Після сухого закону: як кияни відреагували на дозвіл продажу алкоголя

Заборона на алкоголь діяла у Києві рівно місяць. За цей час у столиці активно працював "чорний ринок", а деяким мешканцям Києва вдалося сформувати запаси алкоголю ще до заборони його продажу. Ще частина киян купувала алкоголь через інтернет. Проте першого дня скасування сухого закону кияни кинулися до супермаркету поповнювати запаси спиртних напоїв. Delo.ua відвідало супермаркет "Велмарт" на Оболоні, а також опитало киян, що вони думають про відміну сухого закону.

Кияни сприйняли скасування сухого закону не однозначно. Взагалі жителі міста вітають рішення влади дозволити продаж спиртного, але торгівля алкоголем дуже не подобається співробітникам поліції та бійцям столичної тероборони.

Співробітник Національної поліції Іван, з яким кореспондентові Delo.ua вдалося поспілкуватися біля відділу із солодким, дуже скептично налаштований на таке рішення київської влади.

"У місті дуже багато озброєних людей. Зброя та спиртне — речі несумісні. Рішення про заборону алкоголю було прийнято якраз після кількох таких інцидентів. Ось побачите, один чи два випадки з п'яними озброєними людьми — і заборону на продаж спиртного знову запровадять", — каже Іван.

У свою чергу з поліціянтом не згоден киянин Максим, який стояв з пляшкою пива біля магазину: "Навіть під час комендантської години я спостерігав під своїм будинком п'яних людей. Алкоголіки цілком могли весь цей час купувати спиртне на "чорному ринку", який працював з першого дня війни. У мене були запаси з перших днів війни, і я міг дозволити собі чарочку за вечерею".

"Легалізація торгівлі спиртним позитивно позначиться на економіці. Багато підприємств через заборону було зупинено, а зараз вони зможуть продовжити роботу. І взагалі кожна продана пляшка — це податки та акцизи до бюджету", — каже друг Максима Олексій.

Бійці тероборони Оболонського району, як і поліція, вкрай негативно ставляться до дозволу продажу спиртного.

"У нас однозначно додатися роботи, — каже Денис, який служить у теробороні з перших днів війни. — І під час сухого закону вистачало казусів з п'яними. Ми їх регулярно відловлювали під час комендантської години. Дехто йшов з нами на конфлікт. Ми їх затримували до ранку, поки що не протверезіють, а потім в якості профілактики залучали до допоміжних робіт, таких як копання траншей або прибирання сміття. У деяких же під впливом алкоголю раптово прокидався героїзм: тиждень тому один п'яний прийшов до нас о другій годині ночі записуватися в тероборону. З речами прийшов. Ми його на ранок відправили додому".

У волонтера Олександра, який пив із друзями пиво на терасі кав'ярні, інша думка.

"Так, якщо ти взяв у руки зброю, пити тобі не можна, — каже Олександр, — проте якщо ти звичайний цивільний і хочеш розслабитися баночкою пива, я не бачу проблем. Алкоголіки купували горілку на "чорному ринку" протягом усього сухого закону, а я пік хліб для армії та тероборони, возив продукти на блокпости і при цьому не міг собі дозволити банку пива після важкого дня. Багато хто з киян пережив сильний стрес через повітряні тривоги і страх потрапити під обстріл. Нам же треба якось розслаблятися".