Україна переходить на зимовий час: коли переводити стрілки і що про це думає бізнес

Delo.ua розбиралося, звідки взялася плутанина з часом, як це впливає на самопочуття людей і, за допомогою LibertyReport.ai, провело соціологічне дослідження, з'ясувавши, як українці ставляться до можливого скасування переведення годинників.

• Час як фізичне явище – цікаві факти
  • Історія першого годинника
• Хто вигадав переводити годинник
• Переведення годинника - аргументи та факти
  • Як впливає переведення годинника на людину
  • Що українці думають про переведення годинників
  • Бізнес не думає про час

Час як фізичне явище – цікаві факти

Спочатку давайте розберемося, що таке час — у фізичному сенсі. І ось вам шокуюча відповідь: ми, в сенсі, людство, не особливо розуміємо природу часу.

Ось питання, відповіді на які ми не знаємо: чому час взагалі рухається, чому саме в один бік і чи його можна розбити на складові. Що ми знаємо, це деякі характеристики цього процесу. Жирну рису нашого розуміння підбив Стівен Хокінг у "Короткій історії часу".

"Закони науки не роблять різниці між напрямком "вперед" і "назад" у часі. Але існують принаймні три стріли часу, які відрізняють майбутнє від минулого. Це термодинамічна стріла, тобто той напрямок часу, в якому зростає безлад; психологічна стріла - той напрямок часу, в якому ми пам'ятаємо минуле, а не майбутнє; космологічна стріла - напрямок часу, в якому Всесвіт не стискається, а розширюється. Я показав, що психологічна стріла практично еквівалентна термодинамічної стріли, так що обидві вони повинні бути спрямовані однаково", - писав фізик.

Також завдяки Альберту Ейнштейну і його теорії відносності ми знаємо, що чим ближче до джерела маси, тим повільніше тече час, що показано, наприклад, у фільмі Крістофера Нолана "Інтерстеллар" - момент, коли герої висаджуються на планету біля чорної діри і повертаються за десяток років. Це знання, втім, корисне – дозволяє землянам використовувати GPS-навігацію: різниця між часом на поверхні та часом на орбіті, де знаходяться навігаційні супутники, становить 38 мікросекунд на день. Також це означає, що якщо летіти з релятивістською швидкістю, тобто швидкістю близькою до швидкості світла, ми будемо старіти повільніше, ніж люди на Землі.

Власне, у звичайному людському житті початку 21 століття, де не потрібно летіти на інший кінець Галактики, а питаннями узгодження годинника з орбітою займаються роботи, все це знання не надто допомагає.

Історія першого годинника

Зате допомагає інше знання, яке можна втиснути в коротке запитання " котра година?" До нього можна додати "який місяць" і "який зараз рік".

Коли люди придумали рахувати час і ділити його на частини, достеменно невідомо. Справді, сталося це давно. 2000 років до нашої ери так робили в Шумері, використовуючи для виміру шістдесятирічної системи. У Єгипті для цього використовували водяний годинник - як і в Китаї, і в Персії. Також повсюдно був поширений сонячний годинник - у вигляді примітивно встромленої в землю палиці, яка показує тінь від падіння сонячних променів. Залежно від просунутості цивілізації, палицю покривали символами та виготовляли з різних матеріалів.

У 14 столітті з'явилися механічні годинники, в 16 їх змінили пружинні годинні механізми, в 20 столітті з'явилися кварцові і атомні годинники, які тепер є еталоном для всіх інших годинників.

По суті, людство вигадала час — у соціальному сенсі — щоб упорядкувати своє спільне існування. Тому що дуже складно, скажімо, зібратися на оранку поля за годину до полудня, якщо самої концепції полудня та години не існує — кожен прийде, коли захоче. Поле залишиться невораним вчасно: тому що й поняття "вчасно" теж не існує. Також ідея часу вкрай добре показує себе, коли йдеться про те, щоб зібратися разом і забрати щось у сусідів.

При цьому, як і кожну вигадану модель на кшталт законів чи облікової ставки за кредитами, час почали підганяти під запити об'єктивної реальності. Тобто переводити. Залежно від пори року та розмірів світлового дня.

Хто вигадав переводити годинник

Сучасна ідея переведення годинників на літній час з'явилася у 18 столітті. Ідея була така: штучне освітлення – штука дорога. Тому заради економії люди могли б прокидатися раніше, коли світить безкоштовне сонце.

Заради справедливості, варто зазначити, що до винаходу цих самих годинників, кроманьйонці, а також їх далекі нащадки, до яких годинник доходив нерівномірно (наприклад, жителі сіл) ймовірно так і чинили — прокидалися з сонцем і облаштовувалися до сну з його заходом сонця, підкреслюючи свою солярну суть.

Ідею прокидатися раніше, щоб заощаджувати свічки, вигадав Бенджамін Франклін (так, той самий, який на стодоларовій банкноті), який 26 квітня 1784 року написав жартівливий анонімний лист до "Паризького журналу". Він написав, що бачив "нову лампу панів Квінке та Ланзі" і в компанії, де він знаходився, зайшла мова про економію на олії для освітлення. Після чого, все ще думаючи про економію, Франклін дійшов додому і заснув.

"Випадковий раптовий шум розбудив мене близько шостої ранку, і я з подивом виявив, що моя кімната залита світлом; і спочатку я уявив, що в кімнату внесли ламп; але, протерши очі, я помітив, що світло проникає у вікна. Я встав і виглянув, щоб подивитися, в чому може бути причина цього — і виявив сонце, яке щойно встало над обрієм... — говориться в листі.— Ця подія викликала в мене кілька серйозних і важливих роздумів. раннє пробудження, я проспав би на шість годин довше при світлі сонця, а натомість прожив би шість годин наступної ночі при свічках, і, оскільки останнє було набагато дорожчим освітленням, ніж перше, моя любов до економії спонукала мене... зробити деякі обчислення".

За розрахунками Франкліна, є цілих 183 ночі - між 20 березня і 20 вересня - коли парижани можуть використовувати тільки природне освітлення і не запалювати свічки, що дозволило б заощадити половину свічок на рік і заощадити пристойну на той час суму 96 млн ліврів.

Щоб змусити парижан економити, Франклін запропонував обкласти податком віконниці; продавати сім'ї трохи більше фунта свічок на тиждень під наглядом поліції; встановити комендантську годину після заходу сонця для всіх, крім "лікарів, хірургів та акушерок"; а також щоранку будити весь чесний народ дзвонами та пострілами з гармат.

"Неможливо, щоб такі розумні люди ... жили так довго при димному, нездоровому і неймовірно дорогому світлі свічок, якби вони дійсно усвідомили, що можуть отримати чисте сонячне світло даремно", - резюмував Франклін.

Новозеландський ентомолог Джордж Хадсон вирішив обійтися без гармат - і в 1895 написав статтю, в якій пропонував переводити час на дві години в одну і іншу сторону.

У 1907 році британський будівельник Вільям Уіллет запропонував переводити час на 20 хвилин наперед кожної неділі квітня і на 20 хвилин тому кожної неділі вересня.

30 квітня 1916 року, намагаючись зберегти вугілля під час війни, почали переводити час у Німеччині, згодом та інші країни. За 20 століття людство досхочу наекспериментувалося з переведенням годинників. Їх то переводили, то скасовували перевод.

Вершиною людської думки на цю тему можна назвати роман Джеффа Нуна "Людина тіней", в якому описано місто, що живе у безлічі часових поясів (саме обчислюваних годинами, а не змінюваних якимось фантастичним способом), де кожна людина може вибрати зручний для себе час і навіть комбінувати "Денну" або "Нічний" бік для життя. Відверто кажучи, вийшла формена плутанина.

Переведення годинника - аргументи та факти

З часовими поясами, всесвітнім координованим часом і постійним розумінням того, що у 24 годинах, що складаються з 3600 секунд, катастрофічно не вистачає часу.

Переводимо годинник, щоб нібито заощадити електрику. Що, говорячи відверто, у сучасних реаліях вже не суттєво: переведення на літній час, згідно з багатьма дослідженнями, дозволяє заощадити, в середньому, 0,5% тієї самої електроенергії. При цьому вчені сходяться: подорожі в часі, які виконують українці щовесни, досить негативно впливають на здоров'я.

"У Північній півкулі переведення годинника на літній час у березні означає, що більшість людей втрачає годину сну.

Якби ви звели в таблиці мільйони щоденних лікарняних записів, як це зробили дослідники, ви б виявили, що це здається незначним скорочення сну наступного дня обертається страшним сплеском серцевих нападів.

Цікаво, що ця схема працює в обидві сторони. Восени, коли в Північній півкулі стрілки годинника переводять на годину вперед і ми отримуємо додаткову годину сну, наступного дня кількість серцевих нападів стрімко падає.

Аналогічний зв'язок можна простежити у кількості дорожніх аварій, викликаних притупленням уваги та мікросном (коротке занурення у сон за кермом); і це ще раз доводить, що мозок, як і серце, чутливий навіть до найменших порушень сну.

Як впливає переведення годинника на людину

"Більшість людей навіть не замислюються про втрату однієї години сну за ніч, вважаючи, що це дрібниця, яка не має наслідків, але йде навпаки", — пише в книзі "Навіщо ми спимо. Нова наука про сон і сновидіння" Меттью Уолкер.

Ось що говорить Ольга Маслова, кандидатка біологічних наук, хронобіологіня, авторка книги "Коли я нарешті висплюсь".

"Наш біологічний годинник працює на рівні клітин та організму і має, з одного боку, свою внутрішню ритміку, а з іншого — орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших зовнішніх параметрів. В ідеалі ми отримуємо оркестр із трильйону клітин, які виконують свої партії, і віртуоза-диригента в гіпоталамусі, який контролює правильність виконання твору музикантами в конкретному місці.

Коли виконавці фальшивлять, або замість правильної партитури диригент починає орієнтуватися на інший нотний текст, краса втрачається і починається хаос. За дослідження молекулярних процесів у основі циркадної ритміки у 2017 році вручили Нобелівську премію.

Найболючіше місце для наших біологічних годинників - це десинхроноз внутрішнього і зовнішнього ритмів. Або ж – джетлаг. Реальний, коли ми кудись далеко летимо, і соціальний, який ми влаштовуємо, постійно змінюючи режим — наприклад, піднімаючись робочого дня о 6-й ранку, а у вихідні — о 12. Ці 6 годин різниці породжують повільні деструктивні процеси в усьому організмі.

Переведення годинника дає схожий ефект. І нехай одна година зсуву рідко проявляється "гострими" ефектами на умовно здорових людях, безліч даних свідчать про те, що протягом тижня після весняного переведення стрілок підвищується рівень смертності, як від захворювань, так і від ДТП та аварій на виробництвах, що відбувається з -за втрати концентрації від недосипання".

Маслова наводить у приклад сотні наукових праць і думку багатьох міжнародних організацій — у тому числі й American Academy of Sleep Medicine. Загальна думка така: кількість інфарктів та інсультів зростає, травматизм підвищується. І все через якийсь перевод стрілок.

Що українці думають про переведення годинників

Остаточно з'ясувавши, що економічних причин для переведення стрілок годинника в 21 столітті не залишилося, а саме по собі переведення викликає проблеми зі здоров'ям, редакція Delo.ua дійшла висновку, що час — питання вибору, а отже, має вирішуватися демократичними методами. Тому ми вирішили запитати людей, чого хочуть вони самі. Для цього скористалися допомогою LibertyReport.ai – розумною платформою для проведення соціологічних та маркетингових досліджень у режимі реального часу. Соціологи оперативно опитали 400 осіб віком від 18 років з максимальною похибкою в 4,9%.

Майже половина опитаних — 49,3% — зазначили, що переведення годинника доставляє їм дискомфорт. 39,9% відносяться до переведення годинників толерантно. Ще 10,9% не визначились.

"Цікаво, але в той же час, цілком очікувано, що чим старша людина, тим частіше вона відзначає наявність якогось психологічного дискомфорту при переході на літній або зимовий час. Так серед молоді лише 37% почуваються з різних причин не дуже добре в цей період.Серед 30-44 літніх українців середнього віку, ця частка вже вище 44%. А серед опитаних 45-59 років вже 64%, тобто фактично дві третини відзначають, що переведення є для них скоріше дискомфортним і неприємним фактором у їхньому житті", - Кажуть соціологи. Більш чутливими до змін виявилися жінки – про дискомфорт говорять 60% опитаних, при 40% серед чоловіків.

При цьому більше половини опитаних — 55% — вважають, що переведення годинника потрібно скасувати раз і назавжди. Тут спостерігається статева рівність: "за" скасування виступили 58% жінок та 52% чоловіків. При цьому за скасування переведення годинників виступають і безробітні, і самозайняті, і люди, які працюють за наймом, — приблизно в рівних пропорціях.

Бізнес не думає про час

З питанням, як скасування переведення годинника вплине на роботу, Delo.ua звернулося до бізнесу. З'ясувалося, що, подібно до жителів міста Джеффа Нуна, українські компанії давно створили для співробітників можливість працювати за власним часом.

"На нас можлива відмова від переходу на літній час взагалі ніяк не позначиться, наші бізнес-процеси це ніяк не змінить, - каже віце-президент "ІТ-Інтегратор" Надія Омельченко. - Справа в тому, що вже рік як ми працюємо у форматі гнучкого графіка — з плаваючим початком робочого дня, тому кожен підрозділ і навіть окремі люди всередині нього обирають оптимальний для себе режим роботи в рамках, рекомендованих компанією, наприклад, робочий день може починатися з 8 до 11. Тому ми досить вільні і не залежимо від загальноприйнятого режиму роботи або часу початку світлового дня, тому що ми працюємо переважно в Україні, на наші взаємини із замовниками можливі зміни також не вплинуть. ".

У прес-службі оператора "Датагруп" нам повідомили, що "загалом на бізнес рішення про відміну переказу годинника не вплине".

Промислові, енергетичні та комунальні підприємства також заявили, що переведення годинника або його скасування ніяк не нашкодить їх циклам: там використовується позмінна робота.

У будь-якому випадку відмовитися від переведення стрілок у 2023 році вже не вийде, Кабмін навіть не використав. Тому в неділю з ранку не забудьте звірити аналогові пристрої з цифровими і постарайтеся добре відпочити, щоб організму було легше переживати штучно створений джетлаг.

А до питання скасування переведення годинника Рада, як нас запевнили у фракції "Слуга народу", обов'язково повернеться. Можливо, це відбудеться навесні, коли вся країна готуватиметься до чергової подорожі у часі.

Джерело фото: Depositphotos