як дістатися пунктів пропуску на кордоні.

Перший спосіб виїхати до пропускних пунктів: з вокзалу у Львові ходять електрички до Польщі. Наприклад, 5 березня туди можна було поїхати безпосередньо на 14 поїздах (10 - зі Львова до станцій Пшемисль, Хелм, Хрубешів, один - з Києва до Варшави (через станцію Хелм) та два - із Запоріжжя до станції Хелм.

Розклад електричок у Польщу можна побачити за добу до відправлення на сайт УЗ та на сторінці на фб-сторінці Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia .

На електрички великі черги. Очевидці кажуть, що треба готуватися простояти годин шість і більше.  

Ті, хто перетнув польський кордон електричкою, попереджають (це стосується електричок у всіх напрямках): «Скажу власну думку: електричка Львів-Пшемисл дуже складна. У вагонах душно, люди їхали стоячи, туалету нема. Раджу обирати на крайній випадок…», - написала у ФБ Ніна Міщенко.

Другий спосіб дістатися до пропускних пунктів на кордоні: на автобусах, бусиках та автомобілях.

Волонтери на привокзальній площі допоможуть знайти потрібний автобус, який підвозить максимально близько до КПП тих, хто вирішив перетнути кордон пішки. Це безкоштовні автобуси.

Є волонтери, які безкоштовно везуть і через кордон (тут варто враховувати, що в автомобільній черзі простояти доведеться набагато довше, ніж у пішій).

Можна знайти платний варіант поїздки до кордону: машину або автобус.  

Є платні бусики до пішохідної смуги - близько 150–200 грн. На автовокзалі є платні автобуси, які перевозять через кордон за 500-1500 грн з особи.

Якщо людей до кордону везе машиною чоловік-родич (18-60 років), багато хто боїться, чи пропустять машину через КПП на українських дорогах. З цим проблем не буде, але слід пам'ятати, проїхати треба встигнути до комендантської години.

На який кордон їхати?

Всі пункти пропуску на західному кордоні працюють у цілодобовому режимі. Нині там сотні, а на деяких – тисячі людей: жінки з дітьми, інваліди, люди похилого віку. Машин не менше - сотні, а десь і тисячі.

Зараз на деяких пунктах накопичується до 3000-5000 осіб.

Час у черзі на перехід кордону може зайняти до 9-12 годин на пішому переході (у черзі може стояти 300-500 осіб) та до 20-30 годин - якщо на машині (у черзі може стояти і 250-500 машин та 1000-4000).

Тим, хто переходить кордон пішки, слід враховувати, що доведеться довго стояти на холоді.

Де дізнатися скільки людей чи машин у черзі на кордоні?

Про завантаженість пропускних пунктів кожні три години публікують інформацію на фіб-сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України-Західний кордон, щоб люди могли самі обирати найменш заповнені пункти пропуску.

Цю інформацію відразу ж постять ТГ-канали допомоги біженцям і численні чати, які створюються для обміну досвідом перетину кордону (Переселенець, Кордон).

Один з якісних інформативних ресурсів для тих, хто виїжджає через кордон із Польщею і має намір там зупинитися – сайт Наша Польща (© NASHAPolsha).

Пропускних пунктів на польському кордоні більше - їх вісім: Ягодин, Устилуг, Угринів, Рава Руська, Грушів, Смільниця, Краківець, Шегіні.

На румунському кордоні три пропускні пункти : Дякове (немає пішого перхода), Солотвине та Порубне.

Через кордон зі Словаччиною теж три митниці: Малий Березний, Ужгород, М. Селменці. Тут накопичується до 1000 машин.

Через кордон із Угорщиною - п'ять пропускних пунктів: Тиса, Дзвінкове, Косине, Лужанка, Вилок. На автомобільних переходах кілька сотень машин.

Кордон з Молдовою можна перейти через чотири митниці: Мамалига, Кельменці, Росошани, Сокиряни. Раніше на цих пунктах пішохідних переходів не було, наразі відкрили.

Але через деякі пропускні пункти піші переходи, як і раніше, не дозволені.

Прикордонна служба звертає увагу, що більшість обирають для перетину кордону з ЄС пункти пропуску на польській ділянці. Для більш швидкого перетину кордону можна скористатися пунктами перетину, які менш завантажені: це насамперед пункти на кордоні з Угорщиною, а також з Румунією, Словаччиною та Молдовою.

Якихось постійних таймінгів переходу немає, на тому самому пункті ситуація одного дня може помітно відрізнятися від того, що там буде наступного дня.

На пропускних пунктах, де люди стоять годинами на холоді, є гарячий чай та їжа. Після переходу кордону теж зустрічають із їжею, чаєм, пледами для дітей. У волонтерів можна попросити сім-карту із безкоштовним зв'язком та дізнатися, як дістатися до потрібного міста на безкоштовних автобусах чи електричках.

Тим, хто не знає, де зупинитися, волонтери допомагають з безкоштовною ночівлею (як правило це великі приміщення зі спальними місцями) та з пошуком житла надалі.

Шукати житло самим можна у ТГ-каналах та чатах. Наприклад, на ТГ-каналі «Переселенець» таке: «Польща, Познань. Передмістя. До 3 місяців безкоштовно. Є 50 місць для поселення жінок з дітьми та без. Кімнати 2, 3, 4-місні. Постільне й посуд є. З харчуванням та наглядом за дітьми при необхідності. Можливість працювати недалеко, пакування продуктів».

У кожній країні на вокзалах міст, куди прибувають біженці, створено пункти, де працюють волонтери, які вирішують різні завдання: юридична консультація, поселення, забезпечення необхідними речами та медикаментами.

Оскільки потік біженців величезний, знайти житло у Кракові, і Варшаві стає дедалі більш проблематичним. Тому багато хто їде з Польщі до Німеччини, Чехії, Австрії, Литви. Деякі вирішують їхати до країн, де поки що потік мінімальний - Ірландія, Швейцарія, Чеська Республіка, Франція.

Скрізь на кордонах українських біженців пропускають за спрощеною системою.